Депутат Сергій Алєксєєв розповів, що робитиме на посаді Омбудсмана

Кандидат на посаду Омбудсмана Сергій Алєксєєв, якого висунула фракція БПП, зустрівся 30 травня в конференц-холі НСК "Олімпійський" із представниками громадських організацій. 

Він зауважив, що хоча українське законодавство не відповідає Паризьким принципам ООН, які рекомендують обговорення кандидатур з правозахисними організаціями, все ж таки вирішив "зробити цю процедуру якомога відкритішою".

На початку презентація його досвіду була схожа на ту, з якою він виступив в парламентському комітеті з прав людини 25 травня. 

Пріоритетними напрямками роботи на посаді Омбудсмана він назвав права переселенців, громадян на тимчасово окупованих територіях та учасників АТО.

Окрім цього, за його словами, він домагатиметься виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. Кандидат також планує розвивати регіональні представництва Омбудсмана задля швидшого реагування на скарги громадян та розвивати напрямок інформаційного комісара з адміністративними повноваженнями, який реагуватиме на зловживання з персональними даними.  

ЯК ОМБУДСМАНУ СТАТИ НЕЗАЛЕЖНИМ

Сергій Алєксєєв каже, що від політичного відбору Уповноваженого Верховної Ради з прав людини нікуди не подітися. 

"Парламенту обирати Уповноваженого. Верховна Рада – це політичний орган. Але після обрання мене Омбудсманом я повинен скласти свій депутатський мандат, вийти зі складу усіх партій та стояти на сторожі захисту прав людини. Закон гарантує Омбудсману його права в його діяльності. Вони настільки гарно прописані, що він не від кого не буде залежати", – вважає він. 

Сергій Алєксєєв не вважає, що парламент має призупинити процедуру обрання Омбудсмана та внести зміни до законодавства, аби провести повноцінний конкурс за участі правозахисників. 

"Є закон і ми повинні його виконувати. Він є, який є", – додає кандидат. 

Він обіцяє, що у своїй роботі на новій посаді "виходитиме із європейських стандартів"

"Якщо будь-які державні рішення не будуть відповідати європейським стандартам, буду жорстко критикувати і доносити це міжнародній спільноті. Також я буду працювати над законопроектами. Я буду увесь час переконувати депутатів, надавати їм свої напрацювання. Омбудсман – це політична посада", – говорить Алєксєєв. 

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Чинний депутат від БПП вважає, що Україна має займати агресивнішу позицію "у гарному сенсі цього слова" в інформаційній політиці.

"Якщо мене оберуть Омбудсманом, я окремо займусь цим питанням. В Офісі буде уповноважений, який займатиметься питанням інформаційної політики і впливатиме на державні рішення у цьому напрямку, в тому числі стосовно сепаратистських ресурсів", – заявив Сергій Алєксєєв. При цьому він зауважив, що треба "тримати межу" у гарантуванні права громадян на доступ до інформації. 

"Це не просте питання, чи правильна та чи інша заборона. Тут треба думка людей, які є експертами в інформаційній політиці", – додав він. 

МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД

Сергій Алєксєєв вважає, що Україні варто приєднатись до Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі, ратифікувавши Римський статут.   

"Є два погляди на це питання. З одного боку членство України в суді дозволяє висунути Росії звинувачення щодо окупації нашої держави та багато іншого і МКС буде надавати свою оцінку. А з іншого боку відомий грузинський досвід, коли Росія подала на Грузію. Це загрожувало притягненню грузинського керівництва, яке боронило свої території, до відповідальності. Я вважаю, Україні краще ратифікувати статут, тоді б вона безпечніше себе відчувала", – каже він. 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРЕВЕНТИВНИЙ МЕХАНІЗМ

Сергій Алєксєєв не знає, що таке Національний превентивний механізм (НПМ).

"Який Національний превентивний механізм?", – перепитує він на запитання Центру інформації про права людини про плани щодо розвитку НПМ, якщо він стане новим Уповноваженим. 

Після короткого пояснення кореспондента та підказки помічниці Ганни Степаненко депутат почав розповідати про місця позбавлення волі. 

"Потрібно робити потужну реформу. У нас місця позбавлення волі не витримують жодної критики. Реформа має стосуватись умов тримання, права на листування, телефонного зв'язку, права на зустріч з близькими та інше. Ми знаємо, що зараз міністр розробляє проект стосовно приватних в'язниць", – розповідає кандидат.  

Він називає проблемою зміни до Конституції, якими прибрали прокурорський загальний нагляд, в тому числі за місцями позбавлення волі. 

"Зараз, відповідно до закону, цей період закінчується і будуть нові структури в Міністерстві юстиції, які повинні будуть наглядати за дотриманням прав і свобод людей у місцях позбавлення волі. Це теж дуже серйозна проблема. Треба буде вибудовувати нові стандарти, щоб у нас належними чином був нагляд за правами та свободами людей", – каже він. 

Нагадаємо, місця несвободи в Україні підпорядковуються не лише Міністерству юстиції, а й МВС, Держприкордонслужбі, Державній міграційній службі, Мінсоцполітики, Міністерству оборони, Державній судовій адміністрації, Міністерству освіти і науки. Таких місць несвободи - понад 6 тисяч. 

КРИМ

Захист прав людини на окупованих територіях потрібно виносити на рівень міжнародних організацій, вважає кандидат. При цьому він не погоджується з тезою, що Україна нічого не робить задля захисту прав своїх громадян. 

"В Конституційній комісії є робоча група щодо визначення статусу Криму та захисту там людей. Я входжу у цю групу. Можете бути впевнені, що найближчим часом комісія внесе зміни в Конституцію і парламент за це проголосує. Ми на конституційному рівні закріпимо права і гарантії людей, які опинились на тимчасово окупованих територіях. А після цих змін ухвалять закони, які вирішать питання про економічну блокаду та інші питання", – розповідає Сергій Алєксєєв.  

Постанова Кабміну №1035 не дозволяє кримчанам вивозити з півострова власні речі, а постанова Нацбанку №699 не дозволяє їм користуватись банківськими послугами. Для цього не потрібно змінювати Конституцію, потрібно вирішити на законодавчому рівні, зауважила представниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова

"На півострові живуть різні люди. Є ті, які приймають участь в окупації. Треба їх на законодавчому рівні розділити, аби захистити тих громадян, які опинились на тимчасово окупованих територіях і надати їм соціальні гарантії, а ті, які приймають участь в окупації, підпадали під закон. Восени це питання приймуть на законодавчому рівні", – каже Сергій Алєксєєв. 

ДОНБАС

Він так само вважає, що особливості самоврядування і дотримання прав і свобод людини на окупованих територіях сходу України потрібно починати закріпляти з конституційного рівня.

Сергій Алєксєєв зізнається, що він не читав ті законопроекти, які правозахисники називають дискримінаційними по відношенню до переселенців.

"У Верховній Раді зареєстровано чимало законопроектів, я працюю з тим законодавством, яке має перспективи бути прийнятим", – зауважив він.

ҐЕНДЕР І СТАМБУЛЬСЬКА КОНВЕНЦІЯ

Депутат не бачить, що в Україні гостро стоїть питання ґендерної нерівності. 

Сергій Алєксєєв

"Щодо вилучення терміну "ґендер" зі Стамбульської конвенції, коли ми кажемо "ґендерна рівність", кажемо, що є нерівні права у жінок і чоловіків. Можливо, через це є дискусія щодо вилучення цього терміну. Я не вважаю, що в Україні є ця проблема. У нас дуже багато в законодавстві згадується "ґендер". У нас в президії парламенту дві жінки і один чоловік. Усе більше жінок в Україні політично активні. Все більше обираються у виборчі органи, призначаються на відповідні посади", – вважає Сергій Алєксєєв.

"Коли приймали закон "Про місцеві вибори", то там прописали норму, що у відкритих списках має бути 30% жінок. А коли почали формувати такі списки, то не було стільки бажаючих і регулювали підзаконними актами, щоб сформувати ці списки", – додає він. 

Правозахисниця Ірина Сєдова згадала, що в Україні для жінок досі заборонені 450 професій. 

Сергій Алєксєєв: Я не знайомий з цією проблемою, але, як буду на посаді Омбудсмана, то ознайомлюсь. Водолази - це надто важка праця, яка може вплинути на здоров'я жінки, хоч я й не лікар. 

Ірина Сєдова: Але ж ми говоримо про ґендерну рівність. 

Сергій Алєксєєв: Але якщо є медичні протипоказання, якщо жінка вагітна... Якщо їх немає, тоді цю заборону треба скасовувати. 

Ірина Сєдова: То є у нас в Україні ґендерна проблема? 

Сергій Алєксєєв: Я не кажу, що цієї проблеми взагалі немає. Ґендерна проблема не стоїть так гостро. Вирішення цього питання прогресувало і надалі потрібно увесь час цим займатись. 

ЛГБТ

Напрацьовувати кандидат планує також норми про захист прав представників ЛГБТ-спільноти. 

"У нас на законодавчому рівні ми зробили перші кроки. Але повинні це питання розвивати і більше закріпляти права і свободи представників ЛГБТ", – каже він. Він зауважує, що ментальне сприйняття представників ЛГБТ-спільноти в Україні покращується. 

"Коли минулого року у Києві проходили гей-паради, казали, що будуть провокації, а пройшло більш-менш спокійно. Це питання потрібно підштовхувати і розвивати на законодавчому рівні. Так само треба працювати над ментальним прогресом у суспільстві", – додав Сергій Алєксєєв. 

Записав Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Верховна Рада
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини