Екоактивісти закликають українців “переформатовувати” будинки в енергозберігаючі

Дата: 11 Листопада 2016
A+ A- Підписатися

У Києві екоактивісти збирали енергоефективний будинок, щоб звернути увагу людей на потребу заощадження енергії та збереження довкілля.

Акція була приурочена до Всесвітнього дня енергозбереження, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

Організаторами події стала громадська організація Національний екологічний центр України. НЕЦУ наразі впроваджує програму, що має згуртувати людей, яким цікава екотематика. Експерти Екоцентру разом із фронтменом гурту Epolets Павлом Вареницею та ведучим Антоном Равицьким розповідали, як правильно утеплювати оселю, та яким є вплив даремно витраченої енергії як на гаманці людей, так і на стан природи.

70% енергії в Україні використовується з вугілля, що неабияк забруднює середовище. Українські сім’ї у своїх домівках використовують енергії втричі більше, ніж сім’ї в сусідніх європейських державах.

“Кожен з нас має право на чисте довкілля. Через те, що енергія у нас використовується здебільшого та, що йде з “вихлопних джерел” (вугілля, газ – ред.), то чим більше ми її використовуємо, тим більше забруднюємо атмосферу, воду, середовище. Тому раціональне використання енергії збереже наше право жити в чистому довкіллі”, – прокоментував Максим Бабаєв, активіст Екоцентру.

Учасники акції зігрівалися імбирним чаєм та танцями у пледах. Будувати енергоефективний будиночок розпочав ведучий Антон Равицький. Фундамент будинку він створив з лічильника та батарей, далі додав утеплені стіни та дах. А наостанок зауважив, що ніхто не врятує нашу енергію, крім нас самих.

Продовжив втілювати у життя будинок, що збереже і тепло, і гроші, лідер гурту Epolets Павло Варениця.

“Я додам котика, шарф та любов. Це те, що вже є в моїй оселі. Усе інше буду втілювати в життя. Нам варто пам’ятати і розуміти, що навіть, якщо у нас є змога заплатити за всю енергію, яку використовуємо, то це не вихід. Треба раціонально ставитися до таких речей. І повертатися до питання збереження енергії варто не раз на рік, а щодня”, – додав Павло Варениця.

Журналістка та екоактивістка Анастасія Федченко вже давно веде інформаційну кампанію за збереження довкілля. Активістка відмовилася від використання поліетиленових пакетів, на ринок та в магазин ходить зі своїми полотняними торбинками та судочками. Сортує сміття, заощадливо використовує електроенергію та воду. Каже, не все вдається, але крапля камінь точить.

“Енергозбереження – визначення процесу збереження енергії, цілком прозоре і зрозуміле. Але для чого берегти енергію? Із нинішніми тарифами на світло і газ насамперед для економії родинного бюджету. Але варто також пам’ятати, що ресурси Землі (вугілля, газ, нафта) вичерпні і невідновлювані. Нині ми використовуємо їх безжально і бездумно, тим самим наносячи шкоду довкіллю, перетворюючи мільйони гектарів на пустелі, не придатні ані для існування тварин, ані для нормального росту рослин.

Приміром, терикони Донбасу – гори з непридатної породи – часто самозаймаються через дуже високу температуру всередині та певні хімічні реакції. Наслідок – виділення сірки, що шкодить дихальним шляхам, а кислотні дощі шкідливі і для здоров’я людини, і для тварин та рослин… Ми і майбутні покоління маємо право на чисте довкілля і безпечне життя, на збережену різноманітність природи. Тому варто подумати про те, щоб використовувати відновлювальні та екологічні джерела енергії, наприклад, енергію сонця чи вітру. Дуже тішить, що останнім часом, нехай і повільно, але в Україні розвивається альтернативна енергетика. Саме за нею майбутнє, і саме вона найбезпечніша”, – коментує для Центру інформації про права людини Анастасія Федченко.

Нагадаємо, що, укладаючи бюджет на 2017 рік, уряд виділив 800 млн грн на енергозбереження.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter