Місія ООН закликала Україну краще розслідувати розстріли активістів на Євромайдані

Дата: 19 Лютого 2019
A+ A- Підписатися

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні закликала владу прискорити розслідування масового вбивства активістів Євромайдану у 2014 році, у якому за п’ять років правоохоронці досягли лише “обмеженого прогресу”.

Про це місія повідомила на сторінці у Facebook у п’яту річницю розстрілів на Майдані.

За даними, які офіційно задокументувала Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, під час Євромайдану загинули 98 осіб – 84 учасники протестів, одна людина, яка не була безпосереднім учасником, і 13 правоохоронців

“Станом на сьогодні лише три людини визнано винними у справі щодо вбивства двох протестувальників”, – зазначив Сергій Курносенко, спеціаліст ООН з прав людини.

Кримінальні провадження стосовно ще 12 ймовірних винних тривають. Експерти назвали низку причин, які ускладнюють роботу правоохоронців: відсутність розпізнавальних знаків у силовиків у 2014 році, втеча деяких фігурантів справи до Росії та затримка проведення необхідних у справі експертиз через конфлікт на Донбасі. 

“Наша загальна рекомендація – прискорити розслідування та забезпечити, щоб вони були незалежними і неупередженими”, – зазначила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.

У свою чергу на прес-конференції, присвяченій річниці розстрілів на Майдані, голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук констатувала, що українська влада не зацікавлена в розслідуванні злочинів:

“На жаль, ми змушені констатувати незацікавленість вищих осіб держави в розслідуванні, попри всі декларації, що це найрезонансніша справа часів незалежної України. Більш того, ми фіксуємо низку перешкод з боку різних органів державної влади”.

За її словами, протидія слідству відбувається на рівні Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України і судової влади.

Думку про неналежну підтримку владою справи про розстріли на Майдані озвучив начальник управління спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк. За його словами, тільки сім’ї Небесної сотні, їхні адвокати, представники громадських організацій сприяли слідству.

“Чому не досягнуто повноцінних результатів, незважаючи на всі докладені зусилля? На жаль, тієї допомоги, підтримки, яка потрібна була і яку насамперед декларували, не отримували. Саме від керівництва держави, керівництва правоохоронних органів. На сьогодні з тих, кому повідомлено про підозру, 36 продовжують працювати в правоохоронних органах, із них десятеро – на керівних посадах”, – сказав чиновник.  

“Ганьбою українського судочинства” назвали розслідування розстрілів на Євромайдані в Amnesty International.

“П’ять років – це більш ніж достатній час для відновлення справедливості. Але для більшості жертв, які постраждали від рук української поліції, справедливість досі недоступна. Через рік після тих подій ми опублікували звіт “Україна: рік після Майдану – з правосуддям затягують, у правосудді відмовляють”. П’ять років минуло, але назва звіту і досі точно відповідає реаліям. Це ганьба для української системи кримінального судочинства”, – сказав старший директор офісу генсекретаря Amnesty International Колм О’Куанахайн.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 людей дістали поранення саме від обстрілів з боку “Беркуту”. Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднані в одну велику “справу Майдану”, яка налічує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують убивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Нещодавно очільник відомства Юрій Луценко заявив, що розслідування розстрілів на Майдані завершене, проте згодом його колеги в Генпрокуратурі спростували це. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter