Міжнародні організації закликали Зеленського припинити безкарність за напади на активістів і журналістів

Дата: 20 Травня 2019
A+ A- Підписатися

Міжнародні правозахисні організації Аmnesty International, Freedom House та Human Rights Watch закликають президента України Володимира Зеленського покласти край безкарності за злочини на ґрунті ненависті та насильницьким нападам на громадських активістів і журналістів.

Про це йдеться у відкритому листі організацій до президента України Володимира Зеленського щодо ситуації із захистом прав людини.

Організації зазначають, що протягом останніх п’яти років спостерігають певний прогрес з боку української влади щодо деяких головних проблем, але також стагнацію та регрес стосовно інших.

“Ми пишемо цей лист на початку вашого президентства з проханням, щоб ви гарантували, що справедливість, підзвітність та дотримання прав людини стануть ключовими у вашому порядку денному, особливо у тих сферах, в яких відсутній прогрес”, – йдеться в заяві.

Організації закликають Зеленського “дати чіткий сигнал”, що ті, хто вчиняє напади, намагається залякати та переслідувати, зокрема, громадських активістів та журналістів, будуть притягнені до відповідальності в межах ретельного розслідування.

“Зокрема, ми закликаємо вас покласти край безкарності за злочини на ґрунті ненависті та насильницьким нападам на громадських активістів і журналістів, посилити підзвітність правоохоронних органів та служб безпеки завдяки громадському контролю, а також захистити права людей зі сходу України, які постраждали внаслідок конфлікту, зокрема літніх людей”, – йдеться у зверненні.

Автори заяви нагадують, що задокументували у 2018 році в Україні більш ніж 50 атак на активістів, які намагаються покласти край корупції, захистити навколишнє середовище та права людини для всіх. Здебільшого правоохоронні органи не змогли ефективно розслідувати ці напади або ж притягти ймовірних замовників до відповідальності.

Тим часом деякі з активістів втратили своє життя. Зокрема, автори згадують смерть екоактивіста Миколи Бичка. Хоча влада оголосила причиною смерті самогубство, у правозахисників є підстави вважати, що він був убитий через свою діяльність. А у справі про загибель внаслідок нападу із сірчаною кислотою активістки Катерини Гандзюк, попри тривале розслідування, досі не названо замовників. 

“Наші організації задокументували значне збільшення кількості фізичних нападів, погроз та залякування представників меншин, зокрема лесбійок, геїв, бісексуальних та трансґендерних (ЛГБТ) людей, активістів руху за права жінок та ромів. Докази свідчать про те, що ці напади досить часто скоюють представники праворадикальних націоналістичних угруповань. Більш того, вони можуть їх вчиняти з майже абсолютною безкарністю”, – наголошують правозахисники. 

У заяві також ідеться про те, що в Україні свобода у сфері медіа продовжує перебувати під тиском. Водночас заявники наводять дані громадської організації “Інститут масової інформації”, яка працює над захистом прав журналістів і задокументувала більш ніж 200 порушень свободи слова в Україні у 2018 році, включно з 31 випадком, коли на журналістів було скоєно фізичні напади.

“У 2019 році представники медіа продовжують стикатися з проблемами: журналісти продовжують оскаржувати судові рішення, які надають органам влади доступ до їхніх мобільних телефонів, а телевізійні канали потрапляють під санкції через твердження, що їхня проросійська позиція підриває суверенітет України, що у свою чергу може мати наслідком відкликання ліцензії на мовлення”, – йдеться в заяві.

Також міжнародні організації звертають увагу, що фізичні напади на журналістів тривають. Зокрема, йдеться про напад на журналіста-розслідувача з Черкас Вадима Комарова, який було скоєно 4 травня.

“На посаді президента ми просимо вас заявити про неприпустимість вибіркового використання судових рішень про доступ до джерел інформації та толерування переслідувань і нападів на журналістів, а також про необхідність гарантування вільного доступу до країни іноземним журналістам”, – ідеться в листі.

Організації сподіваються, що їхні рекомендації стосовно цих питань допоможуть Зеленському сформувати його політику найближчими місяцями. Також заявники готові надати детальнішу інформацію щодо будь-якої з вищезазначених чи інших проблем і сподіваються запланувати зустріч для обговорення того, як найкраще гарантувати захист прав людини для всіх українців.

Заяву підписали директорка регіонального офісу від Amnesty International у країнах Східної Європи та Центральної Азії Марі Стразерс, директор відділу країн Європи та Центральної Азії у Human Rights Watch Х’ю Вільямсон та директор програм Freedom House у Європі та Євразії Марк Бехрендт.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter