Генпрокуратура просить, щоб за нею залишили всі справи Майдану

Генпрокуратура проситиме про те, щоб їй залишили розслідування всіх справ щодо розстрілів на Майдані, навіть тих, де фігурують перші особи держави.  

Про це на брифінгу 20 листопада заявив Генпрокурор Юрій Луценко, повідомляє Українська правда.

"З сьогоднішнього дня ГПУ – вперше з 1996 року після зміни Конституції – таки позбулася функцій слідства, а відтак, старі справи залишаються за нами, але справи навіть старі, в яких є підозрюваними чиновники категорії А, навіть колишні, мають бути передані до НАБУ.

Тому більшість резонансних справ, про які ми говорили сьогодні з сім'ями героїв Небесної сотні, відповідно до закону, мають бути передані до НАБУ. Це і справи,де фігурує Янукович, Арбузов, Азаров, Курченко, Клименко, Лазаренко", - сказав Луценко.

Водночас, за словами Генпрокурора, і він, і родичі загиблих з цим не погоджуються.

"Вивчити справу у декілька сотень томів займе багато місяців і може зашкодити результатами слідства. Сьогодні учасники говорили про звернення до ВР з тим, щоби скоригувати законодавство у частині злочинів проти майданівців.

Щоб залишити прокуратурі справи Майдану, навіть категорії А, ті які ми почали. Бо дійсно передача зараз справи Януковича до НАБУ, як мінімум на півроку пригальмує темпи слідства", - сказав Луценко.

Він додав, що відповідно до закону, відтепер справи, що стосуються розстрілів та інших незаконних дій посадових осіб, залишаються за ГПУ, а до НАБУ передаватимуть злочини, де є економічна складова.

"На цей момент ми можемо розслідувати лише старі справи, в яких немає категорії А. Усі решту справ я маю розписувати на СБУ та МВС, поки немає ДБР, а справи, де є категорія А, передавати до НАБУ", - пояснив Луценко.

Він додав, що було би добре, якби справи щодо Майдану не розкидали на різні органи.

"Якщо би парламент зміг полегшити ті узи, якими вони сплутали правоохоронні органи, то ми були би вдячні. Ні – то будемо працювати навіть у цих умовах", - сказав він. 

"Я думаю, що можна було би залишити справи категорії А, які стосуються Майдану за нами. Якщо законодавець це зробить – добре", - підсумував Луценко.

Як відомо, Державне бюро розслідувань мало почати функціонувати з 20 листопада 2017 року і, відповідно, розпочати досудове слідство справ, які зараз розслідуються органами прокуратури.

Слідчі ДБР мають розслідувати всі злочини, окрім тяжких корупційних, вчинені будь-яким правоохоронцем, включно із детективом НАБУ. Йдеться, зокрема, про зловживання службовим становищем, катування та жорстоке поводження. Таке повноваження в ДБР мають реалізувати 1 500 його співробітників.

Але ДБР досі не розпочало своєї діяльності. Ситуацію мав виправити законопроект 7278, який би продовжив повноваження ГПУ у цих справах до 1 січня 2019 року. Однак, проект досі не був включений у порядок денний засідання Верховної Ради.

Голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін вказує, що перехідні положення КПК дозволяють слідчим прокуратури завершити розпочаті справи, підслідні Державному бюро розслідувань. Однак нових справ слідчі прокуратури реєструвати вже не матимуть права. 

16 листопада директором ДБР був обраний РоманТруба, першим заступником голови ДБР  — прокурор Ольга Варченко, а заступником директора – заступник екс-прокурора Києва Олександр Буряк. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Генпрокуратура Державне бюро розслідувань
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини