Конституційні права: Що змінити, аби їх захистити?

Затверджена в 1996 році Конституція незалежної України є одною з наймолодших і, відповідно, найсучасніших Конституцій. Автори намагалися по максимуму закласти в неї прийняті на той час у демократичній світовій спільноті основоположні права і свободи громадянина. Але чому ж до сьогодні права людини в Україні порушуються? Світ стрімко змінюється і основний закон вже не відповідає сучасним реаліям?

Можливо, покращити ситуацію з правами людини допоможуть чергові зміни у законах, а можливо, потрібно змінювати щось інше. Про це Центр інформації про права людини говорив із правозахисниками та експертами. Думки виявилися дуже різними.

КОНСТИТУЦІЯ ДОБРА, АЛЕ ЇЇ СТАТТІ ПОРУШУЮТЬСЯ

Ми просили правозахисників назвати найбільші цінні для них статті Конституції, що закріплюють права людини.

Так юристка благодійного фонду "Восток SOS" Альона Луньова вважає Конституцію прогресивною і як важливу і необхідну на сьогодні називає статтю 24 про те, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Стаття забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою – ознакою раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовною тощо.

"Авторам Конституції потрібно віддати належне, вони зробили все для того, щоб Україна відбулася як демократична держава, в якій громадянам забезпечено захист прав і свобод", - говорить у свою чергу журналістка та громадська діячка у сфері свободи слова і доступу до інформації Аксінья Куріна.

Найбільш цінними вона називає статті 3 і 15 першого розділу, які мають гарантувати дотримання прав і свобод. А також статтю 49 другого розділу, в якій гарантується право на безоплатну медичну допомогу.

Але Куріна із сумом констатує, що саме ці статті часто порушуються в Україні.

Про порушення діючих статей Конституції говорять й інші правозахисники.

Так голова ГО "Черкаський правозахисний центр" Тарас Щербатюк, спираючись на свій досвід, розповів, що на місцевому рівні часто дискримінуються люди з інвалідністю, що є порушенням статті 24 Конституції. Це відбувається через відсутність архітектурної доступності до будівель, транспорту, відсутність інформації про наявні права, бездіяльність зі сторони органів влади у вирішенні проблем людей з інвалідністю.

Також, за його словами, піддаються дискримінації та зазнають порушення прав внутрішньо переміщені особи. Зокрема, йдеться про право обирати та бути обраним до органів влади, закріплене у 38 статті Конституції.

"Найбільше порушується стаття 21 Конституції України. Про неї мало хто говорить, всі забули, але, хоч вона й утопічна, та однозначно найбільше порушується. Там написано, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.  І ось із "непорушністю" зовсім все погано", - висловлює думку керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко.

Правозахисник, член правління Інституту "Республіка" Володимир Чемерис вважає найбільш порушуваними на сьогодні в Україні права на свободу слова, свободу вираження поглядів, свободу зібрань та свободу асоціацій.

"У Конституції написано, що ЗМІ можна закривати лише за рішенням суду. Але в нас закриваються інтернет-видання без рішення суду. Була інформація, що понад 30 людей отримали покарання за дописи у соціальних мережах", - говорить Чемерис.

У цьому контексті він також згадує тюремний вирок для блогера Руслана Коцаби та арешт головного редактора видання "Страна.юа" Ігоря Гужви.

Як приклад порушення свободи зібрань Чемерис наводить систематичні напади ультраправих на мирні зібрання при повній бездіяльності правоохоронців.

"Був проведений Марш рівності із захистом поліції. Раз на рік одна категорія людей може проводити величезне зібрання за участі величезної охорони з боку поліції. Усі інші зібрання піддаються брутальним нападам, як це було, наприклад, у випадку з мітингом проти перейменування проспекта Ватутіна. На протестуючих нападали та жорстоко били. Реакції поліції на це не було", – говорить Чемерис.

Він також звертає увагу, що в порушення права на свободу асоціацій в Україні забороняються політичні партії, чого ніколи не було ані за президентства Віктора Януковича, ані за Леоніда Кучми.

Професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук Ольга Буткевич говорить, що з огляду на величезну кількість скарг від України до Європейського суду з прав людини у нас системно порушується право на справедливий суд, та пов’язані з ним статті 55 і 59 Конституції.

Водночас найбільш порушуваним Ольга Буткевич вважає право на повагу до гідності людини, яке гарантують статті Конституції 3 і 28.

"Слід згадати, яке право людини супроводжує реалізацію і захист усіх інших її прав. Це те право, яке порушується автоматично при порушенні будь-якого конституційного права людини. І це – право на повагу до гідності людини, яке гарантує ст. 3 і ст. 28 Конституції. Адже і позбавлення життя, і катування, і незаконне позбавлення власності, і порушення права на освіту, працю тощо – це усе є виявом неповаги до гідності людини", – говорить юристка.

На порушенні права на справедливий суд наголошує і юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.

"У нас рішення судів не виконуються, що катастрофічно впливає на правову визначеність. Є також питання щодо незалежності судового розгляду. Є певний вплив органів влади на судові інстанції. Часто рішення судових інстанцій координується певними органами влади. Можливо, внаслідок реформ вищих судів це зміниться, але питання незалежності й об'єктивності судового розгляду стоїть, в тому числі, в контексті рішення ЄСПЛ щодо України", - зазначає Щербатюк.

Він також занепокоєний тим, що останнім часом в Україні все частіше порушуються права на приватність. Йдеться про блокування соцмереж та перехоплення комунікацій, які зараз намагаються закріпити на законодавчому рівні, мотивуючи заходами боротьби з тероризмом.

"Ще є право на свободу і особисту недоторканість, пов'язані з тим, що реформи поліції й прокуратури по факту не відбулись. Ці структури, які є зараз, багато в чому не справляються зі своїми функціями. Часто немає відчуття безпеки. Відповідно стаються різні речі пов'язані з діяльністю інших правоохоронних органів. Так само в тому ж СБУ, – якщо це відомство починає розслідувати справу, то в людини виникають проблеми із захистом її прав", - говорить Щербатюк.

"Найбільше порушується фундаментальне право власності й у цьому контексті -  право доступу громадян до економічних активів країни, яке передбачено статтями 13, 142, 143 Конституції України", - говорить голова правління Громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян Микола Козирєв.

Водночас правозахисник, голова правління Правозахисного фонду "Розвиток" Олег Григор'єв вважає, що одним з найважливіших конституційних прав, яке частіше за інші порушується в Україні, є реалізація права громадян на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

"На сьогодні ми бачимо систематичне зловживання цим правом державними органами та держслужбовцями. З одного боку, законом чітко встановлена заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення громадян, з іншого боку, посадові та службові особи часто ігнорують цю вимогу і просто не надсилають відповідь заявнику. І часто довести факт відправки відповіді заявнику дуже важко, адже поштовий реєстр відправлених листів, як правило, не ведеться. Усі листи відправляються простою поштовою кореспонденцією. А це призводить до порушення конституційного права на звернення і є неприпустимим у правовій державі", - говорить Григор’єв.

ДЕЩО ПОТРІБНО ЗМІНИТИ

Опитані нами експерти також відповіли на питання про те, які зміни особисто вони внесли б до Конституції з метою покращення дотримання прав людини.

Альона Луньова

Юристка Альона Луньова висловилась за включення в систему судів України Міжнародного кримінального суду, який карає за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. Вона також вважає, що потрібно зробити виборними посади суддів та прокурорів.

Аксінья Куріна переконана, що до порушення прав людини призводить, зокрема, концентрація влади в одних руках, яка відповідає президентській формі правління (Офіційно в Україні зараз парламентсько-президентська республіка, але експертний аналіз доводить, що український президент наразі має значно більше повноважень, чим президенти типових парламентсько-президентських республік. - ред). На її думку, у випадку парламентської республіки багатьох загроз до демократії можна було б уникнути.

За словами Куріної, також дуже важливо найближчим часом заснувати незалежний інститут Омбудсмана з доступу до публічної інформації й захисту персональних даних, для цього необхідно внести зміни до Конституції.

Крім того, Куріна виступає за надання офіційного статусу російській мові.

"При всій складності, навіть скандальності, питання офіційного статусу російської мови в Україні, на мій погляд, він необхідний. Перш за все для протидії дискримінації, а також для того, щоб припинити політичні спекуляції, які створюють небезпеку для суспільства і держави", - говорить експертка.

Координаторка проектів Центру інформації з прав людини Людмила Янкіна вважає, що потрібно внести зміни в статтю 51 Конституції.

А саме, слова "шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка" потрібно замінити словами "шлюб ґрунтується на вільній згоді двох людей".

"За Конституцією, саме людина є найвищою соціальною цінністю в Україні, а не визначення чоловіка і жінки", – наголошує Янкіна.

КОНСТИТУЦІЯ ЗАСТАРІЛА – ПОТРІБНЕ ПОВНЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ 

Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров переконаний, що Україні вже час писати абсолютно нову Конституцію, оскільки існуюча застаріла.

"У нас вже дуже застаріла Конституція. Вона, з одного боку, вже давно не виконується. З іншого - її вже не можна писати частинами. Потрібно писати повністю нову Конституцію", - говорить Захаров.

За його словами, в сьогоднішній Конституції, зокрема, немає права на справедливий суд у повному обсязі, як це записано в Конвенції про права людини та основоположних свобод.

Також немає згадки, що втручання держави має бути необхідним у демократичному суспільстві. У Конституції взагалі немає необхідного принципу пропорційності. А саме через цей принцип потрібно оцінювати адекватність втручання держави.

Захаров також вважає деякі існуючі конституційні гарантії недієздатними.

Адже, за його словами, Конституція гарантує економічно-соціальні та культурні права, але у випадку порушень цих прав норми Конституції не є нормами прямої дії. Суди не захищають ці права. А це, в свою чергу, "підвішує" дотримання прав першого покоління – громадянські та політичні.

Крім того, перспектива входження України до Європейського Союзу також вимагає відповідних змін до Конституції.

"Були ухвалені деякі протоколи до Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод. І Хартія основних прав Європейського Союзу. Нас ще не прийняли в ЄС, але ця Хартія є обов’язковою для країн ЄС. Ті права, які там є, їх немає у нашій Конституції. От, наприклад, там неможлива заборона свободи слова для науки та творчості. Є така річ як академічна свобода, яка в українському законодавстві не згадується. Є права літніх людей і права молоді. Це необхідно вводити до Конституції, якщо ми думаємо про європейський вектор України", – наголошує Захаров.

При цьому він пояснює, що не можна змінити другий розділ Конституції без зміни першого. Оскільки "там дуже багато речей, які є лицемірством". Зокрема, стаття 3 про те, що життя і здоров'я людей - найвища соціальна цінність. Але при цьому Україна очолює перше місце в Європі за рівнем смертності.

"Якщо цю норму розуміти буквально, а норми Конституції так і треба розуміти, то всі кошти треба направляти на операції для хворих дітей. Але ж цього не робиться", - констатує правозахисник.

Водночас, за його словами, багато речей потрібно було б залишити у першому розділі Конституції, при цьому конституційний лад і зміни до першого розділу мають затверджуватись на референдумі. Але якщо так, то треба усю Конституцію переписати.

Він вважає, що суперечливість існуючої Конституції виникла через те, що її "породжували два центри виконавчої влади".

"Так само й зараз нічого доброго не вийшло із співпраці Порошенка та Яценюка, або співпраці Порошенка і Гройсмана. Виникають конфлікти через повноваження. Так не можна. Це призводить до постійної боротьби, яка гальмує поступ і перетворює народних депутатів на звичайних кнопкодавів", – підсумовує Захаров.

ЗМІНИТИ СТАВЛЕННЯ

Основні проблеми з конституційними правами людини пов’язані не з текстом її статей і навіть не з порушенням цих статей, а із загальним ставленням до цього документу як з боку політиків, так і з боку громадян.

Таку думку висловили експерти у коментарях для Центру інформації про права людини.

"Брак серйозного ставлення до Конституції як політиків, так і громадян призвів не лише до захоплення влади Януковичем, а й до тривалого перебування у владі режиму узурпаторів. Конституцію є сенс змінювати так, аби громадяни відчували свою причетність до цих змін й були готові захищати викладені в ній норми", - говорить політичний експерт Агенції ненасильницьких рішень Дмитро Потєхін.

За його словами, навряд варто розраховувати на дотримання закріплених Конституцією прав людини, якщо панує скептичне ставлення до Конституції.

Як яскравий приклад неналежного ставлення до Конституції Потєхін наводить можливість змінити її в антиконституційний спосіб, як це зробив в 2010-му підконтрольний президенту Віктору Януковичу Конституційний Суд, щоб збільшити йому повноваження:

"Із цього моменту в Україні було захоплено владу. Якби було серйозне ставлення до Конституції, наше так зване громадянське суспільство заперечило б владу Януковича та відмовилося б підпорядковуватись йому. Утім, це сталося лише у 2013  році, та й то через зміну зовнішньополітичного курсу, а не через захоплення влади, яке наше "громадянське суспільство" не помітило".

Схожої думки дотримується і координаторка проекту Центру інформації про права людини Маргарита Тарасова.

Маргарита Тарасова

"Мені здається, що головна проблема не в тексті Конституції (хоча направду він далекий від досконалого), а в тому, що Конституція зараз не є орієнтиром для ухвалення рішень. Якщо Конституція гарантує свободу слова, але при цьому журналістів звинувачують у державній зраді за висловлювання у мережі чи забороняють певні ЗМІ - це означає, що Конституція не є орієнтиром. Якщо у Конституції сказано, що не може бути привілеїв за ознаками статі, але при цьому жінкам заборонені декілька сотень професій - це означає, що Конституція не є орієнтиром", - говорить експертка. 

За її словами, головна проблема в тому, що ми часто не відчуваємо і не розуміємо духу основного закону, і тому не вважаємо Конституцію особливим документом - просто ще одним законом, який можна змінити, переписати, перетлумачити або просто не дотримуватися його норм.

Однак позитивні зміни поступово, але все ж відбуватимуться у нашому суспільстві. Ознаки "дорослішання" населення помітила інша експертка Людмила Янкіна.

"Щодня я фіксую випадки системної неповаги до української Конституції з боку чиновників та багатьох громадян. Однак останнім часом позитивна тенденція все ж спостерігається. Наприклад, зараз доволі часто у громадському транспорті можна спостерігати, як люди читають Конституцію або у побутових розмовах говорять про свої конституційні права. Для мене це означає, що Конституція стала мати більше значення в їхньому житті, як така, до якої вони апелюють заради встановлення справедливості. А права свідомої поінформованої людини порушувати складніше", - підсумовує Янкіна.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Конституція права людини
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини