Через відсутність кворуму в Омбудсмана не змогли визначитись, хто з кандидатів до ВККС має претендувати на співбесіду

Дата: 30 Липня 2019
A+ A- Підписатися

Через відсутність кворуму конкурсна комісія з відбору кандидатів задля призначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) не змогла провести засідання.

Як повідомляє кореспондент Центру прав людини ZMINA, на засіданні були присутні троє з її п’яти членів – керівниця секретаріату Людмила Левшун, представник Омбудсмана В’ячеслав Петльований та директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Комісія мала розглянути подані документи від кандидатів на відповідність встановлених законодавством вимог та скласти список кандидатів, які мають бути допущені до етапу співбесід. 

“Засідання конкурсної комісії є правомочним у разі участі в ньому не менше чотирьох її членів. Наразі присутні троє її членів. Співробітниця секретаріату Ірина Савицька, за повідомленням її начальника, знаходиться на лікарняному. Олег Марцеляк, як він повідомив електронною поштою, знаходиться за межами Києва, тому додзвонитися до нього не можна. Наразі комісія не може провести своє засідання, оскільки вона не є правомочною”, – оголосила Людмила Левшун і склала акт про неправомочність засідання.    

Євген Захаров висловив думку, що, навіть якби був кворум, проводити засідання було б недоцільно, адже Андрій Козлов оскаржує своє звільнення в суді. 

“Пан Козлов не згодний зі своїм звільненням. З моральних міркувань неправильно обирати кандидата на його місце, яке він обіймає. Якби був кворум, я б і тоді пропонував перенести засідання на час, коли завершаться судові розгляди”, – сказав він. 

Людмила Левшун зауважила, що, відповідно до наказу Уповноваженого, з дня подання кандидатами документів комісія має в межах десяти днів провести правомочне засідання. Для цього, за її словами, ще є час. На це Євген Захаров зауважив, що судові засідання за скаргою Андрія Козлова не будуть завершені за десять днів. 

“Це ваша думка. Я її поважаю”, – відкоментувала Лариса Левшун.  

Засідання комісії супроводжувалось акцією протесту під будівлею Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час якої активісти вимагали не проводити засідання та відставки Омбудсмана Людмили Денісової.

Як раніше повідомлялось, 26 липня Національне антикорупційне бюро України, Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури та СБУ розповіли деталі розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень з боку голови та окремих суддів адмінсуду Києва (ОАСК).  
 
Слідство вважає, що судді ОАСК втрутились у призначення членів ВККС за квотами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Державної судової адміністрації. Із записів негласних слідчих розшукових дій випливає, що судді та Омбудсман домовилися про призначення Уповноваженим членів ВККС, які будуть лояльні до ОАСК. Натомість суд має не підтримати позиції НАЗК, яке звинуватило Людмилу Денісову в тому, що та не задекларувала кошти у 2016–2018 роках. Правоохоронці зауважують, що судді адмінсуду Києва створювали штучні перешкоди в роботі ВККС, щоб уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання. 

Увечері 30 липня генпрокурор Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що його заступник Сергій Кізь заслухав матеріали справи і підписав підозри чотирьом суддям. 

“Повістки чотирьом суддям на пятницю, 2 серпня, для вручення підозр вислані”, – написав він.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter