Екологи та правозахисники пропонують механізми для захисту права на безпечне довкілля

Неприємні запахи стали нормою для багатьох мешканців України. Проте більшість навіть не підозрює, яку небезпеку становить для людини забруднене повітря. Головний біль, порушення функції печінки, шлунку і підшлункової залози, інші неприємності зі здоров'ям – все це може бути наслідком звичайного смороду.

Про екологічні проблеми свідчать численні звіти екологічних організацій, моніторингових груп та альтернативні доповіді в рамках міжнародних правозахисних механізмів. Остання така доповідь була використана в Раді ООН з прав людини під час проходження Україною другою циклу Універсального періодичного огляду (УПО) наприкінці 2012 року.

Як захистити своє право на безпечне довкілля, говорили на прес-клубі у Львові «Обережно, смердить!» правозахисники та екологи.

549929 596872366996003_289136516_n

Одеса, Маріуполь, Запоріжжя та Львів – приклади міст, мешканці яких зіштовхнулися з проблемою неприємних запахів. І її масштаби зростають, адже в останнє десятиріччя на території України з'явилась велика кількість нових підприємств агропромислового комплексу – птахоферм, свиноферм, молочних товарних ферм і скотобоєць, підприємств харчової промисловості, у т.ч. і олійно-пресових заводів, які підвищили значущість заходів боротьби з неприємними запахами.

На жаль, часто ці підприємства не обладнані належними очисними спорудами. Саме це є причиною невдоволення громадськості, а неприємні запахи, які формуються специфічними забруднюючими речовинами повітря, розглядаються як один із факторів, які можуть негативно впливати на здоров'я людини. То з чого ж складається сморід?

Сірководень – нейротропна отрута. Може спричинити головний біль, дратівливість, порушення функції печінки, шлунку і підшлункової залози.

Аміак уражає нервову систему, дихальні шляхи, може викликати запалення легенів, бронхіти, сприяти розвитку бронхіальної астми. Аміак також подразнює слизові оболонки очей, дихальних шляхів.

Меркаптани мають алергенну дію. Ці речовини небезпечні для вагітних. У жінок, що піддавались тривалій дії сірководню, спостерігались викидні, народження дітей з низькою масою тіла.

Втім в Україні немає досліджень впливу запахів на здоров'я людини. Хоча такі складові цих викидів, як аміак, сірководень, метил-меркаптан та інші шкідливі речовини, що належать до 4 та 2 класу небезпеки, мали б бути об'єктом постійного моніторингу, а результати цього моніторингу бути доступними мешканцям районів, що знаходяться поруч з шкідливими об'єктами.

Екологи переконані, що ситуацію потрібно змінювати, і наголошують на необхідності проведення ретельного вивчення та дослідження проблеми. Вони стверджують: необхідно розробити державну програму зниження ризиків на погіршення здоров'я населення від смороду.

Так, у Львові для дослідження проблеми необхідно мати актуальні результати моніторингу не лише якості стічних вод, що скидаються у міську каналізацію протягом року, а й результати моніторингу атмосферного повітря в центрі міста за відповідними показниками, що свідчать про вміст аміаку, сірководню або метил-меркаптану чи інших маркерів, які б допомогли у такому дослідженні проблеми із запахами та їх джерелами.

Маючи таку вихідну інформацію, можна було запросити гігієністів для консультацій з питань ризиків для здоров'я або зниження показників якості життя, екологічного благополуччя у місті, визначитися з причинами та першочерговими заходами для покращення ситуації.

Представник всеукраїнської громадської організації «Мама-86» Марта Корчемлюк пропонує створити міжвідомчу комісію з представників органів місцевого самоврядування, державного санітарно-гігієнічного нагляду, органів охорони навколишнього природного середовища, екологічної інспекції, надзвичайних ситуацій, медиків, представників науки та громадськості для детального вивчення проблеми; за необхідності запросити не тільки вітчизняних, але і міжнародних експертів.

Правозахисники ж закликають населення не миритися з існуючою ситуацією, а звертатися до суду. «В Європі вже були схожі прецеденти, коли людям вдалося захистити своє право на безпечне довкілля. Зокрема, такі рішення виносились Європейським судом з прав людини», - заявила юрист Центру стратегічного судового захисту Олена Ащенко.

Екологічні права та їх захист в Україні привернули також увагу міжнародної спільноти. Зокрема, під час ІІ циклу УПО країни-члени ООН рекомендували Україні вживати усіх заходів для приведення національного законодавства у відповідність до Конвенції Еспо та Орхуської конвенції з метою забезпечення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, використовувати відповідний міжнародний досвід, спрямований на захист прав людини в зонах екологічної кризи та забезпечувати виконання законодавства у сфері охорони довкілля.

Більше про цю подію - тут.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: ООН УПО екологія
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини