Програми партій через призму прав людини: “Слуга народу”

Центр прав людини ZMINA продовжує серію публікацій, де ми розбираємося, що написано в програмах ключових політичних партій, які мають шанс потрапити до наступного парламенту.

Переконані: замість боротьби технологій і облич, замість маніпуляцій і популізму передвиборча кампанія має стати передовсім вдумливою розмовою про програми, наміри і механізми їхнього втілення. Сподіваємося, наші публікації допоможуть українцям зробити 21 липня 2019 року усвідомлений вибір.

Огляд усіх програм політичних сил можна переглянути тут.

Нижче – огляд програми партії “Слуга народу”.

Партію “Слуга народу” було створено перед виборами, її ідеологію доволі складно визначити. Програма партії побудована як набір конкретних кроків чи дій у певних, на думку партії, пріоритетних сферах. Водночас інколи не вистачає визначення цілей тих чи інших дій або хоча б загального бачення. Також загальним мінусом програми є те, що дії часом сформульовано в надто загальний спосіб і їх можна тлумачити по-різному.

Розглянемо нижче декілька положень програми за блоками, як вони визначені в самій програмі.

ОЧИЩЕНА, ОНОВЛЕНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНА ВЛАДА

У цьому напрямі програма пропонує такі кроки.

Скасувати недоторканність депутатів. Це загалом позитивна ідея, яка була присутня в програмах інших партій ще на минулих виборах, однак так і не була реалізована. Проте варто зазначити, що часткова недоторканність депутатів у Європі присутня. Є обґрунтоване побоювання, що повну ліквідацію недоторканності влада може використати проти опозиційних депутатів. Особливо коли відомі численні приклади надуманих кримінальних справ, а правоохоронні органи не є політично незалежними. Недоторканність може встановлювати, наприклад, особливу процедуру затримання та арешту, однак потрібно усунути перепони для розслідування кримінальних справ і передання їх до суду.

Запровадимо механізм відкликання депутатів, які втратили довіру виборців. Це положення не відповідає європейській практиці. За європейськими стандартами політична відповідальність депутата настає під час виборів. Процедуру відкликання можна пов’язати радше з можливістю усунути незручного чи опозиційного депутата. Також цей механізм звучить доволі дивно поряд з іншим положенням цього ж розділу про запровадження виключно пропорційних виборів, оскільки не зрозуміло, як можна відкликати депутата, що пройшов до парламенту за списками партії.

Створимо механізм народного вето на щойно ухвалені закони, запровадимо механізми впливу громадян на рішення влади через референдуми. Ці інструменти прямої демократії виглядають на перший погляд дуже позитивно. Однак на практиці в недемократичних країнах вони часто слугують диктаторам для просування потрібних рішень в обхід парламенту за допомогою маніпуляцій та фальсифікацій. До сьогодні в Україні не було жодного демократичного закону про референдуми, зараз він узагалі відсутній, а остання версія закону була визнана неконституційною. Тому це положення радше сприймається як загроза демократії, ніж розвиток демократичних інструментів.

Позбавимо власників медіа можливості впливати на те, що говорять чи пишуть журналісти. Це звучить добре, однак немає жодних роз’яснень про методи досягнення цього непростого завдання.

ЗНИЩЕННЯ СИСТЕМНОЇ КОРУПЦІЇ

Здійснимо радикальне очищення та перезавантаження прокуратури. Реформа прокуратури є давно назрілим питанням. На жаль, вона повністю провалилася останніми роками. Однак очевидно, що лише “перезавантаженням”, чи, простою мовою, заміною людей, ситуацію складно буде змінити, оскільки проблема великою мірою в самій структурі, що успадкована з радянських часів. Тому надзвичайно важливо почути більш детально про дії в цій сфері. Програма не дає відповідей на те, що саме буде здійснено та в який спосіб.

Забезпечимо реальну незалежність антикорупційних органів, неефективні чи скомпрометовані органи – перезапустимо. Це звучить дещо комічно, коли в першій частині речення кажуть про “незалежність”, а в другій погрожують змінити людей будь-якої хвилини, навіть коли закон цього не передбачає, що каже про певну міфічну незалежність цих органів.

Запровадимо найжорсткіші покарання за корупцію та розкрадання у Збройних силах і Міноборони. Це звучить популістично. Відомо, що проблема в невідворотності покарання, тобто в ефективному розслідуванні та покаранні винних осіб, а не в розмірі покарання.

Насправді цей розділ нічого нового не показує, і досить сумнівно, що проста запланована зміна людей дозволить “знищити системну корупцію”.

СПРАВЕДЛИВИЙ, НЕЗАЛЕЖНИЙ І ДОСТУПНИЙ СУД

Перезавантажимо Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Посилимо можливості громадського контролю за судовою системою.

Запровадимо доброчесність і професіоналізм як головні критерії відбору суддів.

Зменшимо розміри судового збору.

Запустимо повноцінні інститути мирових суддів і суду присяжних.

Усі ці положення можуть бути як позитивними, так і глибоко негативними. У цих питаннях надзвичайно важливі деталі. Наприклад, “перезавантаження”, чи, простою мовою, заміна людей, – це, по суті, усунення людей з посад у спосіб, що не передбачений законом. Чи можна тоді говорити про незалежність такого органу? Користуючись такою ж логікою, кожна влада тепер може робити “перезавантаження” кожного органу, що розіб’є будь-які натяки на існування незалежних судів та інших органів влади. Інше питання: як будуть набрані нові? І де гарантії, що вони будуть кращими? Що робити, коли вони будуть такими самими, як і ці? Про які нові можливості громадськості тут йдеться?

Зменшення розміру судового збору спричинить компенсацію для судової влади? Судова влада існує коштом судового збору, і це інструмент забезпечення її незалежності. Збір потрапляє на окремий рахунок і одразу йде на витрати судової влади, виконавча та законодавча влади не можуть вплинути на це джерело доходів. Якщо його зменшити, відповідно, інші гілки влади отримують фінансовий батіг для керування судами, як це було ще декілька років тому. З іншого боку, судовий збір часом для громадян є перепоною для звернення до суду та обмежує доступ до правосуддя. Ми бачимо більше питань, ніж відповідей.

Позитивно, що декларується створення інституту мирових суддів та суду присяжних.

РЕФОРМА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Звільнимо бізнес від свавілля чиновників і рейдерів – значно скоротимо перелік фінансових і господарських злочинів, за які настає кримінальна відповідальність.

Запровадимо механізм надійного захисту свідків.

Впровадимо невідворотність покарання для працівників поліції, прокуратури та СБУ за перевищення службових повноважень.

Законодавчо врегулюємо право володіння зброєю.

Фактично мова взагалі не йде про реформу правоохоронних органів. Йдеться про декриміналізацію певних дій (це може бути доволі дискусійним), регулювання володіння зброєю, що стосується можливості захищати себе без правоохоронних органів, а також про покарання правоохоронців за зловживання владою. Тут узагалі немає жодного положення, що передбачало хоча б напрям реформи правоохоронних органів.

РЕФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Проведемо всеукраїнський перепис населення та аудит системи соціального забезпечення.

Запровадимо “економічний паспорт українця”, за яким усі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки.

Впровадимо другий рівень державного пенсійного забезпечення.

Переведемо всі соціальні пільги в грошову форму.

Монетизація пільг та наведення порядку в цій сфері є давніми вимогами міжнародних організацій, це давно очікувана дія з боку влади. Позитивно, що партія уникає популістських заяв у цій сфері, продовжуючи реформи відповідно до європейських стандартів.

Програма “Слуги народу” передбачає систему інформаційної реінтеграції мешканців окупованих територій в Україну, однак знову ж без того, як це робитиметься.

Для захисту довкілля програма передбачає законодавчі стимули задля будівництва сміттєпереробних заводів та електронне маркування дерев для протидії незаконному вирубуванню лісів, що є позитивними кроками.

Програма чітко визначає Україну в ЄС та НАТО: “Ухвалимо закони, необхідні для виконання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО”.

Видається, що програмі партії “Слуга народу” бракує системності, а певні напрями виглядають як вибірковий набір заходів. Істотною проблемою також є те, що багато заходів сформульовано в такий спосіб, що вони потенційно можуть бути як шляхом розвитку, так і шляхом занепаду й навіть згортання демократії. З огляду на це, дії партії доволі важко прогнозувати.

Загалом програма партії “Слуга народу” не надто орієнтована на права людини, хоча містить певні позитивні кроки в цій сфері. У програмі більше питань, ніж відповідей. Але ж очевидно, що питання має ставити суспільство, а партія, що йде на вибори, повинна пропонувати свої рецепти відповідей. Тут ці рецепти щонайменше потребують детального пояснення.

Підготував Володимир Яворський

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program. Погляди, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційної позиції МЗС Чеської Республіки.