Понад сотню капканів виставили на Приморському бульварі Одеси – правозахисники провели акцію “В’язні Кремля”

Дата: 13 Серпня 2019
A+ A- Підписатися

Сьогодні в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.

Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA.

Організатори акцій нагадують, що на початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Водночас окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються в російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні “диверсій, “терактів“, щоб створити картинку для російської пропаганди“, – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції “В’язні Кремля” розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно перебувають у Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах лежать речі бранців Кремля – взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бирка з написом “Сделано в Кремле”.

Сьогодні окупація Криму продовжує супроводжуватися систематичними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами, 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання, більш ніж 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях, ще понад 70 справ було порушено в межах “антиекстремістського” законодавства РФ.

“Багатьом може здатися, що пік викрадень та незаконних затримань уже минув. Але це не так, додала Марія Томак. – Насправді це наше суспільство та міжнародна спільнота стали менш чутливими до новин про чергових заручників, полонених в ОРДЛО або про масові затримання кримських татар і активістів ініціативи “Кримська солідарність” на окупованому півострові”.

Серед таких активістів – Емір-Усеїн Куку, який був членом “Контактної групи з прав людини” в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор “Кримської солідарності”, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи “Кримська солідарність”, які в умовах відсутності незалежних медіа фактично взяли на себе роль громадських журналістів та намагаються доносити інформацію про те, що відбувається в Криму, готуючи блоги та відеостріми в соцмережах, документуючи незаконні дії силовиків окупаційної влади.

“Протягом п’яти років окупації тільки наша організація подала до Європейського суду з прав людини десятки заяв щодо грубих порушень прав людини у справах з ознаками політично мотивованих переслідувань, – зазначила юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова. – Майже в кожній справі осіб було позбавлено права на справедливий суд, вони зазнали грубих втручань у право на свободу слова, право на участь у мирних зібраннях. Непоодинокими є справи щодо жорстокого поводження та катувань, яких зазнають жертви переслідувань з боку окупаційної влади Криму”. 

Водночас в Україні досі відсутній комплексний закон, який надавав би правовий статус та соціальні гарантії політичним в’язням і заручникам на Донбасі. Також досі немає уповноваженої особи для системної роботи щодо підтримки і звільнення в’язнів Кремля.

“Консолідована позиція правозахисних організацій щодо вирішення цих питань була презентована президенту Зеленському відразу після інавгурації, ще в травні під час зустрічі на Банковій, розповів Ігор Котелянець, брат політв’язня Євгена Панова та координатор Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Президент висловив готовність розглянути наші пропозиції, наразі ми очікуємо на конкретні дії від Офісу президента”.

В Одесі всі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для політв’язнів Кремля. Після туру активісти глобальної ініціативи #SaveOlegSentsov передадуть їх кожному адресату. На події також працював інформаційний намет, де поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.

“Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій”, – зазначила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Ліза Мей.

Саму глобальну акцію #SaveSentsov було започатковано для звільнення всіх заручників Кремля, яких незаконно утримують у Росії та на окупованих українських територіях Криму і Донбасу. Для їхнього звільнення потрібен потужний тиск Заходу. Окреме завдання кампанії в тому, щоб ці люди дожили до моменту звільнення. Для цього активісти #SaveOlegSentsov борються, щоб їх не катували, надавали медичну допомогу, допускали медиків, передавали листи тощо.

***

Одеса – перше місто з 10 в регіональному турі на підтримку українських політичних ув’язнених та військовополонених “В’язні Кремля”. Організатори і партнери акції – правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, “Крим-SOS”), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, зокрема кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і вияв солідарності.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter