Дотримання прав підозрюваного заважає розслідуванню – думка 20% українських прокурорів

Більшість українських прокурорів (75% опитаних) вважає, що під час досудового розслідування порушень прав затриманих майже не відбувається.

Такі дані дослідження “Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу”, презентованого 11 жовтня, повідомляє Експертний центр з прав людини. 

Дослідження проводилось за ініціативи Міжнародного фонду “Відродження” протягом 2016-2017 років групою з 18 експертів. Вони вивчили практику прокурорів, її ефективність та відповідність законодавству і міжнародним стандартам на основі внутрішніх даних правоохоронної системи.

“Майже 90 відсотків опитаних нами прокурорів вважають, що підозрювані скаржаться на порушення їхніх прав з метою уникнення відповідальності. Кожен четвертий опитаний прокурор вважає, що на порушення прав затриманого можна не звертати уваги, якщо завдяки їм вдається отримати докази його причетності до вчинення злочину“, – розповів керівник ЕЦПЛ Юрій Бєлоусов.

Згідно дослідження, 20% опитаних погоджується, що дотримання прав підозрюваного заважає ефективному розслідуванню злочину. Майже третина (28%) опитаних процесуальних керівників не погоджуються з твердженням, що “усі докази, зібрані внаслідок грубого порушення прав підозрюваного мають визнаватися недопустимими”.

“Чому прокурори мають забезпечувати права підозрюваних? Відповідь дуже проста – усі докази, зібрані з грубим порушенням прав людини мають визнаватися судом недопустимими згідно чинного Кримінального процесуального кодексу. Відтак вся робота по їх збору, усі витрачені організаційні, фінансові та людські ресурси є марними!“, – наголошує Юрій Бєлоусов.

Експерт ЕЦПЛ Андрій Орлеан звернув увагу на те, що прокурори мають різне тлумачення своєї ролі у збиранні доказів. Зокрема, 42% вважають, що прокурор організовує весь процес розслідування, натомість 46% не поділяють такої думки.

Результати дослідження засвідчили, що ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу у 2012 році не призвело до реальної зміни системи кримінальної юстиції на стадії досудового розслідування.

Дослідники пропонують виключити не характерні для процесуального керівництва елементи нагляду, залишивши єдину функцію прокуратури у кримінальному провадженні на досудовій стадії – процесуального керівництва розслідуванням. Також рекомендується розмежувати функції керівника органу досудового розслідування та процесуального керівника в частині організації досудового розслідування. Пропонується також ліквідувати дублювання функцій структурних підрозділів, підсилити ланки місцевих прокуратур, розробити обґрунтовані критерії навантаження на прокурорів-процесуальних керівників.

Необхідно також ужити заходів щодо забезпечення процесуальної незалежності прокурора, зокрема, заборонивши погодження процесуальних документів у керівництва та надання керівниками прокуратури вказівок щодо розслідування.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.