Підлітковий секстинг: як розпізнати проблему та поговорити з дитиною про інтимні фотографії в мережі

Сьогодні у світі відзначають День безпечного інтернету. Хоча люди зазвичай використовують всесвітню мережу для пошуку інформації, спілкування, навчання та розваг, потрібно пам'ятати про небезпеки, з якими, зокрема, можуть зітнутися діти. Одним з актуальних на сьогодні ризиків є секстинг – пересилання інтимних фотографій у мережі. Це явище може травмувати дитину, призвести до булінгу й ускладнюється тим, що діти часто соромляться обговорювати його з дорослими.

Центр інформації про права людини на основі матеріалів Уповноваженого президента з прав дитини підготував інструкцію, як розпізнати, що ваша дитина стала жертвою секстингу, та як правильно говорити з підлітками про безпеку в мережі.

ЩО ТАКЕ СЕКСТИНГ?

Секстинг/сексторшен – обмін власними фото/відео/текстами сексуального змісту. Поняття вперше використали у 2005 році в Новій Зеландії. Сам секстинг, на думку деяких експертів, не є негативним явищем, проте негативними можуть ставати його наслідки, а саме погрози оприлюднення інтимних матеріалів від зловмисників.

Пов’язаним із секстингом є поняття грумінгу – дій для завоювання довіри дитини або дорослого, що опікується нею, для отримання інтимних фото/відео.  

Зловмисники, що практикують грумінг, та підлітки, які займаються секстингом, зазвичай знайомляться в соціальних мережах або на спеціальних дошках оголошень. Діти сприймають секстинг як нормальну практику виявів своєї сексуальності, вибудовування довіри в парі, флірт, жарт, проте не завжди розуміють усі ризики, з якими можуть зіткнутись.

Попри те, що секстинг є новим поняттям, в Україні діти досить часто стикаються з проблемами, пов'язаними з ним. Так, за даними правозахисної організації "Ла Страда – Україна", за 2017 рік на національну гарячу лінію надійшло близько 10 тисяч пов'язаних із діями в інтернеті звернень від дітей.

ЯК РОЗПІЗНАТИ, ЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ СЕКСТИНГУ?

Експерти наголошують, що основні ознаки, які вказують, що ваша дитина стала жертвою секстингу, не дуже відрізняються від ознак звичайного психологічного насильства.

Такі діти зазвичай раптово стають замкненими в собі, втрачають інтерес до навчання та речей, які їм подобалися раніше, не можуть сфокусуватися на завданнях тощо. Також однією з ознак може бути агресія щодо однолітків та батьків.

Інколи діти можуть розповісти батькам та одноліткам, що потрапили в неприємну ситуацію, а тому важливо правильно реагувати на таку інформацію.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО СЕКСТИНГ?

Перше, що радять експерти, – не починати звинувачувати дитину в тому, що вона надіслала комусь свої фото, адже підлітки зазвичай не розуміють, що будь-які матеріали, які потрапили в мережу, вже ніколи не можуть вважатись особистими чи таємними.

Щоб почати розмову зі своєю дитиною, треба заздалегідь налагодити з нею дружні стосунки. Потрібно пояснити, що люди в мережі не завжди ті, за кого себе видають, а тому навіть налагодження теплих короткочасних стосунків не є запорукою того, що співрозмовник на тому кінці не має злих намірів.

Також не буде зайвим обговорити разом з дитиною список сайтів, які можуть становити певні загрози. Це можуть бути сайти знайомств, спеціальні додатки для телефонів з можливістю надсилати "зникаючі фото" тощо. 

Не починайте звинувачувати свою дитину

Ви також маєте розповісти дитині, як встановлювати приватність сторінки, визначати, хто може писати особисті повідомлення та коментарі, як видаляти повідомлення та створювати чорні списки користувачів.

Попросіть не відповідати на небажані, дивні повідомлення електронної пошти та в мережах і розповідати про те, що викликало у дитини неприємні відчуття.

ЧОГО НЕ СЛІД РОБИТИ БАТЬКАМ, ЯКЩО ВОНИ ДІЗНАЛИСЯ ПРО ПІДЛІТКОВИЙ СЕКСТИНГ?

Найголовніше – не звинувачувати дитину та не забороняти користуватись інтернетом. Треба зрозуміти, що такі кроки ізолюють її від однолітків та погано вплинуть на вашу подальшу комунікацію.

Експерти також радять батькам завести сторінки в популярних соціальних мережах та часом слідкувати за списком друзів своїх дітей, проте не слід зловживати цією порадою, адже надмірний контроль також може призвести до негативних наслідків.

ЧИ МОЖНА В УКРАЇНІ ПОКАРАТИ ЗЛОВМИСНИКІВ, ЯКІ ШАНТАЖУЮТЬ ДИТИНУ?

У деяких країнах, зокрема в США та Австралії, секстинг є кримінальним злочином, якщо на інтимних фотографіях зображений неповнолітній. В Україні, де лише наприкінці минулого року за цькування неповнолітніх ввели відповідальність у вигляді штрафу або громадських робіт, поняття секстингу ще немає в законодавстві. Проте це не означає, що правоохоронці не можуть карати зловмисників, які шантажують вашу дитину публікацією інтимних фото.

Так, за словами юристки громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Віти Володовської, з юридичного погляду секстинг містить у собі ознаки відразу декількох серйозних злочинів. 

"Зокрема, йдеться про розбещення неповнолітніх, за яке передбачено покарання аж до п'яти років позбавлення волі. До восьми років можуть отримати зловмисники, якщо розпусні дії вчинялися щодо дітей молодше 14 років. Подібні дії також можна розглядати як виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії чи навіть примус неповнолітніх до участі у створенні зображень порнографічного характеру", – пояснює вона.

За виготовлення порнографії Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років.

Нагадуємо: якщо ви виявили фізичне або сексуальне насильство над дитиною, то необхідно звернутися в поліцію та службу у справах дитини вашого району.

Діти можуть повідомити про свої проблеми, зателефонувавши за номером Національної дитячої гарячої лінії – 116 111. Лінія працює з понеділка по п'ятницю з 12.00 до 16.00.

Раніше Центр інформації про права людини розповідав батькам, учителям та дітям, як правильно та своєчасно реагувати на вияви цькування. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: діти булінг
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини