Марина Говорухіна
“З-під завалів говорила з чоловіком на бойових позиціях”: як у Хмельницькому оговтуються після атаки по житлових будинках (фото)
Вранці 22 березня 2024 року росіяни знову атакували Хмельницький БПЛА та ракетами, одна з ракет влучила в приватні будинки, розташовані у дворі багатоповерхівки. Того дня загинули 2 людей і ще 8 отримали поранення.
Страшне слово “люстрація” на шляху до справедливості
З початку російської агресії та окупації територій в суспільстві набирав градусу запит на справедливість. Українці прагнуть відповідальності для громадян, які добровільно пішли на співпрацю з РФ та її окупаційними адміністраціями.
Запит на справедливість vs законодавство: чому необхідні зміни до законів про колабораціонізм
Наразі у суспільства є запит на справедливість і відповідальність для осіб, які співпрацювали з державою агресором. Але постає логічне питання — чи відповідає змісту цього запиту відповідальність, яка сформована законодавчо та на практиці?
Без законодавства про верифікацію “документів”, виданих в окупації, наші громадяни боятимуться деокупації
Відсутність позиції в державі до таких "документів", що стосуються звичайних громадян, які виникли, до прикладу, через внутрішні майнові спори чи у сфері сімейних стосунків, породжує ще один величезний блок страхів цивільного населення перед деокупацією наших територій, вважає українська правозахисниця Дар’я Свиридова.
Тисячі руйнувань за один день: як Хмельниччина усуває наслідки найбільш потужної атаки дронами
Села Крупець та Стригани зазнали одних з найбільших руйнувань – тут пошкоджено кожен будинок.
“Щастя не за горами – а за териконами”: один день з волонтерами в знищеному Вугледарі
В одному з підвалів майже знищеного російськими військами Вугледару волонтери відкрили пункт незламності. Тут можна не тільки погрітися, зарядити ґаджети, подивитися телевізор, а й прийняти душ та безпечно набрати воду напряму зі свердловини.
Як карали за колабораціонізм різні держави та чому цей термін досі неоднозначний навіть в Україні
В українському законодавстві цей термін з’явився лише у березні 2022 року, але історію має давнішу – “колабораціонізмом” спочатку називали співпрацю місцевих жителів з німецькою окупаційною владою у Франції та Бельгії під час Першої світової війни, і тоді він ще не мав різко негативного забарвлення.
Що готують депутати Верховної Ради України для постраждалих від війни?
Лише в цьому році було зареєстровано щонайменше 30 законопроєктів в даній сфері. З початку ж повномасштабного вторгнення на розгляд парламенту надійшло понад 150 таких проєктів.
Політика відновлення на деокупованих територіях: що держава має зробити вже зараз
Досвід з деокупацією та реінтеграцією наших територій, який ми вже маємо, сильно впливатиме не лише на самі звільнені території, а й на населення всієї країни. Це буде мати наслідки для всієї території України, і для безпеки, і постконфліктного врегулювання на всій території України
Кримські уроки
Мені дуже хочеться, щоб ми всі після деокупації Криму мали можливість відчувати себе на півострові вільними, убезпеченими, а Україна у світі отримала гідне місце і була суб'єктною державою
Москва повторює злочин депортації українців, бо її не покарали за геноцид кримських татар
Надзвичайно важливо, щоб Україна і світ повинні зробити все можливе, щоб належним чином кваліфікувати депортацію як геноцид, засудити це та притягнути всіх винних до відповідальності
Від трьох і більше врятованих життів. Як я став посмертним донором всього за 10 хвилин
Існує декілька міфів щодо донорства органів. Йдеться, зокрема, про позицію церков, сумніви у придатності власних органів до трансплантації, і найпоширеніший острах – оформлення посмертного донорства є марудною бюрократичною процедурою, для якої необхідно збирати купу довідок.
“Зуби дракона” та примус до громадянства: як росіяни перетворили Бердянськ із курорту на військову базу
Росіяни від початку окупації встановили в місті свої правила, й змушують тепер місто за ними жити.
“Багато хто думає, що ми зрадники і “здали Енергодар”: розповідь чоловіка, якого два місяці катувала ФСБ
Ефесбівці "затримали" Дмитра (ім'я та особиста інформація чоловіка змінені з міркувань безпеки. – Ред.) за підозрою у передачі інформації українським військовим і наведенні артилерії. Сам він розповідає, що його "здав" давній знайомий.
“У нас у квартирі розірвався снаряд, дядьку з інвалідністю відірвало пальці на нозі”: історія порятунку родини з Маріуполя
У 2014-му році родина Анастасії Купалкіної через окупацію рідного Донецька переїхала у Маріуполь. Там за цей час придбали квартиру і обжилися. А у березні цього року розв'язана росіянами війна вигнали жінку з сім'єю і звідти. Наразі Анастасія, її 16-річний син Артур, 14-річна донька Діана та 61-річний дядько Андрій – що має інвалідність першої групи – знайшли прихисток у гуртовому житлі для людей з інвалідністю в Кропивницькому.
“Місяці у повній темряві й п’ять ковтків юшки на день“: історії цивільних, яких утримували в катівні у Біляївці
Під час окупації села Біляївка на Херсонщині російські військові облаштували катівню в приміщенні школи. Тут по декілька місяців у невеликій кімнаті без вікон утримували й катували місцевих мешканців та жителів навколишніх сіл – щонайменше 11 цивільних. Троє потерпілих розповіли ZMINA про обставини свого викрадення і перебування в полоні.
Сексуальне насильство під час війни: як досвід Боснії і Герцеговини допоможе Україні
За час війни на Балканах приблизно 20 тисяч осіб постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Та лише тисяча з них отримали компенсацію або ще проходять процедуру її отримання.
Дмитра і Олену з Куп’янська ув’язнили за передання СБУ фото російської техніки: пара розповіла, як у неволі дочекалася звільнення міста
Про життя в Куп’янську під час окупації, рейди “Ангелів смерті” й викрадення місцевих мешканців, переповнені камери ізолятора і поводження окупантів з ув’язненими чоловіками і жінками, а також про своє звільнення Дмитро і Олена розповіли в інтерв’ю ZMINA
