Кожен четвертий українець толерує катування в поліції – опитування
Майже кожен четвертий українець так чи інакше допускає можливість застосування поліцією незаконного насильства або навіть катувань.
Про це йдеться в моніторингу незаконного насильства в поліції України за 2004-2017 роки, опублікованому Харківським інститутом соціальних досліджень.
Найбільш припустимим незаконне насильство для українців залишається “для розкриття особливо тяжких злочинів”, “для запобігання терористичного акту” та “як покарання й помста ґвалтівникам, убивцям”.
Картина думок українців про те, хто саме більше за інших ризикує стати жертвою насильства в поліції, практично не змінилась. Як і 13 років тому, більшість опитаних досі вважає, що від насильства в поліції не застрахований ніхто (44,7 відсотка). До групи ризику в першу чергу відносять “тих, хто ображає поліцію” — (26,3 відсотка), “професійних злочинців” — (26,3 відсотка), або “тих, хто скоїв будь-який злочин” — (26,4 відсотка).
Як зазначають соціологи, як і в усі попередні роки, серед факторів, які впливають на розповсюдження практик побиття, знущань та катувань у роботі поліції, громадяни передусім виділяють три ключових: безкарність співробітників поліції, які застосовують незаконні методи в роботі (43,5 відсотка), поганий добір кадрів, унаслідок чого до поліції потрапляють люди із садистськими нахилами (34,7 відсотка) та невисокий професійний і культурний рівень співробітників поліції (30,5 відсотка).
Водночас суспільна думка реагує на зростання кількості насильства в поліції з певним запізненням, йдеться в дослідженні. На те, що “застосування поліцією незаконного насильства, побиття, тортур, залякувань у масштабах країни тією чи іншою мірою поширені” вказує менша кількість респондентів, ніж раніше (32,3 відсотки).
У дослідженні також ідеться, що оціночна кількість людей, які протягом останніх 12 місяців ставали жертвами навмисного завдання працівниками поліції побиття, страждань чи катувань, зросла з 409 080 осіб в 2015 році до 641 326 осіб в 2017.
У опитуванні взяли участь три тисячі осіб з десяти регіонів України. У дослідженні використовували метод структурованого інтерв’ю за місцем проживання респондента, індивідуальні напівструктурованих інтерв’ю експертів, які стикалися з проблемою незаконного насильства й тортур в органах внутрішніх справ (працівників міліції/поліції, адвокатів, працівників прокуратури, представників громадських організацій, суддів), інтерв’ювання жертв незаконного насильства в органах внутрішніх справ та аналіз відомчої статистики Національної поліції України, пов’язаної з дотриманням працівниками поліції прав людини.
