Експерт розповів про проблеми зі статусом учасника бойових дій

З 15 травня в Україні розпочнеться чергова хвиля демобілізації. Тому особливо актуальним стане питання отримання статусу учасника бойових дій (УБД), до якого прив’язано дуже багато пільг та привілеїв.

Правозахисник Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк розповів, з якими проблемами стикнуться військові та їхні рідні під час демобілізації.

Попри спрощення механізмів отримання статусу УБД система надання такого статусу працює із значними затримками.

"Загалом на сьогоднішній день відомчі комісії, Міністерство оборони, МВС і СБУ наділені правом надавати статус учасника бойових дій. Проблема в іншому: зміни були внесені в порядок, але для того, щоб вони запрацювали, необхідно внести зміни у всі положення про відомчі комісії. Бо коли у свій час розроблявся перший порядок, зрозуміло, що право було у міжвідомчих комісій, і всі міжвідомчі комісії у своїх положеннях прописали, що вони не видають цей статус. Для того, щоб це змінити, необхідно було пройти усю процедуру змін цих положень", - передає слова Максима Щербатюка кореспондент Центру інформації про права людини.

Експерт вказує на проблему відмінності довідки про статус учасника бойових дій і тієї, яка свідчить про участь українця в АТО: "Вони мають різну форму і між ними часто виникає плутанина. Одне приймають за інше, і коли документи несуть у відомчу комісію, то їх звідти повертають, тому що довідка складена не у відповідній формі. Та форма, затверджена постановою Кабміну, не завжди дотримується. Фактично довідки про участь людини в АТО збивають з пантелику і збільшують тривалість процесу".

Максим Щербатюк радить також Міністерству оборони створити електронну систему, схожу на систему "Укрпошти", де можна було б відстежувати повністю хід розгляду питання з наданням статусу УБД.

Правозахисник звертає увагу, що президент Петро Порошенко досі не підписує закону, який би дозволив учасникам добровольчих підрозділів отримати статус учасника бойових дій.  

На даний час військові у частинах, які постійно дислокуються в зоні АТО, не мають змоги оформити статус учасника бойових дій. Для цього їм треба виїжджати із зони, каже правозахисник. Це їм вдається, якщо вони йдуть у відпустку або полишають зону з інших причин.

Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини підкреслює неможливість отримання заробітної плати тими полоненими, які більше року мобілізовані: "Вони не можуть отримувати цю зарплату через те, що зміни в закон внесені, а порядок Кабміном не затверджено. Для того, щоб ці люди могли отримати забезпечення, необхідні зміни. Цей порядок розробляється, але ще не затверджений".

Неефективно в Україні вирішується також питання безвісти зниклих людей.  

"Фактично для того, щоб родина могла отримувати якесь забезпечення, пільги через те, що померлий захищав нашу Батьківщину, необхідно, аби вона, по-перше, звернулась до суду, і протягом шести місяців їй може бути надано довідку про те, що її рідна людина без вісти зникла, відповідно рахується померлою. Як на мене, набагато кращим способом було би визнання людини померлою за наявності свідків в 15-денний строк. Суди так само йдуть шляхом меншого опору, тобто застосовують звичайну процедуру, а не характерну процедуру, коли є військові дії. В Цивільному кодексі йдеться, що коли відбуваються військові дії і є свідки вбивства людини, то має бути спрощений механізм для визнання цього статусу", - наголошує Максим Щербатюк.

Правозахисник зауважує, що державні органи не завжди можуть правильно поінформувати, яким чином вийти з тієї чи іншої ситуації учасникам АТО або їхнім рідним.

"Це стосується особливо сімей, у яких є загиблий. Ці люди перебувають у стресовому стані після події і дуже часто не розуміють, які документи надавати. Мені здається, що діяльність держави у цьому напрямку недостатня, аби до людей донести цю інформацію. У нас вся система соцзахисту зроблена у такий спосіб, що людина має сама добитись усього. Вона має просто бути метеором, аби всі документи зібрати і довести своє право на ту чи іншу пільгу. У нас немає системи, коли безпосередньо держава знаходить людину і допомагає їй у зв’язку з тим, що у неї така ситуація", - каже Максим Щербатюк.

Водночас він сподівається, що виправити ситуацію зможе система безоплатної правової допомоги, але та запрацює приблизно із липня цього року.

"Тоді в Україні почнуть працювати центри вторинної правової допомоги, і там передбачена допомога тим, хто має статус учасника УБД, а також для вирішення питань соціального захисту. На сьогоднішній день військовим та їхнім родинам допомагають громадські організації та волонтерські ініціативи", - каже експерт.

Нагадаємо, громадські організації представили найактуальнішу і найповнішу брошуру для військових АТО та їхніх рідних. На 30 сторінках видання "Пільги та гарантії для учасників антитерористичної операції" розкриваються питання отримання статусу учасника АТО, посвідчення "Учасника бойових дій" та "Інваліда війни", зазначені контактні дані, гарячі лінії громадських організацій та ініціатив для військових, а також державних органів України.  

Також в Україні працює багатоканальна гаряча лінія для надання безкоштовної юридичної допомоги бійцям АТО за телефоном: 0 800 30 00 21. Лінія працює з 8:00 до 20:00 без вихідних.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: СБУ Арсеній Яценюк Президент України військовослужбовець військовослужбовець військові Міністерство оборони України демобілізація АТО УГСПЛ МВС України Кабмін Петро Порошенко
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини