Переселенців треба переконувати не повертатися на небезпечні території – думка

Дата: 15 Лютого 2017
A+ A- Підписатися

Українська влада та громадські організації мають посилити просвітницьку кампанію, аби переселенці не поверталися на окуповані території.

Таку думку висловила кандидатка історичних наук, яка вивчала конфлікти в Балканських країнах, Катерина Шимкевич під час прес-конференції в середу, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

“На окупованих територіях сходу України гинуть люди. Повертатися туди не можна, навіть якщо там є робота, житло, можливість отримувати пенсію чи рідні, за якими потрібен догляд. Необхідно дочекатися безпечних умов для повернення”, – говорить Катерина Шимкевич.

За її словами, коли на Донбас повернеться мир, саме громадський сектор має бути посередником між людьми, які хочуть повернутися, і владою.

“Будуть ті самі проблеми, як у балканських країнах після конфлікту: втрачена робота, зайняті та зруйновані квартири, зруйнована інфраструктура”, – каже вона.

Шимкевич переконана, що держава має вже думати, як створювати для переселенців умови, які полегшуватимуть їхне повернення. Для цього потрібно готувати законодавство і створювати нове міністерство. Експертка переконана, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) не вирішує питання переселенців.

“У МінТОТі комплексно вирішують проблеми окупованих територій, але переселенці вимагають акцентування на їхніх проблемах. Треба в рамках подібного міністерства створити чинний механізм, у який увійдуть експерти та представники європейських фондів, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців та громадських організацій”, – зауважує Шимкевич.

Тим часом координаторка проектів Центру інформації про права людини Людмила Янкіна зауважує, що такий механізм вже запроваджується.

“При міністерстві ще до нового року створили робочу групу, яка має покращити законодавство. До групи входить 31 представник громадських національних та міжнародних організацій”, – каже Людмила Янкіна.

За її словами, група приділяє увагу трьом проблемам переселенців: підтвердженню цивільних станів та угод, визнанню юридичних фактів; питанням доступу до освіти та житловим питанням, реституції, компенсації за втрачену власність.

Cама Янкіна працює у складі цієї робочої групи за двома напрямками – “Вдосконалення правового становища внутрішньо переміщених осіб, повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань ВПО”, а також “Проблеми захисту соціально-економічних прав ВПО”. Ці напрямки очолюють експертка з питань ВПО Інституту суспільно-економічних досліджень Тетяна Дурнєва та правовий аналітик Благодійного фонду “Право на захист” Олена Виноградова.

Усі результати роботи групи розглядає Рада Європи. А до складу робочої групи входить і представниця УВКБ ООН Лідія Кузьменко.
 
“Але головна проблема полягає не в ефективності роботи МінТОТ, а діях інших міністерств, таких як Мінсоцполітики, які не зацікавлені в ефективності новоствореного міністерства. Вони постійно блокують або ігнорують ініціативи та пропозиції. Аби вирішувати проблеми переселенців, достатньо політичної волі: аби МінТОТу давали виконувати те, для чого його створили”, – вважає Людмила Янкіна і додає, що міністерство вже давно й активно співпрацює з міжнародними фондами, Світовим банком та міжнародними гуманітарними організаціями.

Раніше повідомлялось, що парламентський комітет з прав людини відхилив законопроект про держзамовлення житла для переселенців. Учасники комітету назвали документ застарілим. Він не вирішуватиме житлову проблему переселенців. 

Станом на 16 січня Мінсоцполітики зареєструвало 1 650 410 вимушених переселенців із зони АТО та анексованого Росією Криму. 

З 1 жовтня по 30 листопада 2016 року громадська організація “Фундація.101” опитала на КПВВ 5 691 переселенців.


Результати дослідження показали, що переселенці перетинають лінію розмежування, аби відвідати родичів (40%), закупитися (31%), зняти готівку (29%), усунути проблеми з документами (14%).

За даними ООН, із середини квітня 2014 року до 1 грудня 2016 року на Донбасі загинули не менше 9 758 осіб, з них понад 2 тисячі – мирні громадяни.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter