Парламент провалив голосування за законопроект про мирне вирішення конфліктів поза судом

28 лютого Верховна Рада провалила в другому читанні голосування за закон про медіацію №3665. Документ пропонував визначити правові основи надання професійних послуг медіації та поширення практики мирного вирішення спорів несудовими методами, аби розвантажити суди.

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, в залі не вистачило голосів за ухвалення документа в другому читанні і за передання його на доопрацювання в профільний комітет. За розгляд документу у повторному другому читанні проголосували 219 народних депутатів із необхідних 226.  

“У мене більше немає пропозицій, колеги. Ви успішно, колеги, завалили закон. Я змушений оголосити, що законопроект про медіацію відхилений”, – сказав голова парламенту Андрій Парубій.

Законопроект пропонував визначити терміни “медіація” і “медіатор”, основні принципи медіації, правові основи проведення процедури медіації, умови отримання статусу медіатора, особливості проведення процедури медіації під час судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації і принципи державної політики в цій сфері.

Автори документа в пояснювальній записці зазначають, що в медіації використовуються інноваційні технології переговорів, які націлені на ухвалення креативних рішень сторонами, що максимально задовольняють реальні інтереси та потреби всіх сторін. Під час медіації сторони самі знаходять шлях вирішення спору, а медіатор тільки організовує процес переговорів, знімає емоційне напруження, перефокусовує увагу сторін з позицій на інтереси, знімає психологічні, структурні та інші бар’єри, які перешкоджають ухваленню спільного рішення сторонами, сприяє налагодженню діалогу та встановленню партнерських відносин між ними. Серед переваг медіації вони також називають економію часу та коштів, добровільність і неупередженість процедури, високу ймовірність добровільного виконання сторонами  домовленостей.

Народні депутати вказують, що майже всі спори в Україні розглядаються саме судами і через наявний високий показник звернень до суду можна дійти висновку, що правова система України не пропонує ефективних позасудових способів урегулювання спорів. 

“Завдяки процедурі медіації створюється реальна можливість звільнення судів від навантаження у зв’язку з розглядом справ невеликої тяжкості, зосередження на більш серйозних справах і підвищення ефективності системи правосуддя в цілому”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. 

Документ пропонував, аби інститут медіації доповнював, а не змінював чинні правові інститути, такі як мирову угоду в цивільному та господарському процесах, примирення в адміністративному судочинстві та кримінальному процесі тощо. Отже, планувалося ввести модель добровільної присудової медіації, де суд має право рекомендувати медіацію сторонам, а сторони можуть відмовитися від цього.

Під час розгляду правок народна депутатка від партії “Батьківщина” Альона Шкрум наголошувала на необхідності законопроекту. Ухвалення документа, за її словами, щонайменше на три пункти підвищило б Україну в рейтингу Doing Business, на який зважають міжнародні інвестори. 

У коментарі Центру інформації про права людини президентка Національної асоціації медіаторів України Діана Проценко повідомила, що в результаті після правок до другого читання законопроект містив серйозні недоліки. 

“Після висновку юридичного управління Верховної Ради та сформованих позицій депутатів законопроект вийшов із ризиками. Закон з такими положеннями швидше шкодив би, тому краще було не ухвалювати його зараз, а ліпше додатково попрацювати з різними зацікавленими сторонами”, – прокоментувала вона. 

Діана Проценко назвала вимогу законопроекту про вищу освіту та вік у 30 років для медіаторів надмірною, невиправданою і не підтвердженою практикою інших країн. Вона наголошує, що над медіацією мають працювати школярі. 

“Для культури врегулювання спорів в Україні шкільна медіація критично важлива. Тому що таким чином діти з дитинства починають сприймати інші моделі врегулювання конфліктів між собою, і це допомагає формувати відповідних світогляд майбутніх дорослих громадян”, – каже вона.   

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шкільні служби порозуміння. У Чернігові учнів навчають мирно вирішувати конфлікти

Окрім цього, вікова вимога для медіаторів стала б перепоною для участі в магістерській програмі для них, яка діє за підтримки міжнародних організацій. 

“Такі програми готують медіаторів, які б могли працювати в соціально-політичних конфліктах у так званих діалогових форматах, у тому числі з переселенцями. Це б поставило під загрозу закриття вже відкритих магістерських програм та унеможливило підготовку медіаторів у вишах, хоча така практика існує в інших країнах”, – каже Діана Проценко.   

Також документ пропонував єдиний реєстр медіаторів.

“Центри медіації мали б подбати про створення реєстрів медіаторів. Але от, наприклад, у США медіатори можуть працювати і в судах. Якщо суд хоче мати при собі перелік медіаторів, до яких може відправляти сторін спору, то суд може виставити додаткові вимоги, такі як-от базова юридична освіта. Хоча в Україні були випадки, коли судді говорили, що психологи-медіатори давали кращий ефект, аніж юристи-медіатори”, – розповідає експертка.

Окрім цього, був ризик, що у фінальній редакції документа зникли б перехідні положення, які легалізовують статус медіаторів, що вже працюють в Україні протягом останніх 20 років. 

“Цей документ передбачав, що медіатор – це та людина, яка отримала підготовку щонайменше в 90 годин. Але у нас є медіатори, які раніше навчалися по 40 годин, як рекомендувала Комісія Ради Європи з підвищення якості юстиції. В Україні були різні години підготовки – 38, 40, 48, 76 годин, тому цей документ залишив би низку медіаторів поза законом”, – пояснила вона.  

Діана Проценко нагадала, що медіація вже передбачена в процесуальних кодексах, законі про безоплатну первинну правову допомогу та в стандарті медіації як соціальної послуги Міністерства соціальної політики.

“За умови відсутності окремого закону все ж можна надавати послуги медіації при переговорах”, – прокоментувала вона.  

Президентка Національної асоціації медіаторів України вважає, що далі експертне середовище має формувати концептуальну політику у сфері медіації, альтернативного врегулювання спорів, а вже потім потрібно просувати зміни до законодавства. 

Система медіації розвинута в країнах Європейського Союзу, Австралії, США та активно розвивається на території країн пострадянського простору.

Нагадаємо, підписана у 2014 році Угода про Асоціацію з Європейським Союзом передбачає вимогу посилити співпрацю у сфері правосуддя, свободи та безпеки задля забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод.

Раніше країни Європейського Союзу погодилися, що забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя повинно охоплювати доступ як до судових, так і до позасудових методів врегулювання спорів.

Європейська Рада на своєму засіданні в Тампере в жовтні 1999 року закликала держави-члени до запровадження альтернативних позасудових процедур, серед яких медіація – основний метод. Через це у 2008 році ЄС ухвалив Директиву 2008/52/EC Європейського парламенту та Ради з певних аспектів медіації в цивільних і комерційних справах та низку рекомендацій і керівних принципів.