Що в Україні погіршувало ситуацію з правами людини у 2017?

До Дня прав людини, який відзначається 10 грудня, правозахисники озираються на 2017 рік і підбивають підсумки із становищем прав та свобод людини в Україні. 

Вони називають ситуацію з правами людини в країні протягом цього року мозаїчною. У певних сферах відбулось покращення, але в деяких сферах фіксувались масові та серйозні порушення. За висновками правозахисників, ситуація у порівнянні із 2016 роком погіршилась.  

Збройний конфлікт став одним із головних джерел регулярного та масового порушення прав людини. Також цього року державні органи відзначились популізмом, опором реформам, збереженням міцного зв’язку між бізнесом та владою, зневагою до верховенства права, прав людини. 

У своїх підсумках Харківська правозахисна група виокремлює чотири "просторові реальності" з правами людини — Крим, підконтрольні незаконним збройним формуванням території, Донеччина та Луганщина, підконтрольні українському уряду, а також інші регіони України. 

ПРАВА ЛЮДИНИ НА ПІДКОНТРОЛЬНІЙ ТЕРИТОРІЇ

Правозахисники шкодують, що влада масово порушувала економічні та соціальні права громадян. Це, за їхніми словами, поставило велику частину населення країни за межу виживання.

Держава не компенсувала навіть соціально незахищеним верствам населення зростання тарифів на комунальні послуги, ціни на продукти та ліки. Субсидії покривають частину комунальних платежів. 

ХПГ констатує, що бідність працюючих стала повсюдним явищем. Це стосується "бюджетників" та дрібних підприємців, працюючих у "гривневій зоні". 

Правозахисники наголошують на розриві між доходами багатих та бідних. Вони вважають таку тенденцію загрозливою для існування держави. 

Якщо у 2006 році розрив у доходах між бідними та багатими був 1:10, у 2016 — 1:30, то у 2017 — 1:40. Тоді як у країнах ЄС такий показник складає 1:5. 

Разом з тим у ХПГ вказують на збільшення різниці між мінімальною та максимальною заробітною платою у бюджетних установах. Для порівняння вони наводять дані країн Західної Європи, де різниця склала 1:4, а у США — 1:5. В Україні у 2006 році така різниця була 1:40, а в 2017 році вона сягнула 1:100. 

Лук’янівське СІЗО

Правозахисники обурені "жалюгідними бюджетними витратами" на ув’язнених та людей з психічними порушеннями. 

Середній розмір бюджетного фінансування засудженого складає 9 гривень 50 копійок, а вартість одного ліжко-дня з харчуванням для людини із психічними порушеннями — 7 гривень 99 копійок. 

Ці цифри свідчать, що стаття 3 Конституції, за якою життя та здоров’я людини — найвища соціальна цінність, а утвердження та захист прав людини — головний обов’язок держави, — суцільне лицемірство, обурюються у ХПГ. 

Євген Захаров

"В державі продовжують втілювати ідею часів режиму Януковича, щоб установи виконання покарань самі себе забезпечували. Мовляв, нехай в’язні працюють і заробляють собі. А насправді, якщо людина, наприклад, сидить у СІЗО і їй ніхто з волі не передає передачу, не годують співкамерники, то вона ризикує голодувати", — пояснює Євген Захаров і додає, що на цьому тлі огидно виглядають високі заробітні плати окремих топ-посадовців.    

Внесок у погіршення ситуації із правами людини зробив парламент України, який за рік так і не спромігся запровадити механізм, що виправлятиме судові помилки, допущені за дії старого Кримінально-процесуального кодексу. 

Правозахисники також відзначають погіршення ставлення України до біженців. 

"В країні діє операція "Мігрант". Багато людей повертаються до країни походження, і часто це супроводжується порушеннями", — говорить директор адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров. Він нагадав про екстрадиційні справи журналістів Жанари Ахметової, Фікрата Гусейнова та Нарзулло Ахунджонова, яких переслідують у їхніх батьківщинах. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депортація громадян Грузії в жовтні-листопаді була незаконною – Омбудсман

У 2016 році ХПГ назвала Службу безпеки України найбільшим порушником прав людини в країні. У 2017 році тенденція не покращилась. 

СБУ продовжує затримувати без дозволу слідчого судді у випадках, коли це за законом необхідно, порушуючи тим самим Конституцію та Кримінальний процесуальний кодекс. 

При цьому затриманих часто позбавляють права на телефонний дзвінок рідним. А якщо все ж таки про місце утримання стає відомо, то адвокатів не завжди допускають до затриманого. 

"Не було жодної справи СБУ, яка до нас надходила, де б не було катувань задля примусу до співпраці зі слідством та зізнаннях у злочинах. Люди бояться скаржитись на порушення СБУ. Усі бояться помсти", — розповідає Євген Захаров. У коментарі Центру інформації про права людини він повідомив, що за два роки ХПГ отримала понад 10 таких звернень. Але через острах скаржників такі справи неможливо розвинути до розглядів в національних та міжнародних судах. 

СБУ формує "обмінний фонд" для звільнення військовополонених та цивільних заручників. 

СБУ різко відкидає заяви Amnesty International та Human Rights Watch про неофіційні місця несвободи, де утримуються підозрювані у сепаратизмі та тероризмі люди

У Харківській правозахисній групі наголошують, що затримання причетних до сепаратизму чи тероризму для "обмінного фонду", примус до обміну, утримання в невідомому місці без комунікації із зовнішнім світом — поза законом. Міжнародне право кваліфікує такий злочин як насильницьке зникнення, заборонене Конвенцією ООН про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

Правозахисники називають такі дії СБУ воєнним злочином і вважають, що учасники цього злочину можуть постати перед Міжнародним кримінальним судом.

Правозахисники вказують, що в парламенті з’явився законопроект №6521, який передбачає створення установ попереднього тримання під вартою, підпорядкованих СБУ. Цим документом, за їхніми словами, визнається, що СБУ все ж таки використовує незаконні місця тримання під вартою, а цей законопроект має їх тільки легалізувати. Тим самим влада порушує міжнародний стандарт про те, що один орган зобов’язаний розслідувати злочин, а інший — утримувати підозрюваного під вартою. Поєднання цих функцій перетворить ці установи на катівні, застерігають експерти. 

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи розслідуються в Україні насильницькі зникнення під час збройного конфлікту?

Голова громадського комітету захисту конституційних прав та свобод громадян Микола Козирєв вказує на дискримінацію переселенців в Україні і шкодує, що влада часто не виконує законодавство, яке їх стосується. Він наводить останній приклад із виселенням 17 родин-переселенців із гуртожитку Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на вулиці Кустанайській, 6 у Києві. 

"Керівництво держави має змінити ставлення до людей, прав людини. В Україні переважає популізм, ставка на примус, силу, політичну доцільність, а не опираються на право", — підсумовує Євген Захаров. 

Попри проведення реформ, державі так і не вдалося утвердити систему справедливих стосунків. Судова і правоохоронна системи пробуксовують, а тому й далі людина залишається наодинці, оцінюють правозахисники.

КРИМ

Окупаційна влада у 2017 році продовжила політику із позбавлення кримськотатарського народу етнічної та релігійної ідентичності. Так само репресій зазнають громадяни України в Криму, які висловлюють проукраїнську позицію. 

Борис Захаров

"Еліта змушена виїжджати. Вона не взмозі займатись політикою чи журналістикою. В Криму відбувається політичне переслідування у справах Хізб ут-Тахрір та Табліг Джамаат", — каже Борис Захаров.

Він назвав становище з кримськими татарами "латентною депортацією". 

Правозахисники відзначають бажання російської влади віднести кримських татар до кагорти терористичних організацій.

Борис Захаров вважає, що Росія провокує кримських татар на насильницькі дії і наголошує, що спротив цього народу має бути ненасильницьким. В іншому випадку легалізуються "погроми кримських татар, які призведуть до гуманітарної катастрофи"

Правозахисник зауважує: те, що в Криму немає військових дій, не означає, що там не стаються воєнні злочини.

"Порушення прав і свобод, презирство до людської гідності, підміна непорушних цінностей доктриною „русского мира“, тотальна пропаганда", – так Борис Захаров охарактеризував тенденції на окупованому півострові.

"У Криму стаються такі воєнні злочини як переміщення в’язнів з окупованої території до Росії, переміщення цивільного населення з Росії на окуповану територію задля демографічних змін, примус до служби у військах країни-окупанта, порушення права власності", – говорить правозахисник.

Окрім цього, у Харківській правозахисній групі вважають, що в Криму існують ознаки злочинів проти людяності. У ХПГ нарахували 18 випадків насильницьких зникнень, частина з яких призвела до смерті. А загалом прокуратура Автономної Республіки Криму веде 33 справи про зникнення людей на півострові. 

Борис Захаров каже, що 39 політв’язнів перебувають у ці дні в Криму, ще — 20 в Росії. Звільнення цих людей не розглядають в "Мінському процесі".    

Правозахисники також наголосили, що Україна дискримінує переселенців з Криму

ОКУПОВАНИЙ ДОНБАСС

У Харківській правозахисній групі констатують, що на підконтрольних незаконним збройним формуванням територіях Донеччини та Луганщини не можливо здійснювати громадянські, політичні права та свободи. У цьому регіоні немає можливостей для висловлення альтернативних поглядів. 

"Незаконні збройні формування нещадно карають людей за публікації у блогах навіть під псевдонімом, обвинувачуючи їх в екстремізмі, державній зраді та інших вигаданих злочинах. Щодня там зникають люди і часто знаходять трупи", — констатує Євген Захаров. 

Правозахисники вказують на свавільні дії "народної поліції", на які неможливо поскаржитись. Регулярно зникають безвісти люди. 

Євген Захаров відзначає також порушення соціальних та економічних прав людей. Ціни на основні продукти харчування вищі, ніж на контрольованих територіях, окрім хлібопродуктів, на які незаконні збройні формування встановили дотацію. Так само менша заробітна плата та пенісія у порівнянні з контрольованими територіями та до 70% безробіття. 

"Мешканці усіма правдами-неправдами намагаються відправити дітей на контрольовану Києвом територію, щоб вони здали ЗНО і вступили в українські виші. Лікуються також на контрольованій території. Лікарні переповнені тими, у кого є можливість приїхати сюди. Що з тими людьми, які лишаються на тих територіях, можна лише здогадуватись", — розповідає Євген Захаров. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини