В ЄС засмучені: Порошенко хоче членство в Міжнародному кримінальному суді аж через три роки

Дата: 16 Грудня 2015
A+ A- Підписатися

Президент Петро Порошенко відклав членство України в Міжнародному кримінальному суді (МКС) на три роки, тому що у Верховній Раді не вистачає для цього 300 голосів. 

 Про це заявила віце-спікерка парламенту Оксана Сироїд під час семінару з обміну досвідом між експертами та парламентарями щодо Міжнародного кримінального суду (МКС), повідомляє кореспондент Центр інформації про права людини.

 “Три роки можуть бути використані як дуже ефективний час, аби ввести в Кримінальний кодекс поняття воєнних злочинів і злочинів проти людяності… та підготувати Україну для ратифікації Римського статуту”, – сказала вона. 

 Депутати країн ЄС здивувались такій позиції української влади.

Зокрема, депутат парламенту Великобританії Марк Прічард назвав трирічний термін, який закладений в перехідних положенням президентського законопроекту про конституційні зміни щодо правосуддя, “незвичним у міжнародній практиці“. 

“З того, що я знаю, немає 300 голосів з цього питання в парламенті. У людей різні виправдання, чому вони не хочуть ратифікувати статут. Зміни до Конституції – це не просто законодавчий процес, це політичний процес”, – пояснила Оксана Сироїд.

Представник Нідерландів в МКС Ян-Лукас ван Хоорн наполягав, що одна з умов Угоди про асоціацію з ЄС – це верховенство права, і просить владу не змарнувати шанс приєднатись до європейської спільноти. 

“Просто шкода, що таке відбувається в парламенті. У Нідерландах 6 квітня наступного року буде референдум щодо Угоди про асоціацію України з ЄС. Людей, які його організували, не хвилює Україна. Їх хвилює Євросоюз. І вони хочуть показати, що Нідерланди не всіх будуть приймати в ЄС. Це лише Угода про асоціацію, але ми хочемо провести відповідну кампанію на підтримку України в Нідерландах. Усі в країні знають, що таке Міжнародний кримінальний суд. Якщо ви ратифікуєте Римський статут – це буде прискорювачем, який допоможе переконати людей, що ви хочете мати верховенство права, що ви хочете стати демократичним партнером в європейській системі”, – наголосив Ян-Лукас ван Хоорн. 

Президент Європейського комітету із запобігання тортур та негуманного або принизливого ставлення Микола Гнатовський нагадав, що своїм другим зверненням до суду в Гаазі парламент вже визнав юрисдикцію МКС та обов’язки України. 

“Однак, не ратифікувавши Римський статут, Україна не отримує прав, які випливають з членства МКС. Наприклад, права брати участь в Асамблеї держав-учасників і після 1 січня 2017 року вирішувати питання юрисдикції суду щодо злочинів агресії. Україна відмовляється від права пропонувати кандидатуру свого судді в МКС, або щоб українці повноправно працювали в канцелярії прокурора суду”, – каже професор Микола Гнатовський, наголошуючи, що немає жодного виправдання відкладенню членства в МКС. 

Член президії Міжнародного кримінального суду Матіас Гельман тим часом підкреслює, що Україна має самостійно визначитись із членством в суді. Він підкреслює, що серед причин, чому країни ратифікують Римський статут – отримання юридичного захисту для країни. 

“Прийнявши Римський статут, країна стає повноправним членом суду. І якщо хтось у майбутньому захоче вчинити геноцид, воєнні злочини на вашій території або злочини проти людяності, то він буде розуміти, що зрештою всі ці справи розглядатиме суд в Гаазі. І він ще двічі подумає перед тим, як це чинити”, – сказав Матіас Гельман. 

Нагадаємо, у 2000 році Україна підписала Римський статут, однак наступного року Конституційний Суд вирішив, що документ не відповідає Конституції України. 

16 січня 2015 року понад 150 депутатів законопроектом №1788 запропонували внести поправку в 124-ту статтю Конституції. 

Раніше Україна взяла на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут, відповідно до статті 8 Угоди про асоціацію України з ЄС.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter