Понад 280 тисяч українців змінили місце голосування на виборах до ВР. Правозахисники кажуть, що це мало

Дата: 18 Липня 2019
A+ A- Підписатися

У період з 24 травня по 15 липня 280 922 громадян України змінили місце голосування, аби взяти участь у позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року.

Як передає кореспондентка Центру прав людини ZMINA, про це сьогодні під час круглого столу “Кожен голос впливає” повідомив керівник служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах.

Фото Громадський холдинг “Група Впливу”

За його словами, 76% виборців змінили місце голосування поза межами свого одномандатного виборчого округу і вони отримують лише один бюлетень – для голосування за списками партій, а 24% змінили місце голосування в межах свого округу, тож вони отримають два бюлетені.

Стельмах уточнив, що найбільша кількість виборців – 29%, або 83 тисячі – змінили місце голосування, оскільки мешкають не за місцем реєстрації, 45 157 громадян (16%) є членами ЦВК, 14,6%, або 41 487 громадян мають реєстрацію на тимчасово окупованих територіях і 32 тисячі змінили місце реєстрації через відпустки.

Представник ДРВ також повідомив, що одній тисячі громадян відмовили у присвоєнні виборчої адреси, 325 з них отримали відмову через відсутність реєстрації місця проживання. А 340 громадян не були включені до реєстру виборців через те, що органи реєстрації місця проживання не подали інформацію до реєстру. Лише 6 людей з цих 340 змогли подати заяву про включення в списки виборців, решта не змогла цього зробити через те, що мають реєстрацію місця проживання в іншому виборчому окрузі, а фактичне місце проживання мають там, де звернулись.

Водночас, за словами Стельмаха, громадян, які матимуть рішення суду про присвоєння виборчої адреси, зможуть включити до списків виборців навіть в день голосування.

Керівниця проектів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна, зауважила, що цифра у 280 тисяч виборців перевищую аналогічну на виборах 2014 року, але все одно є дуже низькою у порівнянні із загальною кількістю людей, які проживають не за місцем реєстрації і потенційно можуть мати проблеми із голосуванням на виборах.

Адже, згідно з даними дослідження Центру прав людини ZMINA, щонайменше 3,3 млн громадян в Україні мешкають сьогодні не за місцем реєстрації.

“В українському законодавстві немає такої умови реалізації виборчого права, як реєстрація місця проживання. Однак на практиці переважна більшість таких людей позбавлені повноцінної можливості реалізувати своє конституційне право без реєстрації місця проживання, та отримують відмови від органів Державного реєстру виборців в присвоєнні виборчої адреси без судового рішення на їхню користь. Однак, якщо доходить до суду, то там приймають рішення на користь громадян”, – зазначила Людмила Янкіна. 

Але, на її переконання, це значно ускладнює механізм отримання права на голосування.

“За даними Центральної виборчої комісії, за весь час існування Державного реєстру виборців зафіксовано 2999 випадків визначення органами ведення Реєстру виборчих адрес виборців для осіб без “прописки”. І варто звернути особливу увагу на те, що лише за 2019 рік виборцями без реєстрації місця проживання стали 2695 громадян. Це свідчить про існування механізму, але водночас це свідчить і про небажання його застосовувати”, – додала правозахисниця.

Тож, на думку Янкіної, минула виборча кампанія ще раз продемонструвала необхідність лібералізувати процедуру реєстрації місця проживання.

Про те, що кількість громадян, які змінили голосування, є краплиною в морі, говорить і виконавча директорка Громадського холдингу “Група впливу” Тетяна Дурнєва, адже навіть за офіційними даними Мінсоцполітики в Україні сьогодні близько 1,4 млн переселенців.

“У черговий раз Верховна Рада буде сформована майже без врахування думки значної частини громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії. А навіть ті, хто поміняв місце голосування, здебільшого отримають лише один виборчий бюлетень замість двох”, – наголосила вона.

Вона додала, що всі виборці, які змінили місце голосування за межі свого виборчого округу (ВПО, військовослужбовці, трудові мігранти), зможуть обрати лише 50% парламенту.

“Під час попередніх позачергових парламентських виборів у 2014 році 190 283 виборця змінили місце голосування. Хоча різниця становить майже 90 тисяч на користь виборів цього року, очевидно, що процедура тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси не відповідає потребам суспільства. Потрібна докорінна зміна системи визначення виборчої адреси та системи реєстрації місця проживання”, – підсумувала Тетяна Дурнєва.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter