Близько 10% українців готові спалити державний прапор на знак протесту проти політики держави – дослідження

Близько 10% українців вважають правомірним спалення державного прапору на знак протесту проти політики держави.

Про це свідчать результати загальнонаціонального соціологічного дослідження "Права людини в Україні", проведеного з 22 жовтня по 6 листопада Фондом "Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО "Центр інформації про права людини" і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Докладні результати дослідження були представлені 5 та 6 липня на міжнародній конференції "Права людини в Україні: точка відліку", передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Одним із завдань дослідження було оцінити, зокрема, яку межу готове перейти населення у прагненні захистити свої права і наскільки прийнятними для цих цілей буде застосування екстраординарних засобів. Наприклад, спалення державного прапора на знак протесту, здійснення самосуду тощо.

Загалом екстраординарні способи боротьби за свої права не знаходять підтримки серед населення. Наприклад, абсолютна більшість опитаних (79%) вважає, що спалення державного прапору є неприпустимою формою протесту проти політики держави, тоді як припускають правомірність таких дій лише близько 10% опитаних. Причому значно рішучіше проти цього налаштовані жителі Донбасу, Центру та Півдня України, тоді як відносно найбільша підтримка правомірності таких дій фіксується серед мешканців Східного та Західного регіонів.

У коментарях до результатів дослідження зазначається, що питання про можливість спалення державного прапора для вияву протесту проти державної політики показує багато вимірів. Воно обговорюється в США вже понад 30 років і стало певним виміром прихильників широкого розуміння свободи слова чи консерваторів, котрі прагнуть обмежити чи заборонити форми вираження поглядів.

У 1984 році під час загальноамериканського з’їзду Республіканської партії в Далласі Грегорі Лі Джонсон (тоді член Молодіжної революційної комуністичної бригади) брав участь у політичній демонстрації, метою якої був протест проти політики адміністрації президента Рональда Рейгана. Під час демонстрації Джонсон розгорнув американський прапор, облив його нафтою та підпалив. Він був засуджений до позбавлення волі на один рік та штрафу в розмірі 2000 доларів судом штату Техас. Однак Верховний суд США  скасував цей вирок і виправдав його, вважаючи, що це була форма вираження своїх поглядів, що захищається Конституцією США. Пізніше Конгрес США прийняв закон, що встановлював відповідальність за спалення державного прапору. У 1990 році Верховний суд США визнав цей закон неконституційним. Суд ще декілька разів підтверджував свою позицію про допустимість такої форми протесту в інших судових справах. До сьогодні триває обговорення поправки до Конституції США, котра забороняє спалення державного прапора США. Соціологічні опитування з 1999 по 2006 роки показували, що прихильників запровадження такої відповідальності – від 40 до 63% опитуваних, проти цього – від 40 до 50% американців. Громадська думка постійно коливається, однак суд стоїть на захисті свободи вираження поглядів. У Європі в переважній більшості країн це не є правопорушенням, хоча є й країни, де такі дії заборонені й за їх вчинення визначений штраф.

"Це запитання звучало не з метою агітації до спалення державного прапору чи подібних форм протестів. Ми розуміємо, що в умовах війни та загрози існування країни така форма протесту може сприйматися особливо гостро як така, що спрямована проти факту існування самої держави. Однак це "лакмусовий папірець" можливості бути толерантним до іншої думки та можливості поширювати непопулярні погляди, оскільки сам факт спалення прапора не наносить прямої шкоди. Дані цього опитування є достатньо красномовними, що українцям, особливо в умовах війни, складно сприймати протилежні точки зору і що вони схильні до заборони подібних форм протестів, хоча мова йшла про протест проти державної політики, а не про  заклики до знищення держави, які, звісно, не є прийнятними", – говорить експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський.

Так само серед населення переважають негативні оцінки такої екстраординарної форми боротьби за свої права, як вчинення актів самостійної реалізації правосуддя громадянами (самосуду), хоча щодо цього позиції вже не є такими однозначними.

Хоча майже половина опитаних підкреслили неприпустимість таких дій, водночас близько 38% опитаних вважають, що самосуд є припустимим за певних обставин, і ще 12% – що самосуд на сьогодні цілком виправданий та прийнятний. Отже, майже половина українців не відкидає можливості здійснення таких актів.

"Такі результати є своєрідним діагнозом судовій системі, довіра до якої лишається критично низькою. Це особливо небезпечно в умовах війни, коли рівень толерантності до насилля і так природно зростає. Влада мусить продемонструвати успіхи у реформування суду та реальні зрушення у захисті права кожного на справедливий суд", - коментує правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Найвищим рівень несприйняття ідеї самосуду є серед жителів Донбасу (71% з яких висловилися за повну неприпустимість таких дій), тоді як в інших регіонах відповідна частка різниться, складаючи приблизно половину опитаних. Натомість серед мешканців Західного, Східного та Центрального регіонів є трохи більшою, ніж в решті регіонів, частка тих, хто припускає існування обставин, за яких такі дії є виправданими. Що ж до рівня повного прийняття припустимості самосуду, то він в усіх регіонах невисокий, хоча й трохи більший у Центральному регіоні.

"Жителі Донбасу вже не перший рік відчувають на собі наслідки війни і поширення застосування зброї частиною населення у повсякденному житті. Саме тому в цьому регіоні ми можемо спостерігати значно більший процент неприпустимості ідеї самосуду як засобу покарати злочинців", – зазначає науковий співробітник Харківського інституту соціальних досліджень Світлана Щербань.

У цьому контексті варто звернутись до результатів опитування щодо засобів захисту прав, які респонденти використовували на практиці. Нагадаємо, 8,2% визнали, що захищали свої права "власними діями, включаючи використання зброї, якщо необхідно", що також може охоплювати самосуд. Причому ще більше бентежить результат зіставлення оцінок ефективності такого способу, адже рівень його підтримки серед всіх опитаних становить 7,4%, а серед тих, хто вдавався до захисту своїх прав і ці спроби були вдалими, – цей відсоток зріс удвічі (15,3%).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: права людини дослідження
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини