Як в’язнів з “ДНР” передавали Україні

Дата: 06 Серпня 2015 Автор: Микола Іващенко
A+ A- Підписатися

Чим ближче ти під’їжджаєш до кордонів невизнаної республіки, тим частіше тобі на очі потрапляються артефакти війни. Блок-пости, озброєні військові в бронежилетах, окопи і легка нервозність.

Останнє швидко помічається у деяких учасників спільної групи Національного превентивного механізму (НПМ) та Офісу Омбудсмана, які за кілька годин мають забрати наступних ув’язнених з “ДНР”.

Те, що не вдалось зробити минулими місяцями Міністерству юстиції, яке мало би виконати розпорядження Петра Порошенка та домогтись евакуації пенітенціарних закладів на окупованих теріторіях, виходить у Департаменту НПМ, Офісу Уповноваженого спільно з пенітенціарною службою, СБУ та за посередництва Моніторингової місії ООН.

Бойовики вже вдруге після кількамісячних переговорів передають на контрольовану Україною територію в’язнів. Перший раз вони передали дев’ятеро іноземців, які потрапили під екстрадицію. А цього разу вони запропонували віддати саме “транзитних в’язнів” із Донецького СІЗО.

А навіщо нам забирати в’язнів з тієї сторони? – відверто розговорившись з представниками Омбудсмана, запитує один із військових, який за півгодини транспортуватиме нас до місця передачі.

– Бо Україна відповідальна за них. Ми з вами заплатитимо компенсації через Європейський суд з прав людини, якщо щось із ними станеться, – пояснює представник Уповноваженого з питань реалізації НПМ Юрій Бєлоусов.

– Все залежить від наслідків порушень. Україна може заплатити від 20 до 30 тисяч євро. Але це вирішуватиме суд в кожному конкретному випадку, – додала Омбудсман Валерія Лутковська.

Військові просять проводити передачу безпосередньо на дорозі і в жодному разі не йти на траву чи захаращені рослинністю ділянки. Це небезпечно через розтяжки, і усі з цим погоджуються.

Ми лишаємо нашого водія на останньому блок-пості і пересідаємо в бронетранспортер. У ньому нас охороняють співробітники антитерористичного центру СБУ. В камуфляжі, товстезних бронежилетах та зброєю. Ми повільно рушаємо вперед. За нами – автозак та інший задіяний в операції транспорт.

Оминувши блок-пост, ми помічаємо, як тягнеться черга машин понад кілометр довжиною. У багатьох автівок відкриті двері та вікна. Люди, томлячись від спеки, дивляться на нашу колону машин і не розуміють, чому вона їде в напрямку “ДНР”.

В бронетранспортері спецпризначенцям в камуфляжі стає жарко. Жарко не лише через страшну спеку, а через те, що ось вже як п’ять хвилин до нас не під’їжджають бойовики з автозаком. Як вони стверджують, вони не бачать нашу колону і просять, щоб ми під’їхали ближче. Та співробітник Уповноваженого телефоном пояснив, що ми стоїмо на тому самому місці, що і в перший раз. Все гаразд. За пару хвилин військовий на своєму екрані бачить колону машин.

Сьогоднішня передача в’язнів стала можливою завдяки особистим гарантіям безпеки від Омбудсмана. Валерія Лутковська без зброї і навіть без бронежилетів приїхала на передачу зі своїми трьома співробітниками та зі мною як монітором Національного превентивного механізму. Таким чином, ми були живою гарантією того, що домовленості з української сторони будуть дотримані.

“Коли вирішувалось питання про першу передачу, була недовіра з обох боків, виникали питання про надання гарантій безпеки і того, що не буде обстрілів, провокацій з боку бойовиків”, – каже Валерія Лутковська.

Два автозаки, один від самопроголошених сил, а інший – від Державної пенітенціарної служби України, стоять один проти одного. Так силовикам легше контролювати передачу ув’язнених.

%%GALLERY%%

Спочатку, як правило, із автозаків виринають важкі сумки з речами, а потім з’являються самі ув’язнені. Бліді, стомлені і спраглі. З важким багажем їм допомагають впоратись українські військові.

Ось щойно з автозаку вистрибнув бритоголовий чоловік. Він вдягнений у білу футболку з червоними смужками по боках та чорні джинси. Чоловік знімає білу кепку і важко дихає. Видно, як краплі поту стікають по його худому обличчю із різкими рисами. Співробітники пенітенціарної служби передають йому в автозак пляшку з водою.

Всі ці ув’язнені з початку військового конфлікту “застрягли” у непристосованих для тривалого перебування людей транзитних камерах.

“У СІЗО облаштовані транзитні камери, у яких тривалий час люди не перебувають. Тому зазвичай там велика кількість людей, і умови утримання гірші, ніж в інших камерах, які тільки існують”, – пояснює мені Юрій Бєлоусов.

Частина ув’язнених прибула до Донецька, аби пройти судово-медичну експертизу за їхніми справами. Інша частина мала б слідувати до інших закладів виконання покарань.

Передача виявилася вдалою. Успішна передача ув’язнених говорить про те, що та сторона готова до подальшого діалогу, каже Юрій Бєлоусов.

Усі 20 засуджених будуть розміщені в Маріупольському СІЗО. Там буде вирішуватись доля кожного ув’язненого.

У майбутньому Національний превентивний механізм хотів би забрати з окупованих територій в першу чергу в’язнів, тяжко хворих на такі хвороби, як ВІЛ/СНІД, туберкульоз, людей з інвалідністю та “довічників”. Кількість ув’язнених в місцях несвободи “ДНР” лишається невідомою. Але в будь-якому випадку тепер вимальовуються чіткіші перспективи їхнього повернення на підконтрольні Україні території. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter