Понад сотню капканів виставили на Приморському бульварі Одеси – правозахисники провели акцію “В’язні Кремля”
Сьогодні в Одесі відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованого Криму.
Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA.
Організатори акцій нагадують, що на початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Водночас окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.
“97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються в російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні “диверсій“, “терактів“, – щоб створити картинку для російської пропаганди“, – розповідає координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.
В Одесі активісти акції “В’язні Кремля” розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які незаконно перебувають у Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах лежать речі бранців Кремля – взуття, одяг. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бирка з написом “Сделано в Кремле”.
Сьогодні окупація Криму продовжує супроводжуватися систематичними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами, 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання, більш ніж 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях, ще понад 70 справ було порушено в межах “антиекстремістського” законодавства РФ.
“Багатьом може здатися, що пік викрадень та незаконних затримань уже минув. Але це не так, – додала Марія Томак. – Насправді це наше суспільство та міжнародна спільнота стали менш чутливими до новин про чергових заручників, полонених в ОРДЛО або про масові затримання кримських татар і активістів ініціативи “Кримська солідарність” на окупованому півострові”.
Серед таких активістів – Емір-Усеїн Куку, який був членом “Контактної групи з прав людини” в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор “Кримської солідарності”, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи “Кримська солідарність”, які в умовах відсутності незалежних медіа фактично взяли на себе роль громадських журналістів та намагаються доносити інформацію про те, що відбувається в Криму, готуючи блоги та відеостріми в соцмережах, документуючи незаконні дії силовиків окупаційної влади.
“Протягом п’яти років окупації тільки наша організація подала до Європейського суду з прав людини десятки заяв щодо грубих порушень прав людини у справах з ознаками політично мотивованих переслідувань, – зазначила юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова. – Майже в кожній справі осіб було позбавлено права на справедливий суд, вони зазнали грубих втручань у право на свободу слова, право на участь у мирних зібраннях. Непоодинокими є справи щодо жорстокого поводження та катувань, яких зазнають жертви переслідувань з боку окупаційної влади Криму”.
Водночас в Україні досі відсутній комплексний закон, який надавав би правовий статус та соціальні гарантії політичним в’язням і заручникам на Донбасі. Також досі немає уповноваженої особи для системної роботи щодо підтримки і звільнення в’язнів Кремля.
“Консолідована позиція правозахисних організацій щодо вирішення цих питань була презентована президенту Зеленському відразу після інавгурації, ще в травні під час зустрічі на Банковій, – розповів Ігор Котелянець, брат політв’язня Євгена Панова та координатор Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. – Президент висловив готовність розглянути наші пропозиції, наразі ми очікуємо на конкретні дії від Офісу президента”.
В Одесі всі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для політв’язнів Кремля. Після туру активісти глобальної ініціативи #SaveOlegSentsov передадуть їх кожному адресату. На події також працював інформаційний намет, де поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.
“Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій”, – зазначила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Ліза Мей.
Саму глобальну акцію #SaveSentsov було започатковано для звільнення всіх заручників Кремля, яких незаконно утримують у Росії та на окупованих українських територіях Криму і Донбасу. Для їхнього звільнення потрібен потужний тиск Заходу. Окреме завдання кампанії в тому, щоб ці люди дожили до моменту звільнення. Для цього активісти #SaveOlegSentsov борються, щоб їх не катували, надавали медичну допомогу, допускали медиків, передавали листи тощо.
***
Одеса – перше місто з 10 в регіональному турі на підтримку українських політичних ув’язнених та військовополонених “В’язні Кремля”. Організатори і партнери акції – правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, “Крим-SOS”), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, зокрема кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і вияв солідарності.