Як громадяни на окупованих територіях можуть судитись з Росією в Європейському суді

Протягом 2014 року Україна подала три міждержавні заяви до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо порушення прав громадян під час російської агресії.

Ми фіксуємо порушення фактично усіх прав, гарантованих Конвенцією та протоколом до неї. Це стосується блоку особистих прав: право на життя, заборона катування, ефективне розслідування порушень в Криму, право на справедливий суд, право на свободу пересування, право на освіту, право обирати та бути обраним, право на мирне користування майном, яке належить особі, право не бути дискримінованим та багато інших.

Анкетування Мін’юсту

Міждержавні справи охоплюють тисячі різних порушень, тому не можна очікувати швидкого розгляду в ЄСПЛ.

Ми маємо зараз велику практичну проблему у документуванні порушень, які вчиняються державою-агресором. Держава-агресор постійно відмовляється від відповідальності за злочини. А тому ми маємо доводити не лише факт самих порушень, але й факт причетності до них відповідних осіб у Росії. Це величезний виклик. Для вирішення ми розробили спеціальний механізм анкетування людей, чиї права порушені.

Цей механізм узгоджений на рівні Міністерства юстиції України. Він абсолютно прийнятний з позиції оцінювання судом доказів в рамках міждержавних заяв.

Анкета оприлюднена на сайті. Її треба заповнити власноруч, підписати і надіслати за адресою: Урядовому уповноваженому у справах ЄСПЛ, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001. Якщо шкода грошей на конверт і марку і т. д., людина може прийти до громадських організацій, які можуть цим займатись. Тут ми покладаємо великі надії на громадські організації.

Однак варто зауважити, що анкета не дорівнює позову до Європейського суду. Ми складали анкету насамперед для тих людей, хто не хоче подавати позов з різних обставин. По-перше, якщо людина не хоче з цим “заморочуватись”. По-друге, якщо хоче, однак дуже турбується за долю власних родичів і своє майно на окупованих територіях України. Бо якщо ви подаєте позов в ЄСПЛ, то ви себе документуєте. Цим анонімним анкетуванням ми хочемо охопити ту категорію людей, які бояться відкрито заявляти про порушення своїх прав.  

Якщо Україна матиме величезну кількість таких анкет, то вона може вимагати від держави-агресора припинення відповідних протиправних дій щодо, зокрема, усіх громадян, чиї права порушено. Анкетування допоможе довести в суді системність порушення прав громадян України з боку Росії.

Своїми справами ми не продаємо Росії ані Крим, ані будь-яке підприємство на окупованих територіях. Ми вимагаємо відповідних відшкодувань за втрачену вигоду, відшкодування збитків, реституцію та відновлення усіх інших порушень прав під час російської агресії.

Індивідуальні скарги до ЄСПЛ

З іншого боку, кожна фізична чи юридична особа має повне право на сьогодні подавати індивідуальну заяву до ЄСПЛ з питань порушення її прав державою-агресором. Індивідуальні скарги, на відміну від анкет Мін’юсту, дійсно дозволять конкретній особі вимагати конкретну компенсацію.

На сайті Міністерства юстиції у вільному доступі є відповідні формуляри щодо звернень фізичних та юридичних осіб до ЄСПЛ і відповідні методичні роз’яснення щодо оформлення цих документів.

Юридична допомога постраждалим

За юридичною допомогою можна звертатись до Центрів безоплатної правової допомоги. Але іноді справи бувають дуже важкими і складними у доведенні. Безумовно, тоді варто звертатись до адвокатів, які мають практику в ЄСПЛ.

Це означає, що якусь частку справедливої сатисфакції (10 – 20%) треба віддати адвокатам. Держава робить можливим надання безкоштовної допомоги, але враховуючи ситуацію, коли порушено права мільйонів українців, ми маємо бути реалістами.

Відсутність національних механізмів захисту

Як відомо, ЄСПЛ вимагає пройти національні правові механізми, а лише потім звертатись до нього. В умовах окупації території Донеччини, Луганщини та Криму національних механізмів захисту прав, які Україна встановила як держава, не існує.

Український закон про окуповані території чітко визначає, що на таких територіях не здійснюється відповідна правозахисна та правоохоронна, судова діяльність. Це чітка норма, яка діє з квітня минулого року. Також акти уряду та Верховної Ради України вказують на відсутність на окупованих територіях діяльності українських державних органів, зокрема суду, прокуратури, міліції тощо. Всі ці акти оприлюднені. Вони вступили в силу. Тобто тут Україна має відповідну нормативну базу.

Тому ЄСПЛ не буде вимагати від особи проходити відповідні українські національні механізми.

Але мушу зауважити – на цей момент ще немає жодної справи з питань Криму та Донбасу. Ми поки, на жаль, не можемо аргументувати цю позицію рішеннями, але аналіз нормативної бази, якою керується ЄСПЛ, дає чітку відповідь: немає необхідності проходити національні механізми.

Окремі заангажовані структури стверджують, що необхідно проходити усі російські механізми. Вони це роблять не для того, щоб захистити права людей, а для того, щоб додати додаткові аргументи до позиції “Крим наш”. От бачите, кажуть вони, люди судяться в російських судах, щоб дійти до ЄСПЛ.

Бувають випадки, коли громадянин надсилає до ЄСПЛ позов проти Росії та України, аби підвищити шанси на компенсацію. У цьому випадку в суду можуть виникнути запитання щодо проходження національних механізмів, якщо ця людина знаходиться на момент подачі заяви під контролем України. Це виглядатиме дивно для суду.

Терміни

Сьогодні судом встановлений термін у шість місяців з моменту проходження національних процедур або з моменту порушення права, протягом якого скаржник може звернутись до суду.

Цей термін може бути подовженим, але не бажано з цим гратись. Треба своєчасно подавати заяви до Європейського суду, і не в останній день спливу цього терміну.

Однак, такий термін не стосується тривалих порушень. До прикладу, якщо людина не може користуватись майном або через окупацію порушено її право на освіту. Це тривалі порушення. Однак, якщо людина зазнала, наприклад, катування чи незаконного ув’язнення, чи винесення незаконного рішення органом окупаційної влади, то тут слід враховувати відповідні терміни.

Конституційний суд РФ vs ЄСПЛ

Як відомо, Конституційний суд Росії нещодавно вирішив, що країна не зобов’язана виконувати усі рішення Європейського суду з прав людини. Але таке рішення абсолютно не знецінює позови громадян України.

По-перше, якщо у нас є великі міждержавні заяви, то основне наше завдання – не отримати певну матеріальну винагороду від держави-агресора, а припинити порушення…

По-друге, сьогодні в Росії – один політичний режим. Ніхто не знає, що буде через 5 років чи 10. А зобов’язання перед судом залишаться. Якщо це рішення не виконає Росія, то його виконає держава-правонаступниця Росії.

Я не вважаю це великою проблемою, якщо навіть Росія дійсно захоче не виконувати рішення ЄСПЛ. Вона має денонсувати у такому випадку відповідну Конвенцію, протоколи і вийти з юрисдикції. Але навіть якщо вона це зробить зараз, у нас буде ще шість місяців для подачі відповідних позовів, бо Росія має пройти відповідні процедури в Раді Європи.

До того ж, вона має багато майна за кордоном. Існує багато варіантів виконання рішення ЄСПЛ.

У яких випадках звертатись до ЄСПЛ

Якщо у кримчанина, який перебуває у чорних списках і змушений виїхати на материкову Україну, померла близька людина в Криму, і якщо він не може поїхати на похорон, то це є підставою для звернення до ЄСПЛ.

В цьому випадку окупаційні органи обмежують свободу пересування, обмежують право на захист своїх прав, обмежують право на судовий розгляд, оскільки вони не можуть оскаржити це рішення у судовому порядку. Тут можна говорити про дискримінацію. Бо таких людей за політичною ознакою не пускають до Криму і т. д. У таких випадках буде величезний букет порушень, які держава-агресор одночасно вчиняє.

Примусова паспортизація – це також порушення статті 8, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є додатковою підставою для звернення до суду.

Громадянин України може подавати також позов проти Росії, якщо у нього погіршилось здоров’я через від’їзд з Криму. Якщо він це аргументує, тоді нехай надсилає заяву до ЄСПЛ.

Громадяни України можуть також звертатись до суду, якщо окупаційна влада експропріювала їхнє майно під виглядом “націоналізації”. У їхньому випадку буде порушення статті 1 першого протоколу Конвенції, а саме порушення права мирного володіння власністю.

Це тривале порушення. Тому дата націоналізації не є важливою. Ви на цей момент не можете користуватись вашою законною власністю, а тому пишіть заяву до ЄСПЛ. Необхідні лише документи, які підтверджують вашу власність. Якщо ви можете подати документ, який свідчить про незаконне відчуження, то це також буде дуже добре.

Борис Бабін, професор, доктор юридичних наук, Урядовий уповноважений України з питань Європейського суду з прав людини