Перед президентськими виборами в Азербайджані систематично придушували критичні ЗМІ – Комітет захисту журналістів

Напередодні дострокових президентських виборів 11 квітня азербайджанська влада систематично придушувала критичні голоси. Вона вдавалась до змін законодавства та блокування інтернет-ЗМІ.  Незалежні видання у цій країні також зазнавали хакерських атак.
 
Про це йдеться у заяві Комітету захисту журналістів (CPJ) у відповідь на заяву президента Азербайджану Ільхама Алієва на Всесвітньому економічному форумі в Давосі про те, що в країні гарантується свобода слова. 
  
На форумі він сказав, що 80% населення країни має доступ до інтернету, додавши, що "важко говорити про обмеження для преси у той час, коли інтернет – вільний, без цензури, а абсолютна більшість мешканців країни користується ним"
 
Базована у Нью-Йорку громадська організація нагадує, що в березні минулого року азербайджанський парламент ухвалив поправки до закону про інформацію, інформатизацію та захист інформації. За повідомленнями ЗМІ, закон дозволив владі блокувати доступ до сторінок без рішення суду. А вже в травні міністерство транспорту, зв’язку та високих технологій одночасно заблокувало доступ до сторінок азербайджанської служби Радіо Свобода, відомої як Azadliq, базованого у Берліні незалежного онлайн-видання Meydan TV, незалежної щоденної газети Azadliq, онлайн-мовника Turan TV та видання Azerbaycan Saati ("Азербайджанська година" – ред.). Суд у Баку постановив, що видання пропагують насильство, ненависть, екстремізм, порушують приватність або ж вдаються до наклепу. 
 
Радіо Свобода повідомляє, що влада вдалась до блокування після того, як видання оприлюднило розслідування про фінансову діяльність начебто пов’язану з членами родини президента та його оточенням. ЗМІ намагалося скасувати заборону, однак апеляційна інстанція залишила в силі постанову суду першої інстанції і всі сторінки лишились заблокованими.  
 
Окрім цього, Азербайджанська влада у вересні 2017 року заблокувала сторінку базованого у Сараєво (Боснія та Герцеговина) проекту із розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP). Це сталось після оприлюднення спецпроекту "Азербайджанська пральня", яка розкриває залучення уряду Азербайджану до відмивання 2,9 мільярда доларів через чотири зареєстровані у Британії підставні компанії. 
 
У КЗЖ зауважують, що їхній лист до заступника голови Ради з питань преси в Азербайджані залишився без відповіді. У листі організація цікавилась умовами свободи слова в країні.   
 
В організації вказують, що сторінки критиків режиму в соцмережах також зазнають атак з боку хакерів та судових позивачів. Це, на думку багатьох азербайджанських журналістів, є частиною зусиль уряду з придушування критиків. Адже після хакерської атаки на видання Meydan TV 29 січня воно втратило 100 тисяч підписників на азербайджанську, англомовну та російськомовну сторінки онлайн-телебачення. А весь контент, оприлюднений з 2012 року, був видалений.
 
За словами співробітників Meydan TV, втрата фоловерів, над залученням яких вони так важко працювали, була катастрофічною. За даними звіту видання за 2017 рік, кожен третій користувач Facebook із Азербайджану був фоловером Meydan TV. Facebook зрештою відновив 100 тисяч фоловерів видання, однак не вдалось відновити видалений контент.  
 
Наприкінці грудня 2017 року YouTube видалив чотири відео Meydan TV, які нібито порушували авторські права відеохостингу. Це сталось потому, як базована в Туреччині мережа Muse, що має офіс у Баку, поскаржилась в YouTube на відео. За словами директора Meydan TV Еміна Міллі, у відеороликах були відео та аудіо виробництва Meydan TV або з його правом власності. 
 
Відеоролики містили звинувачення в корупції, жорстокості поліції та повідомлення про фінанси, пов’язані з президентом Ільхамом Алієвим, його родиною та державною нафтовою компанією. 
 
Muse Network вибачилась за "технічну помилку", а відео були відновлені. 
 
"У мене немає сумніву, що за цим стояв азербайджанський уряд", – прокоментував комітету Емін Міллі. 
 
Так само відеохостинг YouTube видалив шість відео азербайджанської служби Радіо Свобода Azadliq. Це також сталось після скарг Muse Networks у порушенні авторських прав. 
 
Азербайджанські журналісти також повідомляють про збільшення випадків тролінгу та DDoS-атак. 
 
Журналіст Алекс Рафоглу, який проживає у Вашингтоні та співпрацює із незалежним інорфмагентством Turan, розповів комітету, що уряд наслідує "темник із придушення критичних медіа". 
 
Нагадаємо, в Україні до 20 квітня 2018 року триває екстрадиційна перевірка у справі опозиційного азербайджанського журналіста Фікрата Гусейнова. Чоловіка затримали українські прикордонники 14 жовтня 2017 року через червону картку Інтерполу, яку ініціював Азербайджан. Згодом міністерство закордонних справ Нідерландів повідомило адвокату журналіста в Гаазі про видалення червоної картки в базі Інтерпол через її невідповідність ст. 2 (1) і 3 статуту Інтерполу. 
 
Раніше Фікрат Гусейнов розповів Центру інформації з прав людини про телефонний дзвінок у березні 2017 року від чоловіка, який назвався представником президентського апарату. Він пообіцяв вільний в’їзд до Азербайджану, якщо журналіст видалить свою сторінку у Facebook, припинить роботу на телеканалі Turan TV і відвідає посольство Азербайджану в Нідерландах. 

"Потім ти можеш спокійно відвідати своїх батьків. А якщо відмовишся, ми будемо шукати тебе через Інтерпол", – передає Фікрат Гусейнов слова співрозмовника.

12 січня генпрокурор Азербайджану Закір Гаралов заявив у листі генпрокурору Юрію Луценку, що він занепокоєний затягуванням екстрадиції журналіста. Закір Гаралов вважає, що "політизація питання і можлива відмова в екстрадиції може завдати шкоди насамперед азербайджано-українським відносинам".

Раніше правозахисники заявили, що наразі в Азербайджані 161 політичний в’язень. Із них – 12 журналістів, 1 письменник та 1 поет. Починаючи з 2001 року, 120 політичних в’язнів загинули через катування, яких вони зазнали. 
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Азербайджан Ільхам Алієв
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини