Місце голосування змінили тільки 6% переселенців – правозахисники

Станом на 11 липня майже 133 тисячі українців подали заяви про тимчасову зміну місця голосування.

Про це 12 липня в Українському кризовому медіацентрі повідомила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка громадської організації "Громадський холдинг "Група впливу".

Найбільша кількість охочих – у Донецькій, Харківській, Одеській області та в Києві.

"Серед переселенців найбільш активними були ті, які проживають на Західній Україні, у Київській та Вінницькій областях. У цілому по країні близько 6% виборців, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованій території, змінили місце голосування", – розповіла Тетяна Дурнєва. 

Правозахисники нагадали, що для переселенців участь у виборах досі обмежена й ускладнена. Ті, хто проживає за межами свого виборчого округу, на парламентських виборах, якщо офіційно змінять місце голосування, зможуть голосувати лише за партійними списками в загальнодержавному багатомандатному окрузі. Однак вони не зможуть проголосувати за кандидатів у мажоритарних округах, і їм також не можна брати участь у місцевих виборах.

За даними правозахисних організацій, до початку президентської кампанії близько 76% переселенців не знали, як змінити місце голосування.

Правозахисні організації нарікають, що переселенцям доводиться перед кожними виборами і кожним туром виборів підтверджувати тимчасову зміну виборчої адреси.

"Люди обурені, тому що вони проживають у цих громадах уже п'ять років, дехто вперше змінював місце голосування ще на парламентських виборах 2014 року. Це електорат, якого "не помічають", – хоча це щонайменше 4% виборців", – прокоментувала Тетяна Дурнєва.

Правозахисники вказують, що близько мільйона громадян вибули з реєстру виборців, адже коли вони знялися з реєстрації місця проживання, то втратили виборчу адресу, а тому вони не можуть голосувати. Насамперед ідеться студентів з тимчасово окупованих територій, що прописалися в гуртожитку, а після завершення навчання не могли повернутися додому і знову зареєструватися там, а також дітей переселенців, які під час отримання паспорта не одержують місця реєстрації.

"У таких переселенців немає можливості зареєструвати місце проживання, тому що не визначений жоден орган реєстрації, який буде реєструвати місце проживання на тимчасово окупованій території, навіть якщо людина має документи про право власності на житло або батьки мають прописку", – пояснила Тетяна Дурнєва.

Така категорія громадян може спробувати отримати виборчу адресу, не маючи зареєстрованого місця проживання за погодженням із Центром обліку бездомних осіб. Але правозахисники називають цю процедуру незручною і несправедливою, тому що де-факто такі люди не є бездомними.

Правозахисні організації вказують, що проблеми з виборчими правами переселенців мав би вирішити законопроєкт №6240, який зареєстрували понад два роки тому. Але цей документ так і не внесли на голосування Верховної Ради 8-го скликання. Правозахисники сподіваються, що народні депутати нового скликання матимуть політичну волю усувати недоліки з виборчими правами громадян України. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загублені, або Як у вибори залучити максимальну кількість громадян

За результатами опитування КМІС, яке проводилося з 19 травня по 1 червня, 71% українців згодні і 19% переважно згодні, аби переселенці мали можливість голосувати на місцевих виборах за місцем проживання.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Верховна Рада переселенець вибори 2019
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини