Моніторинг місць несвободи покращує ситуацію - правозахисники

Однак влада не реагує на неодноразові заклики правозахисників евакуювати людей з місць несвободи АТО та Криму.

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, сьогодні, у Міжнародний день на підтримку жертв катувань, монітори Національного превентивного механізму представили результати доповіді про місця несвободи за 2014 рік.

Місця несвободи - це заклади, куди кожен з нас може потрапити за рішенням або вказівкою адміністративного, судового або іншого органу без права залишити ці заклади. Загалом в Україні їх понад 6 000. Всі вони підпорядковуються 11 міністерствам та службам.

Минулого року в українських місцях несвободи перебувало 1 283 573 українці - для порівняння, це приблизна кількість мешканців Житомирської області. 

"Завдяки моніторинговим візитам ми відкриваємо місця несвободи, бо візити відбуваються без попередження для адміністрації і підопічних цих закладів. Такі візити відкривають той клубок проблем, які там існували багато років, які накопичувались, в тому числі через те, що громадськість не мала доступу до цих місць. Таким чином ми попереджуємо подальше неналежне поводження з цими людьми", - пояснює голова правління ГО “Центр інформації про права людини” Тетяна Печончик

Найбільша кількість місць несвободи в Донецькій області (391), Дніпропетровській (386), Одеській (364) та Харківській (301).

НПМ - це гнучкий механізм, який допомагає швидше виявляти проблеми у місцях не свободи. До НПМ входять члени найрізноманітніших громадських організацій, які допомагають долати нові виклики.

"У липні разом з центральним апаратом Державної пенітенціарної служби, за допомогою наших регіональних організацій ЛЖВ в ручному режимі розвозили зі складу Маріупільського СІЗО АРТ-терапію і ліки для лікування соматичних хвороб у заклади Донецької області, в тому числі й на неконтрольовану територію. Ми розуміли, що існують проблеми не лише в забезпеченні ліками цих закладів. Ми розуміли, що для вирішення цих проблем потрібно було виносити їх на вищий рівень, тому у вересні ми звернулись до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини й ініціювали моніторингові візити у Старобільський, Артемівський, Маріупольські СІЗО", - розповідає спеціаліст відділу адвокації ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВ" Олександр Гатіятуллін

НПМ - молодий механізм. Монітори не можуть охопити систематично усі 6 000 місць несвободи в Україні. Але НПМ розвивається і у нього все ще попереду, каже Олександр Гатіятуллін. 

З початком російської агресії монітори НПМ неодноразово закликали владу евакуювати людей з місць несвободи АТО та Криму. Однак влада не скористалась рекомендаціями правозахисників. Тепер значна кількість українців, яка перебуває в закладах пенітенціарної системи, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, залишилась на окупованій території.

Монітор НПМ Олександр Гатіятуллін каже, що персонал місць несвободи на контрольованій Україною територій не відчуває підтримки від держави.

Я був у жовтні в Артемівському закладі виконання покарань. Адміністрація там прямим текстом сказала, що ми перші, хто приїхав до них з Києва дізнатись про наявні проблеми. У них було відчуття, що їх вже не існує в загальній системі пенітенціарної служби. Наприклад, монітори зафіксували проблеми з етапуванням засуджених. Коли за місяць ми приїхали до Маріуполя, засуджених почали етапувати до виправних колоній. Я вважаю, що у вирішенні цих проблем є й доля НПМ”, - каже він.

Однак навіть зараз, коли інтенсивність бойових дій посилюється, влада не евакуює людей у прифронтовій 70-кілометровій зоні. Міністерство соціальної політики пояснює це тим, що люди не дають згоди на евакуацію та що неможливо перевезти хворих у лежачому стані. При цьому станом на 1 лютого цього року в інтернатних установах було 1 596 вільних ліжко-місць.

Тетяна Печончик каже, що НПМ покращує життя людей, які перебувають у місцях несвободи.

В якості прикладу вона навела ситуацію у Ставівському психоневрологічному інтернаті для жінок в Київській області. До перших моніторів НПМ директор цього інтернату був налаштований войовниче, довго не хотів їх пропускати, але другий візит показав зовсім іншу картину.

Незважаючи на те, що перший візит вказав на низку проблем в інтернаті, частина проблем від директора не залежала. Там був дуже поганий ремонт в кімнатах, де проживали жінки. Після першого візиту НПМ держказначейство дозволило використати кошти на ремонт кімнат. І коли ми прийшли, деякі кімнати були відремонтовані, а в деяких відбувався ремонт. В туалеті були встановлені перегородки між кабінками, щоб гарантувати приватність жінкам. Спочатку цього не було”, - каже Тетяна Печончик.

Під час першого візиту у холі інтернату, де жінки відпочивали, стояли дивани. Коли монітори прийшли, то побачили, що на них ніхто не сидить, а жінки стоять біля стін. Їх спитали, чому вони стоять. А вони сказали: нам не дозволяють сидіти, бо дивани нові. Коли монітори зайшли вдруге, то жінки вже сиділи на диванах, розповідає монітор НПМ Тетяна Печончик.

Моніторинг НПМ створений і діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань. Він є ефективним інструментом не лише для виявлення, але й для запобігання порушенням прав людини у закладах місць несвободи, каже Роман Романов, директор Програмної ініціативи "Права людини та правосуддя" Міжнародного Фонду "Відродження".

"Основними перевагами НПМ я вважаю постійність моніторингу, системність його організації та гнучкість, яку дає залучення громадських активістів. НПМ органічно поєднує переваги статусу державної інституції та можливості громадського сектору", – підкреслює Роман Романов.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: місця несвободи моніторинг Національний превентивний механізм Роман Романов Уповноважений Верховної Ради з прав людини Тетяна Печончик Олександр Гатіятуллін
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини