Кожен третій українець відчуває дискримінацію в трудовій сфері

Кожен третій українець (33%) вважає працевлаштування і трудові відносини сферою, де найбільше відчувається дискримінація.

Про це свідчать результати спільного дослідження інформаційного центру “Майдан Моніторинг” та дослідницького бюро Sociologist, проведеного за підтримки Єврокомісії, передає “Інтерфакс”.

У центрі України дискримінація при прийомі на роботу відчувається втричі рідше, ніж на заході, сході і півдні: 14% опитаних проти 40%, 41% і 44% відповідно.

44% опитаних вважають, що жінки в Україні отримують необгрунтовано менше можливостей для роботи, ніж чоловіки. При цьому в центрі так вважає лише кожен третій опитаний (31%), а на заході, сході і півдні – приблизно половина (52%, 49% і 50% відповідно).

Дві третини респондентів (65%) згодні з твердженням, що адміністрації шкіл повинні мати право звільнити вчителя, якщо з’ясується, що він гомосексуал. Найбільше прихильників такої точки зору на півдні (77%) і в центрі (70%). На сході і заході їх помітно менше – 59% і 61% відповідно.

При цьому кожен п’ятий опитаний вважає, що роботодавець має право звільнити співробітника, якщо той йому не подобається. Найбільше переконаних у цьому на сході (30%), найменше – в центрі (11%).

Автори дослідження відзначають, що питання дискримінації у сфері працевлаштування і робочих відносин мають вікові нюанси.

“Основні дискримінаційні процеси в сфері працевлаштування відчуваються в найстаршій і наймолодшій вікових групах – це помічає більшість респондентів. При цьому молоді люди менше бачать проблеми старшого покоління, і навпаки, старше покоління менше звертає увагу на проблеми молодшого покоління в сфері працевлаштування”, – підкреслює соціолог Тетяна Зуб.

На її думку, це може бути пов’язано з об’єктивними проблемами кожної з груп, які не дозволяють дивитися ширше на проблеми оточуючих.

Відповідно до даних дослідження, трудові відносини потрапили в трійку найбільш відчутних сфер дискримінації серед українців. Більше дискримінація відчувається тільки в медичних установах (44%), а у відносинах з державними органами влади – приблизно так само (32%).

Дослідження проводилося за підтримки Європейської Комісії та складалося з трьох етапів: серії фокус-групових інтерв’ю (29 груп в 19 містах в 17 областях України), серії глибинних інтерв’ю з експертами, переселенцями, військовими і людьми з яскравими історіями дискримінації (в цілому 199, було охоплено 28 міст в 20 областях України) та кількісного етапу (опитування методом face-to-face, всього 1006 респондентів, чоловіки і жінки від 18 років, вибірка репрезентативна за статтю та віком, репрезентативна по регіонах України, довірча ймовірність 95%, довірчий інтервал ± 3,09%). Дати проведення польових робіт з 26 січня по 6 лютого.