Музею Майдану заборонили змінювати рельєф на Інститутській
Київський апеляційний суд арештував ділянку вулиці Інститутській, де розташована Алея Героїв Небесної сотні, та заборонив змінювати там рельєф, аби не заважати проведенню слідчих експериментів у справах розстрілів активістів Євромайдану.
Про це повідомляє видання The Insider.
Накласти арешт просила Генеральна прокуратура. Своїм рішенням апеляційний суд скасував рішення Печерського суду Києва, який раніше відмовився накладати арешт на ділянки, якими наразі користується Музей Майдану. Річ у тому, що на місці створення музею слідчі досі проводять низку експериментів, які мають допомогти притягнути винних у розстрілах активістів у лютому 2014 року до відповідальності.
На засіданні апеляційного суду прокурор Сергій Атаманчук наголосив, що під час судових розглядів, зокрема щодо розстрілів Небесної сотні, з’являються нові обставини, які потрібно перевіряти за допомогою слідчих експериментів.
Представники Національного музею Революції гідності, як зазначають журналісти, не з’явилися на засідання, однак на одному з минулих засідань вони подали заяву, якою дозволили розглядати без них.
Експерти неодноразово казали, що створення Музею Майдану, про який говорить влада Києва, ставить під загрозу розслідування розстрілів на Інститутській. Нещодавно виконавці дорожніх робіт на Алеї Героїв Небесної сотні знищили частину доказів щодо епізоду вбивства Героя Небесної сотні Олександра Плеханова, який загинув на барикадах від пострілу снайпера 18 лютого 2014 року. Центр прав людини ZMINA тоді докладно розповідав, чому подібні дії загрожують подальшому розгляду справ розстрілів активістів.
Нагадаємо, що цього року в Україні відзначають п’яті роковини трагічних подій на Майдані, коли силовики почали розстрілювати активістів. У лютому низка міжнародних та українських правозахисних організацій закликала Україну активніше розслідувати розстріли активістів на Євромайдані. У своїх заявах вони говорили про “обмежений прогрес” у розгляді справ та назвали ситуацію, коли п’ять років суди розслідують злочини, скоєні під час Революції гідності, ганьбою українського судочинства.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 людей дістали поранення саме від обстрілів з боку “Беркуту”. Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднані в одну велику “справу Майдану”, яка налічує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують убивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).
