Програми партій через призму прав людини: “Громадянська позиція”

Дата: 05 Липня 2019
A+ A- Підписатися

Центр прав людини ZMINA продовжує серію публікацій, де ми розбираємося, що написано в програмах ключових політичних партій, які мають шанс потрапити до наступного парламенту.

Переконані: замість боротьби технологій і облич, замість маніпуляцій і популізму передвиборча кампанія має стати передовсім вдумливою розмовою про програми, наміри і механізми їхнього втілення. Сподіваємося, наші публікації допоможуть українцям зробити 21 липня 2019 року усвідомлений вибір.

Огляд усіх програм політичних сил можна переглянути тут.

Нижче – огляд програми партії “Громадянська позиція”.

Ще в травні цього року на сторінці партії “Громадянська позиція” була зовсім інша програма. В інтерв’ю голова координаційної ради партії Анатолій Гриценко заявив, що це стара версія; нова програма з’явилася лише в другій половині червня і практично жодним чином не нагадувала попередню. Водночас старі елементи програми залишилися на оновленому сайті партії.

У червні 2016 року партія “Громадянська позиція” стала повноправним членом АLDE – Альянсу ліберальних і демократичних партій. Ключовими цінностями партій, що входять до об’єднання, є свобода, демократія, верховенство права, толерантність та солідарність. На жаль, практично нічого з цього немає в оновленій програмі партії “Громадянська позиція”.

У попередній програмі партія чітко будувала свою ідеологію на базі “активного громадянина”, що є концепцію ліберальної демократії та передбачає існування високого рівня особистої свободи та демократичних інструментів впливу громадян на владу.

Однак оновлена програма партії взагалі про це не згадує.

Програма  “Громадянської позиції” починається з бачення України як “країни з мирним небом, із заможними та щасливими людьми“. Партія, яка одразу на початку обіцяє зробити людей щасливими, радше належить до популістських і таких, що не мають чіткої ідеології. Це, в принципі, простежується й надалі в програмі.

Одними з наскрізних цінностей партії є закон і справедливість, що доволі позитивно. Однак водночас більш базове поняття – верховенство права – не згадується взагалі. За часів СРСР також була диктатура закону, що показує потенційну небезпеку такого однобічного підходу.

Програма стала надзвичайно декларативною. Це можна пояснити вимогами закону щодо короткого обсягу програм політпартій, які публікуються на сайті ЦВК, однак на сайті “Громадянської позиції” ви також не знайдете відповідей на більшість декларацій. Наприклад, “ми створимо міцну економіку”, “Україна – заможна країна” і т.п. – це набір різноманітних лозунгів без належного практичного пояснення.

Антикорупційна та судова реформи – основа змін у країні“, однак жодним чином не пояснюється, як вони будуть здійснюватися.

Ми забезпечимо неупереджене, законне судочинство” знову ж таки без жодних пояснень. Проте якщо уявити, що саме політична партія, яка отримає владу, буде забезпечувати законне судочинство, то такі декларації доволі далекі від стандартів незалежної судової влади, яка відокремлена від законодавчої.

Подальші положення програми ще більше насторожують, оскільки вони взагалі мають мало спільного зі стандартами верховенства права та незалежності судової влади: “Команда Гриценка – це країна без олігархів!.. Вони порушують наші конституційні права і свободи… Ми дамо олігархам вибір: або вони вестимуть чесний бізнес і сплачуватимуть податки, або шукатимуть для проживання іншу країну“. Очевидно, що самі по собі олігархи не є порушниками прав людини, оскільки права людини може порушувати виключно держава та її представники. Видається, що це свідома маніпуляція та популізм, який фактично межує з диктаторськими неправовими механізмами вирішення суспільних проблем. Тож це не має нічого спільного з ліберальними деклараціями партії, а тим більше суперечить стандартам верховенства права та прав людини.

“Невідворотність покарання за злочин, у тому числі і насамперед для політиків і чиновників: чим вище посадове крісло – тим довший термін у в’язниці… Топкорупціонери – сидітимуть довічно”. Невідворотність покарання – це гарний лозунг, однак знову ж він залишається декларативним. А посилення відповідальності для чиновників виглядає ще більше популістським, бо відомо, що на скоєння таких злочинів впливає не термін, а невідворотність покарання. Саме тому це виглядає як популізм. І очевидно, партію не цікавить, що довічний термін покарання в демократичних країнах не застосовується до економічних злочинів, а подібні пропозиції радше нагадують не країни ЄС, а країни Азії.

Такі ж доволі недемократичні методи пропонуються й для реформи парламенту:

Верховна Рада працюватиме за новими правилами! Правилами демократії та рівності перед законом. Депутат буде відповідати за свої рішення. Понад 10% прогулів пленарних засідань стануть причиною позбавлення мандату. Кнопкодавство – позбавлення мандату та кримінальна справа“. У жодній європейській країні депутат не несе відповідальності за зроблене чи сказане в межах парламенту, а тим більше не існує такої процедури відкликання депутатів. Загалом процедура відкликання члена парламенту є радянським рудиментом, а не практикою європейського парламентаризму.

Серед позитивів варто відзначити намір скасувати призов до армії, що є давно очікуваним рішенням.

Також важливим позитивом є прагнення реформувати СБУ, позбавити її “економічних повноважень”.

Не менш важливою є чітка декларація вступу України до ЄС і НАТО та проведення необхідних для цього реформ. Однак, на думку партії, проблемою в цьому плані є насамперед слабкий економічний стан і низький рівень достатку громадян, що є доволі поверхневим розумінням стандартів ЄС та НАТО.

Окремі положення звучать як відверто соціалістичні, а не ліберальні. Раніше в партії чітко простежувалася концепція, що активний громадянин сам є відповідальним за своє життя та достаток, що цілком відповідає ліберальній ідеї. Однак уже в оновленій програмі бачимо зовсім протилежне, де “держава зробить”, “держава надасть” і т.п.:

“Ми перетворимо Україну на заможну європейську державу. Завдяки успішній економіці ми розв’яжемо соціальні проблеми. Остаточно знищивши корупцію та зруйнувавши схеми і монополії олігархів, за короткий термін отримаємо додаткові сотні мільярдів гривень до державного та місцевих бюджетів; знизимо комунальні тарифи; збільшимо пенсії та зарплати”.

У цьому контексті особливо популістично виглядає теза про зменшення тарифів, що є кроком убік від ринкової економіки та ліберальних ідей партії.

Позитивним положенням є обіцянка затвердити державну програму кредитування житла та стимулювання створення робочих місць для вимушених переселенців.

Дещо наївною виглядає обіцянка перетворити Україну “на освітній і науковий центр Європи“, особливо коли це пов’язується зі зростанням зарплат науковців і педагогів, що жодним чином не нагадує кращі практики підтримки науки та освіти в демократичних країнах.

Загалом програма партії залишається дещо далекою від ліберальних цінностей, за яких основним завданням є створення умов для розвитку приватного сектору економіки, науки, освіти тощо. Навпаки, у програмі партії “Громадянська позиція” практично в кожному напрямі ключова роль надається не людині чи суспільним інститутам, а саме державі. А головні поняття ліберальної ідеї, такі як свобода, демократія, верховенство права, толерантність та солідарність, просто відсутні.

Підготував Володимир Яворський

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program. Погляди, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційної позиції МЗС Чеської Республіки.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter