Правозахисники закликають ВР якнайшвидше ратифікувати Римський статут: чому він такий важливий для України?

Ратифікація Римського статуту забезпечить прозорість проведення розслідування в Україні злочинів, скоєних під час Євромайдану, окупації Криму та збройного конфлікту на Донбасі.

Про це сьогодні під час брифінгу на вулиці Інститутській заявили правозахисники, які виступають за ратифікацію документа, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Римський статут Міжнародного кримінального суду – це установчий договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд, розташований у Гаазі, який має компетенцію переслідування та притягнення до відповідальності винних у скоєнні геноцидів, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочинів агресії. Його ухвалили на дипломатичній конференції в Римі у липні 1998 року.

Україна підписала Римський статут у 2000 році. З того часу до парламенту неодноразово вносили законопроекти щодо ратифікації документа та відповідних змін до Конституції, проте до сьогодні політики так і не ратифікували статут. У червні 2016 року до Конституції внесли зміни щодо можливості визнання юрисдикції МКС на умовах, визначених Римським статутом, але ці положення наберуть чинності лише 30 червня 2019 року.

"Безкарність (у площині покарання за порушення міжнародного кримінального права, міжнародного гуманітарного права та прав людини – ред.) не просто існує в Україні, а продовжує процвітати", – зауважує координаторка робочої групи Правозахисного порядку денного щодо ратифікації Римського статуту Надія Волкова.

Жертва розстрілу під час Євромайдану

За її словами, ратифікувавши статут, Україна не тільки продемонструє намір провести якісне розслідування щодо осіб, винних у скоєнні таких масштабних злочинів, як розстріли під час Євромайдану, але й отримає підтримку офісу прокурора МКС, що є надзвичайно важливим.

Правозахисники наголошують, що збираються перезапустити кампанію щодо ратифікації статуту, яку вже проводили у 2015–2016 роках. Адже, на їхню думку, досі українці не до кінця розуміють важливості ухвалення рішення щодо ратифікації, а саме того факту, що це допоможе жертвам конфлікту в Криму та на Донбасі домогтися справедливості.

"Ратифікація статуту – це не просто виконання міжнародних зобов’язань України (пункт про ратифікацію є в Угоді про асоціацію з ЄС – ред.). Це потрібно нам, адже йдеться про наше минуле, яке ознаменувалося трагічними подіями революції, окупації Криму та збройної агресії на Донбасі, а також про майбутнє, бо ми хочемо жити в країні, де жодній партії більше не прийде в голову розстрілювати мирних протестувальників", – говорить голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Російські військові в Криму 

У лютому 2014 року Верховна Рада ухвалила заяву до Міжнародного кримінального суду про визнання юрисдикції МКС щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави. Проте, за словами адвоката родин Героїв Небесної сотні Маркіяна Галабала, після цього Україна опинилась у ситуації, коли отримала тільки обов’язки та не отримала прав, що мають держави, які ратифікували документ:

"Як адвокат я розумію, що контроль з боку міжнародної інституції має надзвичайно важливе значення, адже він стимулюватиме правоохоронну систему ретельніше збирати докази для притягнення винних до відповідальності. Ратифікація статуту є запобіжником неповторення подій, які відбувалися та досі відбуваються в країні".

Нагадаємо, що нещодавно Україна передала звернення щодо незаконного призову кримчан до армії Росії в МКС. Воно стало четвертим у Гаазькому суді: до цього експерти збирали дані стосовно так званої націоналізації майна на окупованих територіях, депортації жителів, сексуального насильства та інших воєнних злочинів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Гаазький трибунал МКС Римський статут
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини