П’ять фатальних помилок

Експерти платформи «Правозахисний порядок денний» наполягають на негайному усуненні загроз, закладених у конституційній реформі.

До небезпек вони відносять відтермінування ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, встановлення монополії адвокатури, відсутність механізму конституційної скарги, існування політичного впливу на суддів та відсутність реформи прокуратури. За їхніми словами, ці недоліки можуть перекреслити усі переваги змін до Основного Закону.

ЗАБУТИ ПРО ГААГУ

У грудні минулого року Президент Петро Порошенко своїм законопроектом запропонував відкласти ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) на три роки. Його оточення невпевнено артикулювало свої аргументи, що Україна в такому випадку буде першою, хто приєднається до суду під час війни, що членство за три роки захистить українських військових тощо. Про реальні причини, чому керманич країни так боїться суду в Гаазі, можна лише здогадуватись.

Однак МКС уже отримав другу разову декларацію від України про визнання юрисдикції і почав вивчення ситуації, яка склалася в Криму та на Донбасі. Тому українські правозахисники не сприймають аргументів Адміністрації Президента. Більше того, не ратифікуючи Римський статут зараз, Україна відмовляється від прав, які випливають з членства у такому суді, каже президент Європейського комітету із запобігання тортур та негуманного або принизливого ставлення Микола Гнатовський.

Так, до прикладу, сьогодні Україна не має права передавати на розгляд суду будь-які ситуації з власної ініціативи, які стаються в країні, українці не можуть працювати в офісі прокурора МКС і бути суддями.

Координатор громадської ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук переконана, що членство в МКС — чи не єдина можливість передати розслідування злочинів на окупованих територіях в руки міжнародного правосуддя, де Україна не може об’єктивно його здійснити.

Правозахисник також наголошує, що запропоновані зміни до Конституції не дозволяють створювати Україні гібридний трибунал за участі міжнародних суддів та слідчих, які б, окремо від МКС, переслідували винних у міжнародних та корупційних злочинах. «Конституція України говорить, що суддею може бути тільки громадянин України, і немає у таких випадках звичного припису «крім випадків, передбачених законом», — каже Олександра Матвійчук, додаючи, що Україна, ратифікувавши Римський статут, надіслала б сигнал усьому світу, що ми дійсно прагнемо стати частиною міжнародної спільноти, яка не толерує безкарність і бореться з нею.

Із власного досвіду перший комісар Міжнародної комісії з боротьби з безкарністю в Ґватемалі Карлос Кастресана вказує на небезпеку затягування з відкладанням правосуддя. «Десять років після завершення внутрішньої війни тривало створення системи правосуддя в Ґватемалі. Але вона була не дуже ефективною та просякнута противниками цього процесу. Ті, хто скоював воєнні злочини за десять років, почали керувати діяльністю злочинних угруповань, і саме це акцентує, наскільки важливо діяти, не гаючи часу», — підсумував він.

КОНСТИТУЦІЙНА СКАРГА

Правозахисники розчаровані змінами до Конституції, які пропонують надзвичайно обмежений захист громадянина від правових актів, що порушують його конституційні права.

За словами члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Володимира Яворського, у змінах до Основного Закону пропонується подавати конституційну скаргу в тому випадку, коли неконституційний закон застосовано, тобто людина вже є постраждалою і коли використані усі можливі правові засоби захисту.

«Та проблема в тому, що в Україні немає національних механізмів захисту, коли закон порушує Конституцію. Людина не зможе звернутися до суду з вимогою скасувати закон, який порушує Конституцію, оскільки такий спір не підлягає розгляду в жодному суді — ані адміністративному, ані цивільному — жодному», — наголошує він.

Володимир Яворський пропонує прописати положення, що Конституційний Суд розглядає питання конституційності законів та законів про ратифікацію міжнародних договорів, і що будь-яка людина може звернутися до цього суду зі скаргою, коли такий закон порушує її права. Така норма застосовується практично в усіх європейських країнах, пояснює він. Також пропонує зазначити у Конституції, що Верховний Суд має право визнавати неконституційними всі інші нормативні акти (укази Президента, постанови Кабінету Міністрів) або має право тлумачити закони у світлі Конституції.

НЕДОТОРКАННА ПРОКУРАТУРА

Правозахисники також наполягають на усуненні згадки про прокуратуру у змінах до Конституції.

Протягом останніх 20 років саме згадування прокуратури в Основному Законі заважало взагалі реформуванню цього органу, зауважує виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко. «Вважалось, що прокуратура не є частиною виконавчої влади. Вони мають якийсь особливий статус, що взагалі ускладнювало контроль за діяльністю цього органу, на відміну від інших органів виконавчої влади. Органи прокуратури не зобов’язані розкривати усі свої нормативні акти і реєструвати їх у Мін’юсті. І Мін’юст не має повноважень контролювати відповідність цих нормативних актів Конституції й законам України», — пояснює Аркадій Бущенко.

«АДВОКАТСЬКЕ ПОЛІТБЮРО»

Україна — перша у світі держава, яка закріплює монополію адвокатури на рівні Основного Закону. І це величезна помилка, каже Аркадій Бущенко.

Пропонується, щоб інтереси сторін у судах представляли лише адвокати, яких зараз на ринку праці, за приблизними оцінками Аркадія Бущенко, 10%.

«Якщо конституційні зміни набудуть чинності, то в державних органах не буде юристів, які представляють владу у величезній кількості справ в адмінсудах. Їм треба ставати або адвокатами і бути в штаті відповідних органів, або влада буде винаймати адвокатів за ринковими цінами. Причому адвокатура дуже швидко, я підозрюю, почне диктувати свої ціни, і ці суми ніхто сьогодні не рахував», — каже Володимир Яворський.

Аркадій Бущенко пояснює, що існуюча сьогодні адвокатура діє як приватна корпорація. Таким корпораціям притаманні закритість, непідзвітність суспільству та свобода вирішувати внутрішні питання, як їм заманеться. І, власне, з такими принципами роботи адвокатурі передається право позбавляти адвокатів ліцензії.

Олександра Матвійчук вказує на досвід Білорусі, де адвокатуру контролює влада: «У цій країні «викинули» з професії усіх, хто захищав людей, які виходили на мирні зібрання, висловлювали альтернативну точку зору».

РЕФОРМА ПРАВОСУДДЯ

У «Правозахисному порядку денному» (ППД) не підтримують заміну судового корпусу. Експерти називають таку пропозицію радикальною і пропонують прописати у конституційних змінах звільнення всіх суддів вищих судів з переведенням їх до судів нижчого рівня. А до вищих судів можна було б добирати служителів Феміди за новою процедурою.

Правозахисники також переконані, що нинішні зміни до Конституції модифікують вплив на суддівський корпус з боку виконавчої влади. «Нас дуже турбує, що нечіткі підстави для дисциплінарної відповідальності суддів залишають можливість для політичного впливу на суди», — каже Аркадій Бущенко.

Також у конституційних змінах не передбачені об’єктивні критерії переатестації суддів. Суддя таким чином буде в майбутньому залежним від того, хто проводив атестацію та зберіг його на посаді.

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

Експерти ППД переконані: усувати загрози необхідно негайно, попри те, що Конституційний Суд схвалив ці зміни. Значну небезпеку конституційних змін правозахисники вбачають у великій кількості приписів «буде визначено в законі».

«Казати, що судова реформа полягає в тому, що ми визначимо її пізніше в законі, на наш погляд, це великий ризик з огляду на політичну ситуацію, досвід ухвалення законів за три секунди, до яких є 400 правок», — каже Олександра Матвійчук.

Експерт Реанімаційного пакета реформ Михайло Жернаков погоджується з більшістю критичних зауважень правозахисників ППД, однак виступає за те, аби ухвалити конституційні зміни без зайвих зволікань, а більшість згаданих недоліків виправити на рівні закону.

«Ми не можемо в Конституції прописати усі процедури та критерії оновлення судової влади. Ті чи інші речі нам потрібно буде дорегульовувати законом. Тому наша офіційна позиція, що зміни до Конституції в другому читанні в жодному разі не можна голосувати без пакетів законопроекту, в яких ці речі були б уточнені», — вважає Михайло Жернаков.

Однак Аркадій Бущенко наголошує, що, ухвалюючи таку Конституцію, ми купуємо надію, що матимемо розумну владу в майбутньому. У розумну владу завтра не вірить також Олександра Матвійчук. Вона вкотре акцентує увагу, що вкрай важливе у конституційній реформі право людини на справедливий суд.

«Розмови про нову судову реформу виникають в Україні з періодичністю раз на десять років. І то зазвичай після дуже неприємних для нашої країни потрясінь. Право на справедливий суд — це одне з основоположних прав людини. Якщо ми його забезпечимо, то зможемо вирішити багато інших проблем: і зі свободою мирних зібрань, і зі свободою вираження поглядів, захистом від дискримінації тощо», — підсумовує Олександра Матвійчук.

ДОВІДКА «Дня»

Платформа «Правозахисний порядок денний» — неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства згідно з основними засадами прав людини та основоположних свобод.

Учасниками ППД є Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві, Центр «Соціальна Дія», Проект «Без кордонів», «Євромайдан SOS».

День

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: реформа Конституція
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини