ЄСПЛ зобов'язав Україну утриматися від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки Седлецької – документ

Європейський суд з прав людини вирішив застосувати правило 39 свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи стосовно справи головного редактора програми "Схеми" Радіо Свобода Наталки Седлецької. Суд у Страсбурзі вказав українському уряду, що він має "забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року".

Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на офіційний лист суду, який редакція отримала ввечері 18 вересня.

Заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року. Цей час дається адвокатам Наталки Седлецької для підготування та надсилання повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме "в пріоритетному порядку", йдеться в документі.

"18 вересня 2018 року суд… в інтересах сторін та інтересах належного провадження у справі ухвалив рішення вказати уряду України відповідно до статті 39 Регламенту на те, що він повинен забезпечити, щоб органи державної влади утрималися від доступу до будь-якої інформації, що стосується заявника, зазначеної в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018", – йдеться в рішенні ЄСПЛ.

Згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, суд має право застосувати тимчасові забезпечувальні заходи щодо держав, які підписали Європейську конвенцію з прав людини. Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник матиме серйозний ризик незворотної шкоди в разі, якщо захід не буде застосовано.

"Фактично правило 39 – це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини", – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.

10 вересня захист Наталки Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми "Схеми" від можливого розкриття.

У зверненні Наталка Седлецька просила зупинити збір Генеральною прокуратурою України інформації про дзвінки, SMS, місце перебування її мобільного телефону за 1,5 року та змусити українську владу переглянути рішення суду, який видав санкцію слідчому на доступ до цієї чутливої інформації.

"Нам з адвокатами вдалося переконати ЄСПЛ, що отримання силовиками доступу до інформації з мобільних журналістів становить загрозу викриття джерел, які повідомляють нам суспільно важливу інформацію. Ми наводили аргументи, що це може призвести до так званого охолоджувального ефекту для всієї розслідувальної журналістики та вільної преси в Україні, – і вони були почуті", – пише на своїй сторінці у Facebook Наталка Седлецька. 

"Тепер генпрокурор [Юрій] Луценко має виконати рішення ЄСПЛ та не просто дати вказівку слідчому припинити збір інформації з телефонів журналістів, але й у разі, якщо така інформація була уже отримана, заборонити її аналізувати, а можливо, і знищити її. Така процедура є", – пояснює Сергій Заєць.

Він додає, що невиконання Генеральною прокуратурою вимог ЄСПЛ буде складно приховати.

"Це досить серйозні політичні наслідки, за які багато кому доведеться відповідати особисто. Всім доведеться відповідати на дуже неприємні запитання – як так сталося, що Україна не виконала цю вимогу, якщо свобода слова є основоположною цінністю, на якій будується демократичне суспільство", – розповів адвокат.

"Рішення ЄСПЛ – дуже однозначне. Воно передбачає, що ніякої інформації – ні щодо пересування, ні щодо смс, ні щодо дзвінків журналістки в якийсь конкретний період не повинно бути надано слідству. Це конкретне рішення, воно є обов'язковим до виконання Україною та ГПУ зокрема. Європейський суд застосовує термінові засоби в крайніх випадках, коли мова йде про, наприклад, екстрадицію особи, якій загрожує смертна кара в її країні, або коли мова йде про вжиття якихось обов’язкових медичних засобів для того, щоб людину врятувати. І тому застосування правила 39 у справі Наталки Седлецької є дуже важливим для захисту прав журналістів, які працюють із джерелами інформації", – коментує рішення Людмила Панкратова, адвокат Інституту розвитку регіональної преси, яка входить до групи захисту Наталки Седлецької.

Нагадаємо, у грудні 2017 року Наталію Седлецьку викликали на допит до Генеральної прокуратури у справі проти керівника НАБУ. На допиті вона послалась на пряму норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою журналістів не можуть допитувати як свідків про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.

Слідство вважає, що розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулась у Києві в травні 2017 року. Сам керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

 

Суддя Печерського райсуду Києва В’ячеслав Підпалий 27 серпня в Україні дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Клопотання до суду подав слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Руслан Іжук. 

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми "Схеми" виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку.

Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, "Репортери без кордонів", нью-йоркський "Комітет із захисту журналістів", Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: ЄСПЛ Радіо свобода
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини