Пропаганда для чайників: Мінінформполітики у своєму виданні порівняло російські фейки із серіалами

Дата: 12 Лютого 2019
A+ A- Підписатися

Міністерство інформаційної політики презентувало видання “Біла книга інформаційних операцій проти України 2014–2018”, де зібрало в окремих підрозділах спростовані факти російської пропаганди, які прокремлівські медіа та деякі західні ЗМІ транслювали протягом останніх п’яти років.

Презентував дослідження відомства заступник міністра інформаційної політики та автор книги Дмитро Золотухін, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Майже на 400 сторінках книги команда експертів зібрала найпоширеніші фейкові новини щодо надання Україні американської зброї, залучення до конфлікту на Донбасі іноземних військових і, зокрема, ІДІЛ, неправдиві дані, поширені російською стороною, про трагедію боїнга MH-17, а також дезінформацію про окупований Крим.

“Це хрестоматія тих спецоперацій, які ми фіксували протягом останніх років. Але це не звичайний перелік історій, а концепція бачення, яке ми пропонуємо колегам у сфері освіти, журналістики, держорганам щодо того, як дивитися на ситуацію, яка розгортається в інформаційному просторі сьогодні”, – зауважив Золотухін на презентації.

Особлива концепція Мінінформполітики полягає в тому, що розглядати російські неправдиві новини треба не як точкові “удари”, а як роботу своєрідної студії: у дослідженні експерти порівняли пропагандистську машину Кремля з кіностудіями в Голлівуді та назвали її “Кремлевуд”.

“Російські наративи та дезінформаційні прийоми мають високий ступінь ефективності саме завдяки повторюваності в медіа. Іншими словами, об’єктам дезінформації постійно розповідають одні й ті самі історії, роблячи їх щоразу цікавішими та більш “екзотичними”. Наприклад, в історії про українських “карателів” кульмінацією стала поява “розіпнутого хлопчика”. Багаторічне спостереження за тим, як російські спецслужби та політична еліта намагаються маніпулювати інформаційним простором, підказало нам порівняти цей процес зі створенням серіалів”, – діляться баченням своєї концепції автори книги на її сторінках.

Усі 10 розділів у “Білій книзі” умовно поділені на серії та сезони. Так, наприклад, у розділі, присвяченому питанню надання зброї Україні та виробництва власних зразків, є три сезони: “Україна постачає зброю супротивникам ЄС та США”, “Несправна українська зброя” та “США використовує Україну та її зброю для протидії Росії”.

На думку Мінінформполітики, так виглядає “сезон” російської пропаганди про катастрофу МН-17

“Нова ера постійного “шмагання” України тільки за самі підозри в незаконних оборудках зі зброєю почалась у 2005 році після виходу на світові екрани чудового голлівудського фільму “Збройний барон” (Lord of War). Він розповідає про емігранта з України, який у змові зі своїми українськими родичами, які продовжували служити в українському війську, за безцінь скуповує все, що лежить у збройних складах на території України, – від автоматів Калашникова до гелікоптерів. Як ми тепер знаємо, навчені гірким досвідом інформаційної війни, фільм є чудовим пропагандистським засобом в умілих руках”, – розповідають автори у вступі до відповідного розділу.

Доцільність випуску окремої книги, де зібрано приклади російської пропаганди, у міністерстві пояснили тим, що в сучасному світі не варто розвінчувати кожен фейк окремо, а потрібно просто зрозуміти принципи, за якими здійснюються російські інформаційні операції.

“Ми вважаємо, що це виробництво. Дуже технологічна машина, яку не треба розглядати з точки зору конкретних історій. У світі Голлівуд називають фабрикою мрій, ми ж вважаємо, що існує Кремлевуд. Росія, як сказав колись Павло Клімкін, бреше на промисловому рівні. Я вважаю, що це правда, адже брехню не придумали декілька років тому, але тільки останнім часом за активності Кремля це перетворили на багатомільярдну індустрію”, – міркував на презентації Золотухін.

Скріншот із презентації міністерства

Наразі друкованим варіантом міністерство випустило тисячу примірників та відкрило доступ до “Білої книги” всім охочим у мережі. За словами заступника міністра, у планах відомства перекласти видання англійської мовою, щоб згодом презентувати його в Європі.

“Є фінансові та бюрократичні перепони (щоб перекласти книгу – ред.), але це не заважає нам представляти її в містах Європи. Вже є попередні домовленості з Таллінном та Брюсселем”, – констатував Золотухін.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter