Як перевиховати дорослих сексистів – поради дітей

Міжнародна структура "ООН Жінки" заснувала глобальний рух HeForShe ще у 2014 році, але в Україні про заходи кампанії активно почали говорити лише у 2018.

Ідея руху полягає в тому, що прогрес жінок – це прогрес для всіх, а ґендерна рівність може значно покращити життя чоловікам. Адже такий баланс розіб’є традиційні ґендерні стереотипи та допоможе чоловікам позбутися соціального тиску, який негативно на них впливає.

Серед цілей кампанії – збільшення можливостей жінок з отримання освіти, якісної медичної допомоги, з отримання роботи та подолання розриву в заробітній платні, подолання соціальних обмежень і стереотипів щодо жінок, насильства та агресивного ставлення до жінок, а також збільшення можливостей жінок брати участь у політичному житті їхніх країн.

HeForShe – це глобальна платформа, яка залучає чоловіків та хлопців з усіх куточків світу як агентів змін, які вірять у те, що ґендерної рівності можливо досягти за нашого життя.

Утім, у порівнянні з Ісландією, де адвокатом HeForShe є кожен двадцятий чоловік, в Україні, станом на березень 2018-го, лише трохи більше 1000 осіб підписалися в тому, що розділяють цілі руху.

Фото: Ольга Падірякова

6 липня у Києві за підтримки "ООН Жінки Україна" пройшов HeForShe Congress.

Найчуттєвішою секцією на конгресі став виступ сучасних підлітків, які пропагують ідеї ґендерної рівності і відстоюють їх у своєму оточенні.

ПІДЛІТКИ – АГЕНТИ ЗМІН. ХТО ВОНИ І ЩО РОБЛЯТЬ?

Поліна Рубіс / фото: Ольга Падірякова

13-річна діджейка Поліна Рубіс називає себе Human rights ally, хоче відстоювати ґендерну рівність і протидіяти дискримінації. Вперше про існування сексизму вона дізналась від своєї мами, і тепер помічає його скрізь, зокрема у мультиках та контрольних роботах у школі.

"Це була контрольна робота з трудового навчання. Контрольна була роздільна: у дівчат вона стосувалася шиття, а у хлопців – виготовлення годівничок та столів. І це було жахливо, бо я не знала, скільки потрібно зробити стібків, аби прошити носок, чи який має бути діаметр голки, аби прошити певну річ. І я написала прямо у відповідях на контрольну, що це сексизм. Мене всі просили цього не робити, але я все одно написала", – розповідає Поліна.

А коли на уроці історії дали завдання розробити у групах свою релігію, то Поліна висунула умову, що там має обов’язково підтримуватись ґендерна рівність:

"У нас були дівчата, які вважали, що це не правильно: вони вважали, що жінка має сидіти на кухні, а чоловік працювати. Але я їх переконувала, що так не має бути. Наразі я навіть мамі іноді кажу, що вона сказала чи зробила щось сексистське".

Єлизавета Годовікова / фото: Ольга Падірякова

16-річна IT-шниця та винахідниця Єлизавета Годовікова є авторкою проекту Waste Manager. Дівчина говорить, що дівчат у сфері IT сприймають несерйозно.

"Коли я лише прийшла до IT, мені подобалась робототехніка, я прийшла зі своїм проектом розумних смітників, і його сприйняли не дуже добре .

Waste Manager – це смарт-урна, яка допомагає місту залишатися чистим. Як на мене, це дуже важливо для міст України. Адже майже на кожній вулиці ми бачимо багато сміття, при тому що сміттєві баки є в кожному дворі.

Але мене не сприймали як конкурентноздатну людину. Я приходила до магазину техніки, і мені казали: "Що ти тут забула? Чого ти сюди лізеш? Ти ж на цьому не знаєшся!" За їхніми словами, виходило, що у мене і мого однолітка хлопця різні мізки, але це ж насправді не так", – розказує Ліза свою історію.

Вона також розповіла, як її однолітка хлопця взяли на роботу, в той час як їй сказали: приходь, коли тобі буде 18 років.

"Мені навіть хотілося стати хлопцем, аби до мене ставились без цього приниження. Але я б порадила дівчатам, які хочуть займатися STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics), не відмовлятись від своїх прагнень, навіть зітнувшись із подібним ставленням. Треба рухатись до своєї мети і руйнувати ті межі, робити так, аби люди бачили в тобі у першу чергу фахівця, а не дівчину", – радить Єлизавета.

Лев Шуров / фото: Ольга Падірякова

14-річний музикант Лев Шуров сьогодні є амбасадором проекту HeForShe в Україні.

"До того як потрапити до програми ООН, я не замислювався про проблему ґендерної нерівності. А тепер я дивлюсь на свою маму: вона працює по дому, возить мене до школи, готує мені, а ще й займається піаром групи. До проекту я не дуже цінував її працю і вважав, що так і треба: жінка має щось робити на кухні, а чоловік приносити гроші в родину. Але наразі я вважаю, що і чоловік і жінка мають все робити рівною мірою", – говорить хлопець.

На думку Льва, єдиний спосіб для хлопця або чоловіка зрозуміти, що роблять жінки, – це почати робити все самому: готувати, мити підлогу, робити багато справ одночасно. Аби осягти, наскільки це важко і важливо.

Нікіта Шульга / фото: Ольга Падірякова

12-річний Нікіта Шульга разом із однокласницею Софією-Христиною Борисюк створив проект “Компола” з компостування відходів шкільних їдалень. Проект підтримали Міністерство екології та природних ресурсів і Міністерство освіти та науки України. Він спрямований на підвищення рівня екологічної освіти та залучення молоді до практичних навичок сталого розвитку та споживання.

"Ми популяризуємо компостування у школах та прищеплюємо дітям любов до екології, аби вони росли свідомими щодо екологічних принципів. Зараз ми вже маємо 36 шкіл по всій Україні, які вже компостують, і з вересня до нас мають підключитися ще 200 шкіл", – розповідає Нікіта.

Але, за його словами, під час просування проекту вони періодично стикались із сексизмом.

"Мене, зокрема, питали, яким чином я обирав собі напарницю. Але я не думав про те, що це має бути хлопчик чи дівчинка. Я обирав з розумних  та цікавих людей, які знаються на екології. У мене було кілька варіантів – і хлопчики і дівчинки, але у них у всіх був середній рівень знань про компостування. І була Соня, яка вже компостувала у себе вдома. І я обрав її", – пояснює винахідник.

За його словами, доводилось часто чути: “Ну чому ти, Нікіто, цим займаєшся, зрозуміло. А чому Соня цим займається, адже вона дівчинка?"

"Ми намагалися не відповідати, бо думали: ну бувають консервативні люди, які не хочуть приймати щось нове... Але в якийсь момент ми зрозуміли, що це досить масштабна проблема – коли людей судять не за компетентностями, а за статтю", – згадує хлопець.

Він пропонує, аби уникнути такої дискримінації, спочатку взагалі не вказувати стать людини, писати як про середній рід, щоб одразу не було зрозуміло, хлопець це чи дівчина. Аби спочатку оцінювали компетенцію, а потім уже розкривати стать претендента на щось.

Нікіта припускає, що можна також і перевчити людей до того, що немає різниці між дівчиною і хлопцем, але це буде складно.

"Перевчити людей дуже складно, тому що наш біологічний вид відрізняє воля і свідомість. І якщо у людей немає волі усвідомити, що мізки у хлопців і дівчат працюють однаково і здатні виконувати ту саму роботу, то ґендерні стереотипи будуть продовжувати існувати", – констатує хлопець.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ВЧИТЕЛЯМ, ВИХОВАТЕЛЯМ ТА ІНШИМ ДОРОСЛИМ, ЩО ОТОЧУЮТЬ

Підлітки також сформували кілька порад для тих, хто оточує дітей, про те, як не закріплювати з дитинства ґендерні стереотипи.

1. Не дорікати хлопцю чи чоловіку за те, що він підфарбовує собі, приміром, брови.

"Є такі люди, які кажуть: "Я не сексист, але не люблю і не розумію, коли чоловіки малюються. Але якщо ви вважаєте, що у чоловіків та жінок рівні права, то чому жінка може малюватись, а чоловік –  ні?", – коментує Поліна Рубіс.

2. Не треба постійно казати дівчатам, що вони обов’язково мають вийти заміж і народити дитину.

"Коли вас спитають: "Хто тобі води на старості принесе?" – відповідайте: "Робот-пилосмок, або замовлю якось і хтось принесе", – радить Поліна дівчатам.

“Мені також кажуть, що ось тобі вже 16 років, скоро заміж. А я ще далеко не хочу заміж, у мене є плани, я ще хочу помандрувати, щось зробити. Суспільство засуджує тих, хто заводить дитину в 15 років, але боготворить тих, хто має у 20 років. Що змінюється за ці 5 років? Чому ми маємо за ці роки різко захотіти мати дітей і стояти на кухні варити борщ?”  – додає Єлизавета Годовікова.

3. Заборонити фрази “Ти ж дівчинка!” та “Ти ж хлопчик!”.

"Одного разу у мене були рожеві кросівки і я віддала їх братові. Ну ви розумієте, що відбулося... Він не хотів їх вдягати, бо йому в школі сказали: “Ти ж хлопчик, чого ти вдягнув рожеве?” А ще кажуть: “Ти ж дівчинка, чого ти волосся обрізала?” "Тобто не треба казати дівчатам, що обріжеш волосся і будеш схожа на хлопчика", – каже Поліна.

4. Не пропонувати дівчатам купувати плаття та спідниці, якщо вони хочуть толстовки та штани.

"Не треба якось обмежувати дівчат у виборі одягу, бо тоді вони у майбутньому стануть самі обмежувати себе. Це почнеться з одягу, а продовжиться захопленнями та вибором роботи. І потім буде реально впливати на наше життя", – застерігає Ліза Годовікова.

5. Не забороняти купувати дівчатам танчики, а хлопчикам ляльки.

"А діти, які хочуть позбавити батьків стереотипів, мають робити це поступово. Спочатку дівчинка має попросити танчик, потім солдатика, потім хлопчачу футболку... А хлопчики навпаки. Таким чином вони поступово мають викоріняти стереотипи батьків. І батьки з часом мають зрозуміти, що тебе не можна перевчити і вкласти в межі”, – рекомендує Нікіта Шульга.

6. Більше спілкуватись із дітьми, аби зрозуміти, що подобається саме їм.

7. Не ділити професії на дівчачі та хлопчачі.

“Я часто чую, що ді-джей це чоловіча професія. І не треба тобі бути ді-джеєм, будь краще медсестрою”, – аргументує Поліна.

На останок Нікіта Шульга висунув ідею, як долучити більше чоловіків до захисту прав жінок:

"Потрібно, приміром, розробити такий собі бомбезний одяг, який би хотів носити кожен чоловік. Але купити цей одяг можна буде лише за умови, що чоловік досяг певної репутації у сфері захисту жінок".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини