У Слов’янську правоохоронці навіть не знають слідчого, який розслідує зникнення хлопця

Слідчі Краматорська та Слов’янська не розслідують зникнення керівника торгового підприємства Юрія Останіна (48) та його підлеглих експедиторів — Вадима Білого (25), а також Олексія Зайцева (31).

Про це заявляють правозахисники у моніторинговому звіті “Заради імені одного”, підготовленому Центром громадянських свобод під егідою Коаліцій громадських організацій та ініціатив “Справедливість заради миру на Донбасі”.

Троє чоловіків зникли 24 грудня 2014 року дорогою з території підконтрольної незаконним озброєним формуванням “ДНР” у напрямку Краматорська, де вони жили.

На території “ДНР” чоловіки займались інкасацією грошей з власних магазинів та експедицією товарів. При собі вони мали понад 50 000 гривень. Повідомляється, востаннє родини говорили з ними, коли ті під’їжджали до контрольно-пропускного пункту “ДНР”.

Після зникнення рідні відразу звернулись до Краматорського відділку МВС із заявами, однак правоохоронці не розслідували цю справу.

Дружина одного зі зниклих Анна Біла лише у травні 2015 року дізналась, що кримінальна справа вже два місяці  перебуває в міському управлінні МВС Слов’янська. При цьому ніхто із заявником не поспілкувався. Їй навіть не змогли назвати ім’я слідчого, який веде справу про зникнення її чоловіка.

Сім’ям довелось самостійно шукати рідних. Вони навіть звернулись до так званих “слідчих органів ДНР”, ризикуючи своєю безпекою, оскільки їм довелось перетинати лінію фронту.

Правозахисники кажуть, що на офіційні запити правоохоронці у Слов’янську не надають інформації і не проводять жодних слідчих дій.

Автори звіту “Заради імені одного” розповіли також про неефективне розслідування зникнення 28-річного Узакова О. В., який зник 2 червня 2014 року у Донецьку. Червоноармійські правоохоронці не розслідують і зникнення Євгена Косоухова (29), Сергія Греся (28) та Євгена Колесова (19). 

Нагадаємо, четверта Женевська Конвенція вимагає від сторін у конфлікті сприяти розслідуванню за запитами осіб, що розшукують своїх родичів, з якими вони виявились розлучені в результаті конфліктів.

Право на отримання інформації про долю родича так само передбачене в Міжнародній конвенції для захисту всіх осіб від насильницьких зникнень, до якої Україна приєдналась 17 червня 2015 року. Експерти наголошують, що родичів належить негайно інформувати про взяття в полон, поранення або загибель члена родини. 

Прийнята у 1979 році Резолюція №33/173 Генасамблеї ООН закликає уряди світу виділяти ресурси і проводити невідкладні і неупереджені розслідування випадків насильницьких або недобровільних зникнень.