Наступ на громадянське суспільство: як відповісти владі?

Експерти називають президентські законопроекти, які зобов’язують громадські об’єднання публічно звітуватись за джерела та розмір коштів, помстою влади. Громадськість протестує проти форму звітності та санкції, а правозахисники відверто констатують наступ держави на свободу об’єднань. Схоже, влада та громадські організації входять у нову фазу взаємовідносин. Але як виглядатимуть остаточні правила гри?

10 липня президент України Петро Порошенко вніс в парламент два законопроекти №6674 та №6675. Вони вводить нові вимоги до звітності громадських об’єднань, які стосуватимуться тих, у кого річний дохід перевищує приблизно $18 500.

Президент вніс ці документи після критики законопроекту №6172, який змушував керівників та активістів громадських антикорупційних організацій декларувати свій майновий стан та доходи. Правозахисники нарікали, що нові законодавчі зміни порушують автономію громадянського суспільства на вибір теми своєї роботи. Вони вказували, що справжня мета документу - залякати та дискредитувати громадські організації.

У пояснювальній записці до законопроектів про публічне звітування йдеться, що вони потрібні, аби громадські об’єднання були прозорими в отриманні та використанні ресурсів. Автори документів запевняють, що їхні законодавчі ініціативи базуються на європейських стандартах регулювання роботи організацій громадянського суспільства.

ПОДАТКОВА ДИСКРИМІНАЦІЯ

Однак експерти називають посилання на європейські стандарти маніпулятивними та вирваними з контексту. Багато з них вітають, що законопроект №6674 скасовує електронне декларування для антикорупційних  активістів. Та вони вказують на низку недоліків у документах, які розцінюють як наступ на свободу асоціацій.

Від організацій громадянського суспільства законопроекти вимагають звітувати про:

- особистий склад керівних органів;
- кількість членів громадської організації, розмір членських внесків, встановлений на звітний рік;
- загальну суду доходу організації та перелік усіх юридичних, фізичних осіб, від яких вона отримала дохід у понад 50 місячних прожиткових мінімумів (приблизно $3 000);
- кількість працівників в громадської організації, які працюють повний та неповний робочий день, загальні витрати на оплату праці та перелік десяти працівників, які отримали найбільшу заробітну плату;
- витрати організації на користь інших фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та юридичних осіб;
- участь керівників громадських організацій в керівництві інших громадських організації та інших юридичних осіб приватного права.

Базований у Вашингтоні Міжнародний центр некомерційного права (ICNL), проаналізувавши законопроекти, називає вимоги для звітування дискримінаційними. Експертам центру не зрозуміло, чому тільки громадські організації і чому саме така інформація має подаватись.

"Інші організації, навіть благодійні, звільнені від сплати податків, або інші суб’єкти, які отримують державні кошти або виконавці програм міжнародної технічної допомоги, не мають виконувати нові вимоги", - йдеться в аналізі експертів.

Держава отримує 87% усієї міжнародної технічної допомоги, тоді як менше 13% — громадські організації. Однак державні структури чомусь не поспішають звітуватись перед громадськістю за витрачені кошти, зауважує PR-менеджер проекту USAID "Громадяни в дії" Олександр Равчев.

З цим також погоджується Таміла Ташева, координаторка ініціативи "Крим SOS". Вона наводить статистику на липень 2016 року, відповідно до якої державі надавали технічну допомогу на $3,3 млрд у рамках 288 проектах.

Шеф-редакторка видання "Детектор медіа" Наталія Лігачова називає головною проблемою у законопроектах — непублічність їх підготовки.

"Не дивлячись на те, що Адміністрація президента (АП) заявила, що вони начебто працювали з громадськими організаціями, насправді такої роботи не було. Олександр Сушко (голова правління Міжнародного благодійного фонду "Відродження" - ред.) може повторити, що буквально за годину їх покликали в АП, аби помахати їм: "А ось ми розробили законопроекти". Це не робота з громадськими організаціями", - обурюється Наталя Лігачова.

Представники громадських організацій кажуть, що законопроекти ускладнять співпрацю ФОПів та громадських організацій. Адже ФОПи також звітуватимуться, якщо будуть співпрацювати з міжнародними донорами та громадськими організаціями. Аби зайвий раз не звітуватись, ФОПам простіше буде укладати договори з бізнес-структурами, прогнозують фахівці.

"Дійсно ФОПи можуть відмовлятись надавати такі послуги та товари, як заправка катриджів для принтерів, привезення води для офісу тощо", - каже Таміла Ташева.

"Нам буде важче працювати. Восток SOS надає допомогу на лінії фронту. Окрім того, що там — блок-пости, розбиті дороги, потрібно доставляти продукти харчування. Нам вже важко шукати підприємців для цього. Якщо для них співпраця з громадськими організаціями дорівнюватиме проблемам, вони не будуть цього робити", - додає Олександра Дворецька, голова правління "Восток SOS".

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

Законопроекти покладають обов’язок виключно на громадські об’єднання оприлюднювати на сторінці Державної фіскальної служби (ДФС) деталізовану звітність. Але водночас таке звітування не передбачено для інших неприбуткових організацій, в тому числі державних інституцій.

У Міжнародному центрі некомерційного права наголошують, що норма у законопроектах про розкриття інформації має бути обґрунтованою, чому необхідне розголошення даних. Обґрунтування буде вважатися легітимним, якщо автори документу покажуть конкретну проблему і буде зрозуміло, що нова вимога усуне цю проблему.

"Усі нормативно-правові акти і практики, які стосуються нагляду за об’єднаннями і контролю за ними, мають виходити із принципу мінімального втручання з боку держави в роботу об’єднань. Як зазначалося вище, до об’єднань та їх членів застосовується право на недоторканість приватного життя. Це означає, що нагляд і контроль повинні мати чітку правову основу та бути пропорційними законним цілям, які їх вони переслідують", - цитують в центрі 228 пункт Керівних принципів щодо свободи об’єднань.

Законопроекти пропонують ДФС без рішення суду вилучати громадську організацію із реєстру неприбуткових організацій, якщо вони не оприлюднять необхідну інформацію. А це означає втрату пільг та/або штрафи, кажуть експерти.

"Центральний орган виконавчої влади не несе відповідальність за неоприлюднення цієї звітності. Жоден з представників неурядових організацій чи ФОП не може сам розмістити цю звітність на їхньому сайті", - пояснює координаторка виборчих та парламентських програм Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

Якщо ж ФОП, який отримує кошти за угодами міжнародної технічної допомоги, допустив помилку у додатку до податкової звітності, йому змінюють форму оподаткування.

"При таких дискреціях Державної фіскальної служби, ми розуміємо, що ДФС очолюють не дуже чесні та прозорі представники. Щодо них відкривають кримінальні провадження. Це означає, що Дамоклів меч дуже інтенсивно зависатиме над тими громадськими активістами, які найбільше критикують владу", - вважає Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ.

Ольга Айвазовська каже, що податкова буде нараховувати податки за попередні три роки, якщо вважатиме, що громадська організація працює не у відповідності до статуту.

"Знаючи особливість української податкової на власному досвіді, вважаю, буде проблемно довести податковому інспектору, що ви закупили товари і послуги для обслуговування вашого офісу як такі, що відповідають вашій статутній діяльності", - пояснює вона.

Суми штрафів за попередні роки роботи можуть в рази перевищувати пороговий мінімум, через який неурядова організація повинна здавати звітність.

"Якщо податкова вирішить скасувати статус неприбутковості, то при мінімальному порозі такій організації доведеться сплатити 250 тисяч гривень штрафу та пеню. А де громадським організаціям взяти такі кошти?", - додає Олександр Равчев.

Ольга Айвазовська переконана, це означатиме припинення існування організації. А її керівники підпадатимуть під адміністративну або кримінальну відповідальність, бо надалі вони відповідають за відшкодування штрафних санкцій перед державним бюджетом.

Вона шкодує, що закон дає можливості позбавити статусу неприбутковості, але не формує процедуру його відновлення.

Громадські організації відповідатимуть, якщо їхня звітність не буде публічно оприлюдненою. На це вказує адвокасі-менеджерка з питань оподаткування громадських об’єднань проекту "Громадяни в дії" Дар’я Сидоренко.

"Важко буде юридично встановити, на якому сайті громадська організація оприлюднила звітність. А це означає, якщо спочатку громадське об’єднання обере адміністративне оскарження, що навряд до чогось призведе. Далі доведеться йти в суди. А в адміністративних судах верхньої межі судового збору немає. Це можуть бути для організації додаткові величезні кошти. Це перешкоджання роботі громадських об’єднань", - каже фахівчиня.

Два законопроекти частково дублюють вже існуюючі вимоги до звітності. Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) називають їх додатковими обтяженнями, що не відповідає кращому досвіду демократичних держав.

"Ми окрім податкової звітності грантодавцю подаємо змістовну та фінансову. Він ще ретельніше перевіряє документи, аніж податкова. Якщо державна фіскальна служба хотіла б перевірити нашу організацію, вона могла б зараз з легкістю це зробити. Але чомусь не робить", - дивується Олександр Лємєнов.

"У нас кілька десятків проросійських громадських організацій і вони нецікаві для ДФС. Їх цікавлять антикорупціонери, а наразі усі представники громадянського суспільства, які займають конструктивну позицію стосовно просування реформ в Україні", - додає він.

Олександрі Дворецькій риторика влади стосовно громадянського суспільства нагадує риторику під час "референдуму" в Криму.

"Спочатку нам поставили одну позицію — про антикорупційні організації, а потім — перед вибором: або будуть звітувати лише антикорупційники, як державні службовці, або усі. І ми зараз обираємо між двома позиціями, яке по суті не повинно існувати", - обурюється вона.

ПРИЧИНИ

Після ухвалення березневого закону про електронне декларування ці законопроекти видаються експертам тенденціями до погіршення правового поля для роботи громадянського суспільства в Україні.

"Дуже важливо не допустити, щоб депутати прийняли такі законопроекти і щоб тенденції на звуження свобод не зайшли аж так далеко, як у Росії чи Туреччині", - каже фахівчиня з медіа-комунікації Amnesty International в Україні Марія Гур’єва.

Народна депутатка Світлана Заліщук переконана, що держава і громадянське суспільство зайшли у нову фазу взаємовідносин.

"Якщо для колишньої влади громадянське суспільство було агентами Держдепу, то для нинішньої - конкурентами. Після Євромайдану громадські організації набули нових ролей. У них з’явився реальний впилв на вироблення й ухвалення рішень. Сьогодні саме від громадських організацій залежить аудитор НАБУ, створення роботи правил для НАБУ, електронні декларації, обрання антикорупційного прокурора... Зараз — фаза протистояння. Ці два законопроекти — спроба обмежити громадянські організації у їхньому впливі", — каже народна депутатка від БПП.

Деякі експерти, зокрема й народний депутат від БПП Мустафа Найєм, називають ці законопроекти помстою громадському суспільству за реформи в Україні.

"Ми за підтримки інших громадських організацій все ж змушували владу три роки проводити ці кляті реформи. Вони сильно не подобались владі", - каже Олександр Лємєнов.

"Владі дали по рукам з електронним декларуванням. Президент не зміг утримати удар. Я знаю, що Шимківу в ЄС (Дмитро Шимків - заступник голови АП - ред.) відверто сказали: "Не буде ніякого саміту ЄС-Україна, якщо будуть ці зміни". Після цього АП треба було зберегти своє обличчя. Законопроект, який ми зараз бачимо, — не результат дослідницької роботи, не результат намагання створити прозоре громадянське суспільство, це намагання АП зберегти обличчя", - вважає народний депутат Мустафа Найєм.

За його словами, таке законодавство водночас створили для тиску.

"Зраза цей документ робив Шимків. А уявіть собі, що замість Шимківа буде сидіти Олена Лукаш (екс-міністр юстиції України - ред.). Це закон часів Януковича, Рабіновича, Бойка, Тимошенка. Ми що забули, що влада в країні змінюється?", — запитує народний депутат.

ЩО РОБИТИ?

Водночас експерти погоджуються з тенденціями більшої прозорості у світі, яку не можуть ігнорувати громадські організації.

Голова парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв каже, що непрозорість громадських об’єднань використовують їх опоненти.

"Коли народному депутату, який не може пояснити походження свого майна, кажуть, що у його діях є ознаки незаконного збагачення. Тоді він закидає: "А подивіться от на Шабуніна, Ольгу Айвазовську, Наталію Лігачову. Вони взагалі не хочуть звітувати. Вони отримують мільйони доларів і приховують. Це те, що ми постійно чуємо в залі", - каже депутат від Самопомочі.

"Коли люди розуміють, хто тобі дає гроші, як ти їх витрачаєш, вони набагато охочіше тебе підтримують у всіх діях, в тому числі фінансуванням. Але є проблема окупованих територій, де робота громадських організацій зустрічають з величезною протидією", - додає Єгор Соболєв.

Єгор Соболєв та Світлана Заліщук вважають, що громадські організації самі мали б до осені написати законопроект з новими правилами гри, які будуть базуватись на дослідженнях та міжнародному досвіді. 

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для Правового простору

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Народний фронт Верховна Рада Петро Порошенко Президент України
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини