Під Кабміном вимагали додаткових 900 млн гривень на "Доступне житло" для переселенців

Близько 40 переселенців і правозахисників під будівлею Кабміну вимагали дофінансувати єдину для переселенців чинну програму "Доступне житло". 

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.  

Організатори акції заявляють, що минулого року на втілення програми виділили всього 100 мільйонів гривень. Вони переконані, що на цю суму квартири отримають 65 родин із 1,5 мільйона переселенців. Вони вимагають дофінансування 900 мільйонів гривень, що має забезпечити житлом 3 тисячі переселенців.  

Нагадаємо, програма "Доступне житло" дозволяє від держави отримати внутрішньо переміщеним людям та ветеранам АТО компенсацію на купівлю квартири – до половини вартості житла.

Організатори акції вказують, що не всі переселенці можуть узяти кредит на 50% вартості такого житла із понад 20% річних. За їхніми підрахунками, за скромну двокімнатну квартиру родина переселенців має щомісяця протягом 20 років сплачувати 12 тисяч гривень, а тому активісти вимагають ухвалити інші програми для найвразливіших переселенців.  

Окрім цього, голова Всеукраїнської асоціації переселенців Руслан Калінін констатує, що у влади немає бачення, як розподіляти житло серед переселенців. Він пропонує розподіл житла за коефіцієнтом вразливості переселенця за прикладом грузинського досвіду. 

"Аби повноцінно запустити систему розподілу житла, потрібно розробити електронний реєстр переселенців, провести перереєстрацію. Ми пропонуємо, аби кожна родина переселенців прийшла до облдержадміністрації і їх занесли в базу з вказаними балами, які є у цієї родини. Таким чином держава буде допомагати тим, хто найбільше потребує цієї допомоги. Багатодітні родини, матері-одиначки, люди з інвалідністю отримають вищу кількість балів – відповідно, вони в черзі на житло будуть на вищих позиціях", розповів він. За його словами, за дев’ять років з 275 тисяч переселенців у Грузії 140 тисяч отримали житло за бальною системою. 

Аналітикиня благодійного фонду "Право на захист" Еліна Шишкіна нагадала, що правозахисні організації надали пропозиції змін до Плану дій Нацстратегії з прав людини, аби посилити права переселенців. Вони пропонували, зокрема, розробити законопроект про компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло.

Еліна Шишкіна

"Законопроект має розкрити питання механізму обстеження, фіксації пошкоджень, наприклад через складання акту, на підставі якого переселенці матимуть право на компенсацію. Мають встановлюватися причини пошкоджень: чи це житло просто згоріло, чи згоріло через те, що в помешкання потрапив снаряд. Треба буде досліджувати, чи можливо жити там, зробивши ремонт, чи будинок на 90% зруйнований. Законодавець має визначитись із механізмом компенсації: чи це буде грошова компенсація, чи фінансова допомога на ремонт, чи побудова нового житла, чи передачі постраждалим переселенцям соціального житла з правом викупу чи дострокового фінансування. Усі ці питання має визначити державна політика, якої наразі немає", – пояснює вона.  

Еліна Шишкіна заявила, що Мін’юст у непрозорий спосіб вносить зміни до Плану дій. Вона нарікає, що автори рекомендацій змін до Плану дій не знають, чи врахувало їх Міністерство юстиції. 

"В організаціях, які допомагають переселенцям, є вимога до Мін’юсту зробити процес внесення змін відкритим, аби ми могли їх обговорити. Бо питання житла та компенсації за зруйноване житло – питання №1 для переселенців. Немає житла – не можуть знайти роботу, не можуть інтегруватися в громаду, не можуть нормально жити", – розповідає вона.

Вона вважає, що державі потрібно розробити політику стосовно житла для переселенців та учасників АТО.

"Ця політика не має закінчуватись розробкою державної програми та виділенням коштів. Вона має бути інкорпоруючою з політикою інтеграції переселенців у громадах. Тут потрібно займатися соціальною адаптацією, психологічною підтримкою", –  переконана Еліна Шишкіна.   

Дарина Толкач, координаторка з адвокації у БФ "Право на захист", закликала переселенців через суд домагатись компенсацій за втрачене житло, "попри зневіру в українській правовій системі". Вона переконана, якщо переселенці не будуть відстоювати компенсації, то вони не зможуть отримати їх у майбутньому. 

"Державу може стимулювати вирішити питання компенсації усвідомлення того, що, вичерпавши всі можливості в судах, ми надсилатимемо заяви до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). І якщо бодай одна справа встоїть у ЄСПЛ, то право на компенсацію втраченого чи пошкодженого житла та реституцію відкриється для всіх постраждалих. Не бійтесь, звертайтеся до юристів та захищайте своє право в українських судах", – говорить вона. 

Учасники акції обіцяють збиратися доти, доки уряд не дофінансує програму. 

Нагадаємо, за даними соціологічного дослідження Міжнародної фундації електоральних систем IFES, 28% внутрішньо переміщених осіб готові повернутися на колишнє місце проживання, якщо ситуація там поліпшиться. 5% респондентів готові переїхати назад, навіть якщо ситуація не покращиться. 3% повернуться у свій колишній будинок, якщо ситуація стане кращою, але ще не буде всіх умов для життя. 64% переселенців вважають себе повністю інтегрованими в нові громади, а 42% – назвали себе активними членами нової громади.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Кабінет міністрів переселенці Нацстратегія з прав людини Доступне житло
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини