У КС хочуть почути, чому Денісова відкликала скаргу Лутковської на закон про Нацполіцію. Справу поки не закриватимуть
Конституційний Суд України оголосив перерву у справі щодо відповідності Конституції положень частини другої статті 26 Закону України “Про Національну поліцію”. Суд вирішив заслухати з цього питання діючу Омбудсмана Людмилу Денісову, яка відкликала скаргу своєї попередниці Валерії Лутковської.
Про це повідомляє прес-служба суду.
Згідно з повідомленням, 21 червня КСУ на пленарному засіданні розглядав справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, яка була на посаді до березня 2018 року.
Засідання проводив голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
Велика палата Конституційного Суду України заслухала суддю-доповідача у справі Володимира Мойсика щодо змісту конституційного подання та позицій посадових осіб держави і науковців щодо питань, порушених у ньому.
Також у суді була представлена заява теперішньої Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової про відкликання конституційного подання.
Як відомо, у заяві Денісова не вказує причин відкликання подання попереднього Омбудсмана.
Конституційний Суд України вирішив заслухати пояснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової щодо поданої заяви на одному з наступних пленарних засідань і оголосив перерву у цій справі.
Про день та час пленарного засідання суду з розгляду цієї справи буде повідомлено додатково, зазначає прес-служба.
Нагадаємо, у лютому 2017 року Валерія Лутковська направила до КСУ подання, в якому просила перевірити на конституційність окремі положення Закону “Про Національну поліцію”, які дозволяли безпідставний збір та обробку ДНК, біометричних та інших персональних даних.
В офісі Омбудсмана тоді пояснювали, що, відповідно до пункту 7 частини першої статті 26 закону про Нацполіцію, поліція наповнює та підтримує бази даних стосовно осіб, затриманих за підозрою у вчиненні будь-яких правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт).
При цьому, відповідно до частини другої статті 26 згаданого закону, під час наповнення таких баз даних, поліція може збирати та накопичувати мультимедійну інформацію (фото, відео, звукозапис) та біометричні дані (дактилокартки, зразки ДНК).
Лутковська звертала увагу, що в законі абсолютно не диференційовані випадки необхідності збору зразків ДНК залежно від тяжкості та характеру правопорушення. Крім того, у законі не визначено, за яких саме обставин можуть відбиратися зразки ДНК, порядок відібрання, період і порядок їх зберігання, порядок знищення та доступу до такої інформації самої особи або її родичів. Така невизначеність несе загрозу порушення права громадянина на особисте життя.
20 червня 2018 року, напередодні розгляду скарги у КСУ, стало відомо, що нова Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова відкликала зроблене Лутковською подання.
Водночас експерти вважають, що це могло бути зроблено з політичних мотивів.
“У документі немає жодного аргументу по суті. Якщо вона (Денісова – ред.) не згодна з позицією (Лутковської – ред.), то це якесь політично вмотивоване рішення. Я думаю, що в Національній поліції попросили її відкликати. Зараз важко говорити щось конкретне”, – зазначив у коментарі Центру інформації про права людини екс-керівник секретаріату офісу Уповноваженого, а нині співзасновник Українського інституту з прав людини Богдан Крикливенко.
“Предмет подання стосується діяльності Національної поліції, яка спрямовується і координується через міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, якого Денісова називала своїм другом. Відтак заява про відкликання подана в умовах реального конфлікту інтересів, що є неприпустимим”, – зауважив виконавчий директор ГО “Правозахисна Ініціатива” Михайло Камєнєв.
