Громадські організації протестують проти стеження в інтернеті з боку спецслужб

Громадські організації заявляють про неприпустимість встановлення спецслужбами технічних засобів стеження у інтернет-провайдерів.

Про це йдеться у зверненні, яке наразі підписали 15 організацій, серед яких Центр інформації про права людини.

Громадські організації закликають відмовитись від встановлення спецслужбами будь-яких технічних засобів стеження в інтернет-провайдерів, оскільки переконані, що це призведе до надмірного контролю та втручання у роботу мережі Інтернет з боку правоохоронних та контролюючих органів.

"20 лютого 2018 р. Нацкомісія з регулювання сфери зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) погодила проект Постанови Кабміну, яка має урегулювати технічну перевірку блокувань сайтів з санкційного списку. В проекті передбачено "забезпечити придбання технічних засобів... для моніторингу стану припинення надання послуг з доступу до інформаційних ресурсів…" і Держслужбі спецзв’язку спільно з СБУ "встановити технічні засоби на телекомунікаційних мережах", – зазначають активісти.

Підписанти вимагають відкликати проект Постанови та діяти в межах своїх повноважень з дотриманням міжнародного та національного законодавства щодо захисту прав людини.

Технічні засоби, заявленою метою яких є контроль за виконанням інтернет-провайдерами обмеження доступу до сайтів з санкційного списку відповідно до Указу Президента №133/2017, можуть бути незаконно і безконтрольно використані для несанкціонованого стеження за діями громадян в Інтернеті, маніпуляцій з доступом до інформації в Інтернеті (обмеження, блокування чи внесення змін у змістовну частину) та інших порушень прав людини, вважають автори заяви. До того ж контролюючі органи не оприлюднили жодного опису технічних характеристик такого обладнання, що ще більше дає простору для зловживань.

"Такі рішення створюють передумови для впровадження російських репресивних практик масового контролю Інтернету та стеження за громадянами та ставлять під загрозу свободу та вільний розвиток Інтернету в Україні. В сучасному світі обмеження доступу до сайтів не є ефективним з технологічної точки зору рішенням", – наголошують активісти.

Вони додають, що відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 34 Конституції України гарантує, що право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільний збір і поширення інформації може бути обмеженим тільки у випадках, передбачених законом і з легітимною метою. Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод додає, що такі обмеження мають бути необхідними в демократичному суспільстві.

Встановлення засобів загального спостереження та/або перехоплення інформації в мережі Інтернет також прямо суперечить Рекомендаціям CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи, відповідно до яких "на вас не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації" (п. 4) та "сам факт існування законодавства, яке дозволяє здійснювати спостереження за телекомунікаціями, може вважатися втручанням у право на приватне життя" (п. 82).

Інтернет асоціація України також звертала увагу на термінологічні та законодавчі неточності в проекті постанови.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: стеження приватність інтернет
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини