Рік тому мав запрацювати орган, що розслідував би катування: що сталось із ДБР та яке його майбутнє?

У сучасних умовах лише Державне бюро розслідувань може ефективно розслідувати катування та інші злочини, що їх супроводжують, адже тільки воно відповідає вимогам компетентності та незалежності від об’єктів розслідування.

Таку думку висловили правозахисники на прес-конференції в Українському кризовому медіацентрі. 

Рівно рік тому, відповідно до Кримінального процесуального кодексу, Державне бюро розслідувань (ДБР) мало перебрати на себе розслідування злочинів високопосадовців та правоохоронців. Однак цей орган навіть не набрав керівників управлінь. Це означає, що злочини топ-службовців продовжують розслідувати структури, що не зацікавлені в такому розслідуванні. Серед них і катування.

Експерт Асоціації УМДПЛ та "Реанімаційного пакету реформ" Євген Крапивін наголошує, що історія про незалежний орган розслідування випадків катувань і неналежного поводження почалася ще з ухвалення Конституції України, у перехідних положеннях якої чітко вказано, що прокуратура має втратити функцію досудового розслідування.

"Тобто щоб у сусідніх кабінетах не сидів слідчий прокуратури, що розслідує катування, та прокурор, що наглядає за дотриманням прав людини в цьому провадженні. Але сьогодні органи прокуратури в гібридному режимі продовжують розслідувати катування, очікуючи на запуск нового органу. На жаль, розслідують неефективно, про що неодноразово зазначали і міжнародні експерти, і Європейський суд з прав людини", – підкреслює Крапивін.

Новостворене бюро мало би почати розслідувати катування відповідно до міжнародних стандартів. Але в процесі створення ДБР замість органу для боротьби з тортурами перетворилося на орган розслідування всіх злочинів топ-службовців, зауважує Олена Сотник, народна депутатка України, співголова МФО “Правозахисна коаліція”. Це сильно змінило фокус роботи органу.

"Про Державне бюро розслідувань згадували неодноразово після набуття чинності Кримінальним процесуальним кодексом України у 2012 році. Перша редакція законопроекту про ДБР передбачала абсолютно іншу підслідність – організовану злочинність, тероризм, особливо тяжкі насильницькі злочини, а також катування і суміжні злочини, вчинені слідчими правоохоронних органів. Під суміжними злочинами малися на увазі незаконні затримання, примушування давати свідчення тощо. Акцент початково був саме на катуваннях і неналежному поводженні, який потім зсунувся в бік боротьби з корупцією та всіх злочинів чиновників, правоохоронців і суддів (крім топ-корупції). Чи могло би ДБР гіпотетично стати незалежним органом в розумінні європейських вимог? Ймовірно, адже сьогодні про катування майже не згадують, а проблема актуальна як ніколи", – наголошує Сотник.

Замість органу для боротьби з тортурами ДБР перетворилося на орган розслідування всіх злочинів топ-службовців

При цьому, на думку експерта Асоціації УМДПЛ та "Реанімаційного пакету реформ", виконавчого директора ГО "Правозахисна ініціатива" Михайла Каменєва, запуск органу сильно затягнувся, в тому числі через міжособистісні конфлікти. І зараз немає особливої надії на те, що орган зможе запрацювати найближчим часом.

"Запуск ДБР не просто спізнився на рік, а на багато років. Фактично до бюро перейшли слідчі функції прокуратури. Дата запуску ДБР за останній рік переносилася декілька разів, а створення бюро і добір персоналу супроводжується гучними скандалами і війною компроматів. Навіть якщо слідчі ДБР почнуть роботу, досі не вирішено низки проблем на законодавчому рівні. Відповідний законопроект очікує другого читання, але навіть орієнтовна дата його розгляду невідома з огляду на конфлікт директора ДБР Романа Труби з членами профільного парламентського комітету. Немає особливої надії на те, що ДБР почне ефективно працювати найближчим часом", – наголошує він.

Експерти зауважують, що ДБР може змінити ситуацію з неефективним розслідуванням катувань, яка існує до цього часу. Водночас уже зараз можна констатувати, що є проблеми, які можуть стати на заваді: по-перше, широка підслідність, адже ДБР розслідує всі злочини правоохоронців, суддів, чиновників, зокрема і крадіжки, тілесні ушкодження, ДТП з постраждалими.

Верховна Рада могла би звузити підслідність бюро до службових злочинів, але депутати вже довгий час не можуть ухвалити хоча б мінімальні зміни до законодавства. По-друге, в умовах широкої підслідності 1500 штатних співробітників бюро в семи територіальних управліннях навряд чи зможуть ефективно розслідувати випадки катувань по всій країні. Окрім цього, в Україні немає методики ефективного документування та розслідування випадків катувань, що відповідала би Стамбульському протоколу та іншим міжнародним стандартам. І саме ДБР мало би почати її формувати. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: катування в'язниця ДБР
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини