Як у Європі, або Для чого Нацполіції інститут детективів

Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) заплатила понад третину мільйона євро, щоб в Україні з’явилися детективи. В Нацполіції вважають, що це значно підвищить розкриваність злочинів.

КОЖЕН ДРУГИЙ ЗЛОЧИН – НЕРОЗКРИТИЙ

За даними Генпрокуратури, у липні 2018 року розпочато 2280 нових кримінальних проваджень, а залишок незакінчених кримінальних проваджень на початок липня становив 6510. Дані за 2017 рік свідчать, що було розпочато 21 тисячу 960 кримінальних проваджень, закінчено за цей же рік – 11 тисяч 586, а залишок незакінчених проваджень на початок 2017 року склав 3798. Схоже, що розкриваність становить близько 40–50%. Тим часом, за даними ГО “Громекс”, у 2016 році середня розкриваність в Україні становила лише близько 25%. Тож якщо ситуація і покращується, то наразі її все ще не можна назвати хоча б задовільною. Мабуть, саме тому в Національній поліції вирішили реформувати ключову ланку, відповідальну за цей показник: оперативно-розшукових працівників і слідчих тепер об’єднають в одну посаду – детективів. Чи дійсно це допоможе?

Провідний радник КМЄС з питань кримінальних розслідувань Збінек Ванічек повідомив, що ідея об’єднання функцій оперативників та слідчих виникла після того, як у 2016 році КМЄС проаналізувала систему кримінальних розслідувань України. Аналіз показав, що система кримінальних розслідувань є неефективною, зокрема, через те, що під час одного слідства відповідальність ділиться між слідчими, які здійснюють досудове слідство, та кримінальною поліцією, що мають різні вертикалі підпорядкування. Ця надмірно бюрократизована система призводить до затягування слідства та, як наслідок, зволікання із притягненням винних до відповідальності.

“Такий розподіл повноважень – це спадок радянської системи. Тому всі країни-члени ЄС пострадянського табору реформували системи кримінальних розслідувань таким чином, щоб кримінальна поліція була головним та єдиним відомством, що проводить досудове слідство. У таких системах розслідувань в ЄС лише одна вертикаль підпорядкування, що робить розслідування дієвішими, менш бюрократичними та ефективнішими з точки зору використання бюджетних коштів”, – вважає Збінек Ванічек.

НАЦПОЛІЦІЯ ОТРИМАЛА 250 ТИСЯЧ ЄВРО

Перші детективи з’явилися в Бориспільському відділі поліції в грудні 2016 року. У квітні 2017 року проект розширили на відділення у ще семи містах, а саме: у Чугуєві, Дрогобичі, Подільську, Миргороді, Охтирці, Хмельницькому та Енергодарі.

У липні 2017 року в Головному слідчому управлінні Нацполіції створили підрозділ детективів, до якого увійшли оперативники та слідчі. А 29 грудня 2017 року підрозділи детективів створили в головних управліннях поліції у всіх областях.

На підтримку реалізації проекту КМЄС передала всім восьми відділенням, що брали участь у проекті у 2016–2017 роках, криміналістичні набори та ІТ-обладнання загальною вартістю 250 тисяч євро. Цього року Консультативна місія планує передати подібне обладнання на загальну суму 86 тисяч євро ще 17 обласним підрозділам детективів.

Склад згаданих криміналістичних наборів, які отримала Нацполіція від Консультативної місії, були наступні.

Набір альтернативних джерел освітлення. Таке обладнання КМЄС передала відділенням Нацполіції в Київській, Львівській, Харківській та Хмельницькій областях. Уже є позитивні приклади використання таких систем під час огляду місця злочину.

“Наприклад, нас повідомили, що детективи у Львівській області, використавши альтернативні джерела освітлення, змогли ідентифікувати ніж із залишками крові, який у подальшому було вилучено в якості речового доказу в справі про вбивство”, – сказав Збінек Ванічек.

Електростатичний пиловловлювач. Такі набори використовуються поліцейськими для відбору пилових слідів взуття на місці злочину без пошкодження поверхні, де розташований цей слід. Наприклад, під час розслідування квартирної крадіжки детективам раніше доводилося вилучати слід разом із частиною поверхні, де він був. З використанням пиловловлювача, такої потреби більше не існує. Слід вилучається на спеціальну плівку без пошкодження поверхні.

Балістичний набір. Поліцейським детективам такий набір стане в нагоді під час розслідування злочинів із використанням вогнепальної зброї. За його допомогою можна чітко визначити траєкторію кулі.

Криміналістична валіза ВК-1М. Вона призначена для щоденного використання на місці злочину. Містить загальний набір інструментів для проведення першочергових дій.

Професійна камера NIKON D7100 з набором світофільтрів для спільного використання та набором альтернативних джерел освітлення (для фотографій доказів у різних спектрах освітлення).

Окрім того, КМЄС фінансувала та проводила для детективів спеціалізовані тренінги щодо кращих європейських практик здійснення кримінальних розслідувань. До прикладу, у травні та червні цього року радники КМЄС із кримінальних розслідувань провели два 5-денні тренінги для підрозділів детективів в областях. Загалом на цей рік заплановано провести ще шість таких тренінгів. Також місія провела тренінги щодо застосування подарованих криміналістичних наборів. У 2016 році місія організувала навчальні візити до Чеської Республіки та Польщі, щоби наочно показати керівництву НПУ, як об’єднання функцій оперативників та слідчих успішно реалізовувалось у цих країнах.

“Місія виконала оцінку проекту, і, на нашу думку, загалом результати є успішними. У регіонах, на базі яких реалізовувався проект, рівень розкриття злочинів зріс, а рівень бюрократії знизився. Подальша реалізація проекту вимагає внесення змін до законодавства”, – сказав Збінек Ванічек.

КМЄС вже підготувала проекти поправок до законів України “Про національну поліцію” та “Про оперативно-розшукову діяльність” і Кримінально-процесуального кодексу України. Консультативна місія домовилася з Національною поліцією про спільне лобіювання цих поправок у парламенті. Окрім того, місія продовжуватиме надавати підтримку тим підрозділам поліції, на базі яких уже реалізується проект.

Зокрема, пропоновані зміни вводять поняття та визначення детективів як співробітників підрозділу Національної поліції.

Введення детективів також корелюється із заходом Національної стратегії з прав людини до 2020 року, який передбачає запровадження розслідування злочинів невеликої тяжкості у формі дізнання.

Це має пришвидшити розслідування нетяжких злочинів і зменшити навантаження на співробітників поліції.

Голова НПУ Сергій Князєв заявив, що він задоволений результатами проекту та підтримує думку про необхідність законодавчих змін для повноцінного об’єднання функцій оперативників і слідчих.

Водночас прес-служба Національної поліції описує результати експерименту дуже туманно.

Навчання детективів у Хмельницькому

"Створено групи слідчих з числа колишніх слідчих та оперативних працівників... як наслідок, значно покращено взаємодію під час реагування на вчинення злочинів та їх розкриття "по гарячих слідах". Крім того, значно зменшено обсяг паперового документообігу, пов'язаного із наданням та виконанням доручень слідчих, а також проведенням слідчих дій", – йдеться у відповіді на запит автора статті.

МИ РЕФОРМУЄМО СПАДОК ЦАРСЬКОЇ РОСІЇ

Керівник аналітичного підрозділу Української Гельсінської спілки з прав людини доктор юридичних наук Олег Мартиненко каже, що система розділення на оперативних та слідчих працівників існує на території України ще з часів царської Росії. Слідчі завжди належали до суду, а поліція мала функції кримінального розшуку. Після 1917 року всіх слідчих передали до НКВС. Хоча оперативно-розшукова діяльність і була частиною слідчої роботи, але фактично це було двоє людей: слідчий сидів у кабінеті й іноді виїжджав на місце злочину, а оперативник виконував усю "чорнову" роботу. Хоча все це розглядали мов єдину слідчу діяльність.

"На мою думку, об'єднання слідчих та оперативників Нацполіції в одну посаду детектива не призведе до суттєвого покращення роботи правоохоронців. Це не реформа, а лише видимість її. Існує великий ризик того, що Консультативна місія ЄС витратить багато коштів, але лишиться невирішеним питання, кому саме будуть підпорядковуватися ці детективи. Я вважаю, що в Нацполіції мали би працювати детективи, які займалися би досудовим слідством, а слідчі мали би належати до судової адміністрації або Мін'юсту”, – говорить Олег Мартиненко.

За словами експерта, якість роботи слідчих та оперативних працівників не дуже висока, і від того, що їх об'єднають у детективів, вона не покращиться.

“Сьогодні один слідчий Нацполіції має від 80 до 200 кримінальних проваджень. Розкриття злочинів у нас зараз на рівні європейських норм – це 30–40%, але не можна спрямовувати поліцію в першу чергу на розкриття, бо тоді ми можемо повернутися до практики катувань як найефективнішого способу розкриття злочинів. Нацполіція має прагнути не до більшого коефіцієнту розкриття, а до попередження злочинів у суспільстві як своєї основної функції", – зауважує Олег Мартиненко.

Адвокат Антон Целінський три роки (2002–2005) працював слідчим одного з райвідділів міліції Запоріжжя. Він також сумнівається в доцільності реформи Нацполіції:

“Я вважаю, що одна людина не встигне займатися і оперативною роботою, і юридичним оформленням доказів для подальшого суду. Це просто фізично неможливо”.

ДЕТЕКТИВИ НА ЗАХОДІ: ВІД ВІДОКА ДО ПІНКЕРТОНА

У західній традиції детектив – це слідчий, який зазвичай належить до правоохоронних органів, хоча бувають і приватні детективи. Люди цього фаху збирають інформацію, свідчення, записи та інші докази для розслідування кримінальної справи, розслідують її та виконують арешт підозрюваних, аби доправити їх до суду.

Перший муніципальний поліцейський департамент створили у 1667 році в Парижі. Спочатку там працювали спеціально призначені особи та волонтери, але поступово виникала ідея, що над розслідуваннями кримінальних справ мають працювати професіонали. Перша приватна детективна агенція виникла на початку ХІХ сторіччя в Парижі, і заснував її Ежен Франсуа Відок (Eugène François Vidocq). Цікаво, що він і сам був відомим кримінальним злочинцем.

У Британії перша детективна агенція з'явилася 1749 року і називалася вона "Бігуни з Бау-стріт" (the Bow Street Runners). Працівників для неї набирали з військових офіцерів, а вони вважали назву "бігуни" дуже принизливою і не любили, коли їх так називали. Але все ж таки ця назва і сама агенція проіснували аж 90 років. У 1829 році з'явилася державна агенція Metropolitan Police Service, яка існує й сьогодні.

У США одним із перших детективів був Аллан Пінкертон, який заснував агенцію свого імені. Пінкертон прославився, коли розкрив змову щодо вбивства Авраама Лінкольна. Пізніше президент винайняв агентів Пінкертона як своїх персональних охоронців під час Громадянської війни. У 1850 році Пінкертон заснував свою Північно-Західну поліцейську агенцію після зустрічі з юристом Едвардом Рукером, яка відбулася в Масонській ложі Чикаго. Надалі детектив виконував багато не зовсім шляхетних замовлень, зокрема його винаймали власники підприємств для контролю над своїми робітниками, щоби позбутися заколотників страйків.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: національна поліція Нацстратегія з прав людини
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини