Інструкція: як постраждалим в зоні АТО оскаржити порушення права власності в Європейському суді

Громадяни, які втратили майно під час збройного конфлікту в зоні АТО, можуть скаржитись на порушення ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності), ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (право на повагу до житла), а також на порушення ст. 13 Конвенції через відсутність ефективних та доступних внутрішніх засобів правового захисту.

Про це йдеться в алгоритмі дій для постраждалого на сторінці Платформи стратегічного судового захисту.

Перш ніж звертатися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), заявник, як правило, повинен вичерпати всі наявні внутрішні засоби правового захисту, тобто, дати можливість державі самій виправити порушення.

"Для цілей вичерпання внутрішніх засобів правового захисту заявник повинен надіслати до правоохоронних органів України та Росії заяви про злочин, із запитом про надання інформації про те, чи було порушене офіційне розслідування та якими є його результати", - пояснюють правозахисники.

Експерти радять постраждалим громадянам звертатись також до суду. У позовній заяві необхідно викласти всі порушення, зазначивши, якої шкоди завдано та якими національними нормами та міжнародними принципами це передбачено.

"У разі отримання відмови у задоволенні позовних вимог, потрібно продовжувати оскаржувати у вищі судові інстанції, навіть якщо заява уже перебуває на розгляді у ЄСПЛ. У такому випадку копії позову, скарги та рішення національного суду потрібно направити до ЄСПЛ задля підтвердження своєї позиції, розкритої у поданій раніше заяві до ЄСПЛ", - йдеться в інструкції.

Готуючи свою заяву до ЄСПЛ, заявник повинен довести свою ідентичність. Деякі заявники внаслідок дій в АТО можуть не мати всіх документів, що встановлюють особу, а уряд-відповідач може під час розгляду справи оскаржити ідентичність заявника.

"Якщо відсутній з тих чи інших причин паспорт громадянина України або закордонний паспорт, іншими доказами ідентичності можуть бути: свідоцтво про народження (свої, дітей), свідоцтво про одруження, трудова книжка, витяг з військового квитка, водійське посвідчення або будь-які інші документи чи докази, які прямо чи опосередковано можуть посвідчувати вашу особу", - пояснюють правозахисники, додаючи, що як правило, такі докази ЄСПЛ визнає достатніми.

Постраждалим також необхідно довести, що на момент оскаржуваних подій вони володіли певною нерухомістю. Доказами у цьому випадку можуть бути копії оригіналів угод про купівлю-продаж нерухомості та свідоцтва про державну реєстрацію нерухомості. Однак за їхньої відсутності іншими непрямими доказами можуть бути: дозвіл на будівництво, довідки з БТІ, органів РАГС, підтвердження органів місцевої влади про наявність нерухомості, документи на землю, витяги з земельних чи податкових реєстрів, документи, видані місцевими адміністраціями, плани, техпаспорт на будинок чи квартиру, рішення про виділення землі, фотографії нерухомості тощо.

Правозахисники вказують на необхідність пояснити в заяві, куди поділись основні документи на нерухомість і чому заявник не зміг їх зберегти.

"Якщо ви взагалі не надасте до заяви жодних доказів права власності на нерухомість, ваші скарги можуть бути відхилені Судом. У деяких справах Суд зазначив, що заявник, який скаржиться на знищення своєї нерухомості, повинен надати "принаймні короткий опис нерухомості". Якщо жодних документів на підтвердження права власності або деталізованих скарг не буде надано, вашу скаргу за статтею 1 Протоколу №1 скоріш за все буде визнано неприйнятною", - йдеться в інструкції Платформи стратегічного судового захисту.

Постраждалому необхідно також довести факт та характер пошкодження чи знищення нерухомості та майна.

"В заяві необхідно якомога детальніше описати, що саме та чиїми руками (презюмовано) спричинило пошкодження чи руйнування вашої нерухомості та майна, яке перебувало в ній, описати характер пошкоджень, детально описати майно, яке перебуває у нерухомості, та характер його пошкодження", - пояснюють правозахисники.

У деяких випадках Суд може й сам додатково замовити отримання певних доказів. Наприклад, в одній з недавніх справ ЄСПЛ замовив експертизу від незалежної іноземної асоціації, в якій, серед іншого, було зазначено, скільки будівель було зруйновано та яким був характер руйнувань у справі заявника. Однак на такі дії Суду не слід розраховувати, радять експерти, оскільки тягар доведення першочергово лежить на заявникові, а тому йому необхідно разом із заявою подати всі можливі докази фактів пошкодження нерухомості та майна, характеру та масштабів пошкоджень, або ж принаймні максимально можливі описання зазначеного.

Детальніше з інструкцією можна ознайомитись за цим посиланням.

У лютому 2016 року прес-аташе ЄСПЛ Ніна Саломон повідомила, що ЄСПЛ розгляне понад 2 тисями заяв щодо подій в Криму та на сході України.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Міністерство юстиції України АТО ЄСПЛ
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини