Коли запрацює ДБР і які справи розслідуватиме — директор Труба відповів на питання

Дата: 20 Грудня 2017
A+ A- Підписатися

Директор державного  бюро розслідування Роман Труба заявив, що бюро має повноцінно розпочати роботу у вересні 2018 року і займатиметься злочинами, які скоїли вищі посадові особи.

Про це Труба розповів під час брифінгу у середу, повідомляє Українська правда.

За його словами, у  вересні 2018 року ДБР відкриє перші кримінальні провадження.

“Для цього не просто потрібно пройти шлях створення, а виграти марафон. Від вирішення питання з отриманням приміщення для центрального апарату до формування професійної команди”, — сказав Труба.

Він зазначив, що організаційна структура бюро вже погоджена з Кабінетом Міністрів і буде складатися із  центрального апарату, до якого увійде 19 відділів і управлінь, 7 територіальних управлінь, академія та науково-дослідний інститут.

До кінця 2017 року між заступниками директора Державного бюро розслідувань будуть розподілені їхні обов’язки.

“На даний час я бачу, що один заступник буде керувати слідчим блоком, інший – здебільшого оперативним блоком”, — повідомив директор ДБР.

Але, каже Труба, при остаточному розподілі може статися так, що на одного заступника покладуть керування обома блоками.

За його словами, до складу бюро зараз входить троє осіб.

“Ми працюємо як єдине ціле. Жодних непорозумінь у нас не виникає. Ми люди приблизно одного покоління, з однієї системи, в нас однакове бачення і ми здатні вирішити всі питання щодо формування і роботи ДБР”, — розповів Труба.

Він також пообіцяв прозору роботу органу, запевнивши, що знайомитиме суспільство з усіма наказами ДБР на сторінці бюро у Facebook.

Труба також наголосив, що ДБР займатиметься злочинами, які скоїли вищі посадові особи.

“Включно з президентом, повноваження якого втратили силу, членами уряду, парламенту, правоохоронцями та суддями, особами, які вчинили військові злочини”, — сказав він.

Крім того, пильну увагу ДБР приділятиме розслідуванню злочинів, вчинених саме теперішніми високопосадовцями.

“Лише таким шляхом можна змусити систему скоритися дії закону”, – наголосив голова бюро.

“Дотримання прав людини буде головним принципом в роботі працівників бюро,” – сказав Труба, пояснивши, що це стосується, в тому числі, оперативно-розшукової діяльності та розслідування кримінальних проваджень.

“Серед інших принципів роботи бюро: незалежність, неупередженість, відповідальність за свої дії, відкритість та співпраця з громадськістю, політична нейтральність,” – додав очільник відомства.

Нагадаємо, ухвалена президентом Нацстратегія з прав людини зобов’язує Міністерство юстиції створити ефективну систему розслідування злочинів, пов’язаних із катуваннями, жорстоким, нелюдським поводженням чи покаранням. Громадянська платформа моніторингу виконання Нацстратегії визнала цей захід частково виконаним. 
 
Правозахисники Гельсінської спілки з прав людини вказують на ризики розширення повноважень ДБР як потенційний ризик ефективності його роботи. 
 
“Всупереч Плану дій Нацстратегії з прав людини (пп.2 п.6), яким передбачено створення незалежного органу, законодавство покладає на ДБР повноваження розслідувати злочини працівників будь-якого правоохоронного органу. Йдеться не тільки про катування, а й про зловживання службовим становищем, дорожньо-транспортні пригоди, що призвели до тяжких наслідків тощо”, — йдеться у звіті Громадянської платформи моніторингу виконання стратегії.
 
Окрім цього, Amnesty International Україна вважає, що попри закріплення за ДБР повноважень про запобігання і розслідування злочинів, вчинених правоохоронцями, сьогодні у парламенті знаходиться законопроект №5212. Він передбачає, що “з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження Генпрокурор має право доручити проводити досудове розслідування кримінального правопорушення органу, якому це правопорушення не підслідне, але який розпочав щодо нього досудове розслідування у встановленому цим Кодексом порядку”.
 
“Цей законопроект видається таким, що створює передумови для зловживань у роботі Генпрокуратури, а відтак законопроект підлягає відхиленню чи ґрунтовному доопрацюванню”, — коментують правозахисники Amnesty International.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter