Лист відчаю: Кримські ув'язнені погрожують заподіяти собі шкоду, якщо їх не повернуть в Україну

Кримські в'язні просять перших осіб держави знайти способи їхнього повернення на материкову Україну.

"У нас у кожного є сім'я в Україні, діти, батьки, з якими ми не можемо контактувати. Вони страждають від цього, можливо, і більше за нас. Свого часу ми оступилися і вчинили протиправні дії. Ми винні перед нашим українським суспільством і, маючи можливість, сьогодні просимо вибачення...", - таке звернення кримських в'язнів під час прес-конференції у Києві зачитує експерт Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Роман Мартиновський.

На моє прохання правозахисник відмовляється розкривати бодай колонію, з якої походить це звернення. Тримати зв'язок із ув'язненими в окупованому Криму стало ще складніше і він побоюється втратити контакт.

У Криму люди стали в'язнями в квадраті, каже голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. Після березня 2014 року тамтешні місця несвободи стали недосяжними для Національного превентивного механізму, який моніторить дотримання прав людини.

"Такі в'язні стали невидимими для України та світу і не можуть заявити про порушення їхніх прав", - додає правозахисниця.

Однак тим не менше українським правозахисникам вдається отримувати повідомлення про збільшення порушень прав українських громадян. Тортури, жорстоке поводження, примусове отримання громадянства Росії, масовий перегляд українських справ і винесення місцевими судами вироків порушуючи вимоги міжнародного гуманітарного права, - це та реальність, з якою живуть ув'язнені в Криму.

"Ми не бачимо бажання держави допомогти нам. За два роки вже багатьох наших громадян зробили громадянами Росії. Людей довели до відчаю. Вони відчувають себе глибоко ображеними і просто вже не вірять у справедливість", - продовжують своє звернення в'язні півострова.

УГСПЛ відомі конкретні випадки тиску на ув'язнених, аби примусити їх отримувати російські паспорти.

"Людей примушують не тільки психологічно, а й фізично. Випадки, коли проукраїнськи налаштованих в'язнів кидають до камер, де відбувають покарання особи, що підтримують так звані "Д/ЛНР", не є поодинокими. Нам відомі випадки, коли людей щоразу після чергової відмови підписати документи на отримання російського паспорту поміщають до карцерів і штрафних ізоляторів", - розповідає Роман Мартиновський.

11 травня цього року Ельвіс Асанов, протестуючи проти спроби його засудження як російського громадянина та подальшого етапування в Росію, безпосередньо у суді перерізав собі горло.

Дипломатичні установи України в Росії заявляють про щонайменше 179 наших громадянах, яких етапували в Росію. Однак правозахисники наполягають, що таких засуджених більше тисячі. Остання статистика Міністерства юстиції України говорить про понад 3 тисячах українців в пенітенціарних закладах Криму на початок анексії Криму.

"Чому ми маємо відбувати покарання в країні, закони якої ми не порушували. Ми дуже просимо вас припинити мовчанку, взяти на себе відповідальність і вжити заходів задля нашого повернення на Батьківщину. Ми поки сподіваємось, бережемо віру та терпимо... Ми чинимо спротив єдиними можливими в нашому становищі методами - оголошуємо голодування, ріжемо вени...", - йдеться у повідомленні в'язнів. У випадку ігнорування питання українською владою автори звернення обіцяють заподіяти собі ще більшу шкоду.

Складний виклик

Заступник міністра юстиції Сергій Петухов вказує на складності з поверненням тих українців, чиї вироки переглянули суди окупаційної влади.

"Навіть якщо вони відбувають покарання на території Росії, підставою їхнього ув'язнення є рішення кримського суду. Коли ці люди надсилатимуть нам документи, то це будуть документи незаконних новостворених судів. Україна не визнає жодні документи органів окупаційної влади, відповідно до закону про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Саме через це такі справи не можуть проходити за Конвенцією про передачу засуджених осіб", - пояснює Сергій Петухов.

За його словами, Росія постійно вимагає, аби Україна та міжнародна спільнота визнавала Крим російським. Це є умовою для співпраці, допуску до інформації чи передачі осіб.

Службовець наголошує, що ані міжнародна спільнота, ані Україна не буде співпрацювати на таких умовах. Він сподівається, що позиція Росії зміниться через санкції, які запровадило світове співтовариство. 

"Ми свідомі того, що є, можливо, тисячі наших громадян, які знаходяться під окупацією Росії. Ми інформуємо про них міжнародне співтовариство. У випадку їхніх звернень до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ми готові виступати третьою стороною з їхнього боку та готові відображати ці факти у міждержавних позовах проти Росії в ЄСПЛ", - каже Сергій Петухов.

Обов'язок України

Забезпечувати права та свободи ув'язнених - це обов'язок держави, наголошує правозахисник Роман Мартиновський.

"Верховенство права ніхто не скасовував, а відповідно до ст. 3 Конституції, людина, її життя, здоров'я, честь, гідність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Для Конституції немає значення, де перебуває така людина - вдома на дивані чи у місці позбавлення волі", - пояснює правозахисник.

Він критикує МЗС України через те, що українські консульства недостатньо активно відвідують наших громадян в Росії, які хочуть відбувати покарання в Україні. Також Роман Мартиновський вказує на відсутність взаємодії між генпрокуратурами України та Росії.

"Якщо говорити про людей, вироки стосовно яких ще не набули законної сили, спрацьовує інший порядок дій. Тут не потрібно визнавати створені окупаційною владою органи. Оскільки питання видачі таких осіб вирішується на рівні генеральних прокуратур обох країн, ми не бачимо проблем, аби повернути цих людей навіть з Криму", - пояснює правозахисник УГСПЛ.

За його словами, для повернення українців є всі правові підставі. А саме ст 56 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ст. 2, 3 Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб та ст. 5 Конвенції про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для відбування покарання у державі, громадяни якої вони є.

"Росія не виконує вимоги ст. 5 цієї Конвенції. Вона не роз'яснює нашим громадянам умови та порядок передачі їх Україні для відбування покарання. Тому це питання можуть ініціювати також родичі засуджених, звертаючись до Міністерства юстиції України", - пояснює Роман Мартиновський. 

Правозахисник наголошує, що влада також має розробити такий механізм, який би вирішив питання із судами окупаційної влади.

"Не буде міжнародного тиску, якщо співтовариство у світі не побачить, що Україна робить усе можливе, аби вирішити цю проблему. Україна має можливості, аби поставити це питання перед Російською Федерацією"

Зменшені терміни

Переглянувши вироки українських судів за російським законодавством, багато з громадян України отримали зменшені терміни ув'язнення. Такі люди не хочуть повертатись в Україну, бо більше не бажають знаходитись у місцях неволі.

В УГСПЛ пропонують врегулювати цей аспект так, аби їхнє становище не погіршувалось.

"Врешті-решт Україна має визнати, що вона має діяти виключно в інтересах дотримання прав і свобод людини", - коментує Роман Мартиновський.

Сергій Петухов переконує, що найближчим часом Міністерство юстиції оприлюднить для громадського обговорення проект закону про регулювання правового статусу осіб, які відбули покарання в Криму та зоні АТО.

"Документ передбачає механізм перевірки законності звільнення від відбування покарання цих людей, а відповідно й врегулювання їхнього статусу. Зрозуміло, що вони в той чи інший спосіб відбули повністю покарання і мають право вільно пересуватись територією України", - каже Сергій Петухов.

Микола Мирний, Центр інформації про права людини для "Правового простору"

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини