Із закону про Уповноваженого з прав людини хочуть прибрати дискримінаційну вікову норму для кандидатів на цю посаду

Із закону "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" пропонують усунути дискримінаційну норму про 40-річний вік як обов’язкову умову, яка дозволяє кандидатові претендувати на посаду Омбудсмана. Натомість автори змін пропонують ввести обов’язковий десятирічний досвід правозахисної діяльності.   

Про це йдеться в останній редакції законопроекту, який є у розпорядженні Центру інформації про права людини

"Уповноваженим може бути призначено громадянина України, володіє державною мовою, користується повними громадянськими та політичними правами, має вищу освіту, високі моральні якості, на день обрання 10 років правозахисної діяльності та протягом останніх п’яти років проживає в Україні", – так пропонується сформулювати нову норму закону. 

Законопроект надає право парламентському комітету, "до юрисдикції якого належать діяльність Уповноваженого з прав людини", після консультації з представниками громадських правозахисних організацій подавати пропозиції кандидатів на цю посаду.  

Призначеним вважається той кандидат, за якого проголосували дві третини народних депутатів, про що приймається відповідна постанова. Якщо ж не вдалось обрати Омбудсмана, то повторне голосування відбувається не пізніше ніж через 30 днів після попереднього голосування. Тоді призначеним вважається той кандидат, за якого проголосувала більшість народних депутатів України.

Якщо жоден з кандидатів на посаду Уповноваженого не отримує необхідну кількість голосів або голосування за кандидатів не відбулося в межах визначеного законом часу висування кандидатур повинно бути проведено знову протягом тридцяти днів з моменту голосування, яке не відбулося. Документ пропонує заборонити іншим законам встановлювати процедури для висунення кандидатів та голосування за посаду Уповноваженого, які є відмінними від тих, що передбачено законом про Уповноваженого. 

Якщо новий Омбудсман не виконає вимоги про несумісність посади, то законопроект зобов’язує Верховну Раду у такій ситуації припинити його повноваження. Окрім цього, його повноваження припиняється у разі адміністративного стягнення за корупцію. 

Законопроект закладає запобіжник для скорочення фінансування Офісу Омбудсмана. Так, ст. 12 закону про Уповноваженого доповнюється нормою про можливість скорочення кошторису у порівнянні із попереднім фінансовим роком не більше ніж на 1%, на який знижується кошторис Верховної Ради, уряду та президента України. 

Омбудсман має право бути заслуханим на відкритій сесії Верховної Ради до голосування про бюджетні витрати на роботу офісу.  

Уповноважений з прав людини має право вносити пропозиції вдосконалення законодавства у сфері захисту прав і свобод людини. Документ надає йому право брати участь і висловлювати свою думку на всіх відповідних зустрічах з правом дорадчого голосу. Окрім того, у разі ухвалення законопроекту Омбудсман може звертатись в адміністративні суди із проханням розслідувати законність адміністративних регуляторних актів (або їх частин) щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.  

Разом з тим у законопроекті немає змін, які б вдосконалили модель роботи Національного превентивного механізму (НПМ). Ухвалена президентом Національна стратегія з прав людини пропонує надати механізму додаткові повноваження, які б змушували адміністрації місць несвободи виконувати рекомендації Офісу Уповноваженого про усунення порушень прав людини. Документ пропонує дозволити представникам Омбудсмана притягати до дисциплінарної та іншої відповідальності винних у неналежному поводженні. Колишні співробітники Офісу не підтримували виконання такого заходу, вважаючи, що притягувати до відповідальних мають органи слідства та суд. 
 
"Відповідальність не може бути прописана в законі про Уповноваженого. Якщо ми постійно будемо робити приписи і карати людей за те, що вони їх не виконують, тоді НПМ втратить функціональне призначення. НПМ — це не каральний орган. У нас завдання, як і в інших 44 НПМ-ів у світі, — побачити проблему, акцентувати на ній увагу і пояснити: "Дурзі, має бути ось так, бо так вимагають міжнародні стандарти", — розповіла Центру інформації про права людини екс-керівниця Департаменту НПМ у Секретаріаті Омбудсмана Катерина Чумак. Вона зауважила при цьому, що співробітники місць несвободи в Україні не знають ані міжнародних, ані українських стандартів поводження із людьми. 
 
У Департаменті НПМ за каденції колишньої Уповноваженої Валерії Лутковської вказували, що монітори НПМ мають право відвідувати лише офіційні місця несвободи. Тоді правозахисники нарікали на існуванні неофіційних місць СБУ та "реабілітаційних центрів" для алко- та наркозалежних. У законопроекті відсутні пропозиції про розширення мандату, аби монітори мали змогу заходити у неофіційні місця несвободи. 
 
Нагадаємо, проект змін до закону "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини розроблений у межах Twinning Ombudsman, проекту "Впровадження успішного європейського досвіду з метою зміцнення інституційного потенціалу Секретаріату Уповноваженого для захисту прав і свобод людини". З текстом законопроекту можна ознайомитись на сторінці Twinning Ombudsman. Проект фінансується ЄС у рамках Європейського інструменту сусідства (ЄІС). Його бюджет – 1.5 мільйони євро. Проект впроваджують Консорціум, який об’єднує експертів з литовських та австрійських інституцій: Інститут Права Литовської Республіки, Інститут прав людини ім. Людвіга Больцмана (Австрія), Офіс Омбудсмена Сейму Литовської Республіки, Офіс Омбудсмена з питань рівних можливостей (Литва), Державна інспекція з питань захисту персональних даних (Литва), Вільнюський університет (Литва), Центральне агентство з управління проектами (Литва). 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Національний превентивний механізм Уповноважений Верховної Ради з прав людини Нацстратегія з прав людини
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини