“Чесно” розповіло про кандидатів із Верховного Суду України, які претендують до найвищої судової інстанції

Найяскравішою фігурою Верховного Суду України (ВСУ), який претендує на посаду судді Верховного суду, є Ярослав Романюк, який отримав посаду голови суду за президентства Віктора Януковича незадовго до Євромайдану.

Про це пише рух “Чесно” у своєму повідомленні, переданому Центру інформації про права людини. 

У русі нагадують, що Ярослав Романюк підтримав “диктаторські закони”16 січня, які обмежували права і свободи громадян під час Євромайдану. Свою підтримку він висловив під час брифінгу 17 січня. 

Голова ВСУ під час брифінгу заявив, що прийняті закони 16 січня відповідають європейським стандартам.

“Якщо право людини на вираження поглядів завдає шкоди суспільним інтересам, підриває суспільну довіру до суду, то Європейська Конвенція з прав людини передбачає право держави встановлювати відповідні обмеження і санкції. Таким правом Україна скористалась зараз”, – цитує голову ВСУ рух “Чесно”.

Окрім цього, Ярослав Романюк висловлював сумніви стосовно відповідності окремих положень “Закону про очищення влади” нормам Конституції.

“За керівництва Романюка 17 листопада 2014 року Пленум ВСУ прийняв постанову про звернення до Конституційного Суду щодо визнання люстрації неконституційною. У свою чергу Верховний Суд України рапортував про успішне проходження його головою люстраційної перевірки, хоч сам Романюк отримав індульгенцію від люстрації, закладену у оскаржуваному ВСУ законіп”, – зауважують у “Чесно”.  

Також експерти виокремлюють висловлювання судді ВСУ Валентини Сімоненко, яка заявляла про те, що подання суддями електронних декларацій створює загрозу для незалежності судової системи. Коментуючи свої слова журналістам, голова Ради суддів України Валентина Сімоненко посилалась на пограбування своєї колеги Мальвіни Данилової. Та вона не врахувала, що суддя Данилова не задекларувала вкрадені кошти та пограбований будинок.

“Кандидати Олег Кривенда та Олександр Прокопенко попри виявлені Генпрокуратурою порушення своїм рішенням повернули дозволи на користування надрами родовищ у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях ТОВ “Голден Дерік”. Ця компанія у часи Віктора Януковича контролювалась бізнес-середовищем екс-міністрів Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького та колишнього народного депутата Юрія Іванющенка”, – кажуть експерти “Чесно”.  

Разом з тим вони стверджують, що третина суддів ВСУ, які конкуруватимуть за місця у новому Верховному Суді, безоплатно отримали земельні ділянки біля р. Десенка у Деснянському районі міста Києва як члени товариства індивідуальних забудовників “Десенка”.

“Членами товариства були кілька десятків суддів, а ці землі у 1991 році виділяли людям, які були евакуйовані із зони відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи”, – пояснюють у “Чесно”. 

Суддя ВСУ Анатолій Ємець, про якого писали журналісти проекту “Наші гроші. Досудилися”, за 27 років своєї праці зміг заробити на будинок у селі Гора під Києвом, який коштує майже 11 млн грн. Його площа – 470 кв. м. 

На конкурс також подався суддя Олександр Волков, який зміг повернути собі крісло судді Верховного Суду України через Європейський Суд з прав людини. У 2010 році суддю звільнили за його участь у колегії суддів при перегляді низки рішень, ухвалених суддею одного з апеляційних судів, який є братом дружини Волкова. Однак ЄСПЛ підтримав скаргу судді та виніс рішення про поновлення його на посаді, опираючись на те, що в українському парламенті було зафіксоване “кнопкодавство” у процесі голосування за звільнення судді.

У “Чесно” зауважують, що конфлікт інтересів, зафіксований у випадку з Волковим, є лише одним із випадків, які регулярно стаються у вітчизняній судовій системі.

На переконання експертів руху, аналіз декларацій родинних зв’язків суддів демонструє засилля родичів серед працівників судової ланки. Майже у 80% суддів ВСУ родичі працюють у судах або в апараті судів, що вкотре підтверджує закритість судів та інших “привабливих” державних місць роботи для людей з-поза системи.

“До прикладу, у того ж Анатолія Ємця, двоє дітей майже одночасно зробили прокурорську кар’єру у прокуратурі м. Києва”, – кажуть експерти.

Нагадаємо, судді Верховного Суду України на етапі старту судової реформи були не згодні із тим, що їм доведеться разом із іншими претендентами йти на відкритий конкурс у новостворений Верховний Суд.

У жовтні 2016 року ВСУ оскаржував судову реформу у Конституційному Суді.

“В разі реорганізації Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів та утворення Верховного Суду працюючі судді Верховного Суду України мають бути переведені на посади суддів Верховного Суду як суду того самого рівня без конкурсу й навіть без їх згоди на це”, – йшлося у конституційному поданні Верховного Суду. Однак, попри незгоду із новими правилами гри, 17 суддів ВСУ все ж подалися на конкурс у Верховний Суд, який запрацює вже навесні 2017 року й стане найвищою судовою інстанцією. 

У грудні 2016 року рух “Чесно” повідомляв, що у Верховний Суд претендують усього 29% кандидатів не із суддівської системи. На етапі допуску до конкурсу ВККС відсіяла 45% адвокатів, науковців та кандидатів із сукупним досвідом. Тоді як з числа суддів комісія не допустила лише 7%.

“Чесно” закликає надсилати будь-яку інформацію, яка б свідчила про недоброчесність конкурсантів, за спеціальною формою руху “Чесно” https://goo.gl/Z9Nd0L, або надіславши електронного листа Громадській раді доброчесності – info.grd.ua@gmail.com. З повним списком кандидатів можна ознайомитись за цим посиланням. 

Раніше у “Чесно” назвали одіозних кандидатів на посади суддів Верховного Суду із Вищого господарського суду України (ВГСУ), із Вищого адміністративного суду, а також із Вищого спеціалізованого суду України.