Майбутні судді і прокурори. Чому потрібне ЗНО для магістрів-правників

Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів дало змогу зменшити корупційні ризики, які існували на традиційних вступних іспитах у вишах.

Таким чином знання учнів, а не зв’язки чи статки їхніх батьків стали путівкою до базової вищої освіти у найкращих вишах нашої країни за бюджетні кошти.

Але цей квиток дає право на проїзд лише до станції "диплом бакалавра". А от квиток до наступної станції – "диплом магістра" – для багатьох з тих, хто не має статків, додаткових гарантій, став недосяжною мрією. Адже на заваді стали "екзаменаційні випробування", які, на відміну від ЗНО, проводяться у кожному виші окремо під контролем його адміністрації.

Корупційні ризики змістилися зі вступу недавніх школярів у виші до вступу на магістратуру тих, хто отримав диплом бакалавра.

На основі інтерв’ю зі студентами різних університетів ми спробували розібратися, як ці ризики працюють у найбільш престижній сфері – на юридичній спеціальності.

Ми свідомо не називатимемо виші, аби матеріал не нарекли замовним і спрямованим на заподіяння шкоди репутації котромусь з них на догоду іншим.

Важливо розібратися у проблемі і можливих шляхах вирішення.

Що не виш – то свій устав

Кожен вищий навчальний заклад має можливість самостійно визначити зміст вступного випробування на магістратуру з правознавства (як і на інші спеціальності).

Крім середнього балу заліковки та результатів іспиту з іноземної мови, виші запроваджують письмові чи електронні тести, написання есе, усні чи письмові екзамени або ж комбінують ці форми.

Враховуються також наукові публікації, участь у наукових гуртках тощо.

Найпривабливішими є бюджетні місця, яких є найменше. Вони не вимагають оплати, а навпаки гарантують одержання студентом стипендії.

Потрапити на бюджетне місце це справа честі, яка часто замінюється грошима і протекціями. Але в престижних вищих навчальних закладах непросто потрапити навіть на контракт (попри велику кількість місць), тому ставки тут подвійні: з одного боку хоча би потрапити на навчання у такий виш, а в ідеалі  на бюджет.

Шалений попит породжує і пропозицію. За твердженням студентів у більшості вишів реальні знання і успішність студента відходять на задній план.

Фортуна часто посміхається трієчникам і обертається задом до студентів, які зарекомендували себе успішними. Регулярно після вступної кампанії у ЗМІ випливають публікації ображених студентів, які провалили випробування.

У результаті магістрами часто стають люди невмотивовані до навчання і лояльні до корупції, оскільки вони усвідомлюють, яким чином отримують свій диплом. Це призводить до недовіри на ринку праці до магістерських дипломів, виданих навіть найрейтинговішими українськими вишами, і змушує роботодавців встановлювати додаткові випробування або вимагати диплом західного вишу.

З іншого боку це збільшує масштаби корупції у державному секторі.

Бо адвокати, прокурори і судді з такими ніби і справжніми, але насправді не підкріпленими знаннями дипломами мають специфічну систему цінностей у результаті не закон і справедливість, а гроші і протекція є головними регуляторами у цій сфері.

Екзаменаційні махінації

Студенти різних вузів, навіть ощасливлені вступом, на умовах анонімності повідомили, що ще до вступних випробувань адміністрація внз чи правничого факультету складає негласний список тих студентів, які неодмінно мають вступити на магістратуру.

Щоб потрапити до нього, потрібно мати підтримку або впливових викладачів, або ж керівництва. Таку підтримку у кращому випадку можна отримати завдяки активній участі у студентському самоврядуванні, спортивних чи інших змаганнях, де студент успішно представив виш, але частіше вона заснована на грошах або родинних чи інших зв’язках.

Навіть багато розумних студентів та їх батьки змушені шукати входи-виходи, аби отримати гарантії вступу, щоб їхнє місце не зайняли інші.  

В умовах усних іспитів реалізувати список щасливчиків в офіційний список студентів, зарахованих на навчання в магістратурі, найлегше. Апеляції рідко дають результат, оскільки перебіг іспиту не фіксується.

У письмових іспитах подібна проблема апеляційна комісія, яка, як і приймальна комісія, наближена до керівництва вишу, тому завжди знаходить "аргументи", чому студент отримав низьку оцінку і навіть часто каже, що вона є завищеною. Тож, замість того, щоб скаржитися, хай краще подякує...

Багато нарікань на випробування з іноземної мови.

Інколи не виходить взяти цю вершину у бакалаврів, які успішно брали участь у престижних міжнародних змаганнях, що проходять англійською мовою, або студентів з високим балом міжнародних систем оцінки знання англійської мови, сертифікати яких приймають у більш ніж 9000 організацій по всьому світу при вступі до вишів США, Великої Британії, Європи, Австралії та Нової Зеландії. Але – не в Україні.

У своїй заяві міністру освіти і науки одна зі студенток вказує на важливу причину того, що для достойних студентів безкоштовна магістерська освіта стає недосяжною:

Протягом усієї історії людства вчені прагнуть до стандартизації єдиної системи вимірювань для отримання релевантних даних, аби уникнути ситуації, за якої складають фунти з кілограмами та очікують на правильний результат.

А рейтинг вступників у (…. назву вишу пропускаємо) базується на складанні 5-бальної та 12-бальної системи вимірювання знань. За такої системи оцінювання значення диплому при вступі нівелюється..

Вирішальну роль відіграють вступні фахові випробовування, які приймає екзаменаційна комісія, оскільки різниця в один бал на іспиті визначає, чи буде вступник на десять місць вище чи нижче у рейтингу.

За таких повноважень екзаменаційної комісії, студент максимально залежить від її компетентності, але при цьому позбавлений можливості довести невідповідність отриманої оцінки через відсутність доказової бази.

Чому так? Тому що під час усного випробовування не ведеться ані відео-, ані аудіозапису, відсутні незалежні спостерігачі.

Усе це робить апеляцію неефективною, бо такий процес її розгляду унеможливлює доведення своїх вимог вступником, який оскаржує оцінку.

"Використавши своє право на апеляцію, я не могла довести того факту, що не допускала зазначених комісією помилок, оскільки іспит був усним, аудіозапис не вівся", – додає дівчина, яка тепер уже навчається на магістерській програмі з права в одному з провідних вишів Європи.

Але навіть анонімні тести не запобігають цьому.

Студенти скаржаться на тестові запитання з правознавства, які інколи настільки дріб’язкові і неадекватні (наприклад, перевіряють знання маловідомих і дуже вузьких підзаконних актів або розміру штрафу за якесь правопорушення тощо), що успішно скласти їх неможливо навіть найкращим випускникам-бакалаврам.

Тому, якщо студент і оскаржує виставлений бал, то він все одно високої оцінки об’єктивно не отримає. А "щасливчики" результатами задоволені. Їм оцінку можуть просто намалювати, навіть без реальної перевірки тесту.

Процес перевірки закритий, як і доступ до тестів та відповідей інших студентів. Невдоволений студент може побачити лише свою роботу, а викладачі посилаються на наявність затверджених відповідей до тестів, які не можуть бути оскаржені (навіть, якщо ці відповіді очевидно неправильні).

Тому студент позбавлений будь-якої можливості оскаржити не тільки свої бали, а й результати тих, хто неправдою витіснив його з прохідного місця. Тобто проблема часто не тільки і не стільки в якості самого тесту, а непрозорих механізмах перевірки.

Цього року не обійшлося і без нарікань на організацію складання іспитів до магістратури одного з вишів, які відбувалися в on-line режимі.

Студенти здебільшого скаржилися на те, що перед іспитом їм ніхто не пояснив, як працює ця система, і скільки часу відводиться на іспит.

Через що дехто з них втратив дорогоцінні хвилини на екзаменаційному випробуванні, з’ясовуючи, яким чином слід давати відповіді на поставлені у тесті запитання.

Міністерські ініціативи

Як бачимо, проблема з необ’єктивністю оцінювання екзаменаційних робіт бажаючих отримати освіту магістра права, є системною. Адже такі випадки трапляються у багатьох вишах. Тому слід її вирішувати на загальнонаціональному рівні, над чим нині у рамках проведення освітніх реформ працює Міністерство освіти та науки.

На міжнародній конференції, присвяченій сучасним трендам розвитку юридичної освіти, що відбулася 12-13 червня у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, заступник міністра освіти і науки Інна Совсун зазначила, що одним із наступних кроків реформування вищої освіти є реалізація можливості запровадження зовнішнього незалежного оцінювання знань після бакалаврату чи магістратури.

При цьому, за її словами, спеціальність "правознавство" є однією з таких, де абсолютно можливо і необхідно запровадити ЗНО знань за результатами навчання без порушення принципу автономії вишів.

"Міністерство передбачає можливість пілотування такого тестування саме в сфері вищої юридичної освіти вже наступного року", – додала Інна Совсун.

Нагадаємо, що подібні ініціативи уже діють у сфері медичної освіти, допомагаючи відсіяти корупційну складову під час іспитів для студентів-медиків та об’єктивно оцінити рівень їхніх знань.

На черзі – запровадження зовнішнього незалежного оцінювання для вищої юридичної освіти.

На наше переконання, корисним і необхідним таке оцінювання могло би стати не лише на виході, а й для вступу до магістратури.

Важливість цього кроку важко переоцінити, адже сьогоднішні студенти-юристи – це майбутні судді, прокурори, нотаріуси та адвокати, які творять правову систему в Україні.

Від їхнього рівня знань та відсутності толерантності до корупції насправді залежить чимало: утвердження принципу верховенства права, вдосконалення українського законодавства, посилення правових гарантій захисту прав людини і підвищення правосвідомості та правової культури українців. 

УП.Життя

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: юрист корупція ВНЗ університет
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини