Поліція онлайн: як інформаційні кіоски замінять паперову бюрократію

Дата: 19 Червня 2018 Автор: Альона Вишницька
A+ A- Підписатися

Замість паперових заяв – кілька кліків на електронному табло, а докладна інформація про те, як захистити свої права у разі затримання – прямо посеред вулиці. Українська фундація правової допомоги розробила спеціальні інформаційні кіоски, за допомогою яких можна буде записатися на прийом до керівників відділень поліції, подати скарги, повідомити про злочин чи дізнатися довідкову інформацію про можливість отримати правову допомогу. Пілотне запровадження таких кіосків планують вже цього літа у кількох відділках Києва.

Про те, чому онлайн-спілкування з поліцією має сенс, для чого ще можуть знадобитися такі термінали, і що потрібно для їхньої ефективної роботи, розповів керівник фундації Микола Сіома.

Микола Сіома представляє інфокіоск

Електронні кіоски за формою нагадують звичайні термінали самообслуговування, де можна оплатити комуналку чи поповнити мобільний рахунок. Але в кіосках, розроблених спільно з Нацполіцією, інша функція: вони повинні надавати інформацію відвідувачам поліцейського відділку. Точніше, не лише надавати, а й отримувати.

За допомогою інформаційного кіоску, який стоятиме у відділку поліції чи неподалік, можна буде подати заяву, повідомити про правопорушення, відстежити статус своєї справи чи записатися на особистий прийом до когось із керівництва відділку. Комп’ютерна система кіоску інтегрована в електронну систему Нацполіції, тобто заява про правопорушення, наприклад, не зможе загубитися. Те, що потребує оперативної реакції, одразу йтиме в електронну систему Нацполіції, і вона реагуватиме так само, як і на офлайнові сигнали.

Крім того, у інформаційних кіосках можна буде почитати про свої права. Наприклад, на що може розраховувати людина, яка перебуває у статусі свідка чи затриманого.

Ідея з інформуванням про права виникла два роки тому. Тоді Фундація правової допомоги разом із поліцією розробили чотири друковані пам’ятки для затриманої особи у кримінальному чи адміністративному процесі, а також для потерпілої особи та свідка. В кожній були зафіксовані основні права, які потрібно знати для свого правозахисту: так, є пам’ятка для затриманих у кримінальному процесі, для затриманих в адміністративному порядку, для свідків і для потерпілих. Наприклад, там ідеться про те, що у разі затримання людина має право бути негайно повідомлена про підстави, причому зрозумілою їй мовою. Або те, що вона має право обирати стать лікаря, який її оглядатиме.

Такі пам’ятки переклали одинадцятьма мовами і роздали поліцейським, які мали вручати їх людям під час затримання чи оформлення протоколу.

“Ми провели пілот у Білій Церкві і декількох районах Києва, а також пілот у всій Харківській області, – розповідає керівник Фундації. – Там всі поліцейські почали роздавати ці пам’ятки. Якщо спочатку реакція поліцейських була дуже обережною, то з практикою вони зрозуміли, що видача пам’ятки людині спрощує їхню роботу і захищає від необґрунтованих звинувачень у порушенні процесуального права на доступ до інформації. Наприклад, видавши пам’ятку, в протоколі можна одразу зазначити, що про права людині повідомлено. Зрозуміло, що є питання щодо техніки видачі пам’ятки при найпершому контакті, оскільки, як говорять поліцейські, під час затримання не до пам’яток. Але це, як на мене, сумнівний аргумент, бо якраз ці пам’ятки унеможливлюють психологічний тиск на людину і зловживання”.

Чи буде ініціатива з друкованими пам’ятками підтримана та поширена на всю систему поліції, стане відомо незабаром – вона ще потребує затвердження в кількох держустановах.

Зараз уся інформація з друкованих пам’яток вбудована в систему інформаційного кіоску.

“Ми випустимо пілот і побачимо, які модулі користуються попитом, а які – ні, де ми можемо щось вдосконалити. Потім ми продемонструємо результати Національній поліції. Розроблений софт може бути встановлено на інші термінали, якщо такі вже є і поки використовуються з іншою метою”, – розповідає Микола Сіома.

Він додає, що крім Нацполіції такі інформаційні кіоски можуть стати в нагоді, скажімо, органам місцевого самоврядування:

“Фактично кіоск – це доступ до сервісів, до чиновників. У контексті ідеї про безпечну громаду такі термінали будуть актуальними. Софт можна адаптувати під конкретну громаду”.

Фундація розглядає також можливість створення мобільних додатків. Тобто все, що зараз є в терміналі, можна буде помістити в телефон та мати постійний доступ до сервісів.

“Так людина зможе використовувати функцію геолокації та повідомляти про конкретну ситуацію. Наприклад, сфотографувати і відправити представникам влади прорив труби в якомусь районі. Або влада може звернутися: мовляв, у нас ЧП, будьте уважні та обережні. Це взаємодія громади та влади. Часто людина не знає, кому повідомити про якусь ситуацію. А тут їй не треба буде навіть знати, це буде централізована система”, пояснює керівник організації.

У якому форматі впроваджуватимуть систему електронних кіосків в Нацполіції, визначать вже у червні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter