Поліція проявляє пасивність у сутичках з ультраправими – експерт

Протиправні дії українських ультраправих організацій повинні бути приводом для кримінального переслідування, але правоохоронні органи в Україні ефективно не розслідують ці злочини.

Про це на презентації аналітичного звіту Freedom House "Чи загрожує ультраправий екстремізм українській демократії?" розповів експерт з правих рухів в Україні та Росії та автор дослідження В’ячеслав Ліхачов, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Під час сутичок між активістами ультраправих сил та представниками правоохоронних органів поліція проявляє неприйнятну пасивність у запобіганні таких інцидентів, їх розслідуванні та притягненні винних до відповідальності. Наприклад, досі не притягнуті до відповідальності активісти ВО "Свобода", які кинули гранату під час мітингу біля будівлі парламенту у 2015 році, внаслідок вибуху якої загинуло чотири нацгвардійці.

"Один з останніх прикладів толерантного ставлення влади до ультраправих груп – інцидент, який стався в лютому 2018 року під час сутичок у Києві після слухання справи мера Одеси Геннадія Труханова. Після судового засідання активісти "Національних дружин" та члени інших радикальних груп напали на працівників поліції, застосувавши сльозогінний газ і навіть зброю. Співробітники поліції відреагували доволі пасивно; одного з активістів, який стріляв і поранив поліцейського, не було взято під варту", – йдеться у звіті.

За словами В’ячеслава Ліхачова, за останні роки ніхто з боку ультраправих організацій не поніс покарання за вчинені злочини.

У свою чергу начальник Управління патрульної поліції міста Києва Юрій Зозуля зазначив, що поліція виконує свої обов’язки.  

"Для поліції не має значення ідеологічна спрямованість певних груп. Я згоден, що все це (напади ультраправих – ред.) політична суперечка, яка має бути виключно дискусійною та носити правовий характер. Завдання поліції – забезпечити волевиявлення громадян. Звісно, останнім часом ми помітили, що правоохоронцям доводиться частіше захищати акції правозахисників. Наша задача – забезпечити діалог", – зауважив він.

З ним не погодився правозахисник Борис Захаров, який висловив думку про те, що люди, які мають ультраправі погляди, не мають бути поліцейськими. 

"Мушу констатувати, що поліція не може впоратися зі злочинами на ґрунті ненависті. Якщо завдання поліції – забезпечити діалог та дотримання свободи слова, то звідки стільки зірваних акцій? Праві організації мають право на свободу слова й тоді, коли їх висловлювання є мовою ворожнечі, але вони не мають права застосовувати насилля. Завдання держави – розвести їх з учасниками протилежних акцій. Державний службовець має бути лояльним до державної політики, а тому якщо людина підтримує ультраправі погляди, то їй не місце в поліції", – підкреслив він.

Нагадаємо, що, на думку експерта з правих рухів в Україні та Росії В’ячеслава Ліхачова, ультраправі політичні сили становлять реальну загрозу демократичному розвитку українського суспільства. На сьогодні вони не мають політичної перспективи в парламенті, але їхня роль після Революції гідності в суспільстві змінилась.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: поліція Юрій Зозуля В'ячеслав Ліхачов праворадикали
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини