Міліція відмовляє організаторів від проведення акцій через безпеку

Замість того, аби готуватись до мирного зібрання, влада практикує практику відмовляння організаторів заходу від його проведення.

Про це під час телемарафону "Свобода мирних зібрань в Україні сьогодні" на онлайн-каналі Ukrlife заявили правозахисники, коментуючи проведення Маршу рівності у червні 2015 року.

"Я дуже добре відчула на собі "таракани" наших службовців. Головний меседж, який всі хотіли донести - "я зроблю все можливе, аби ви цього не зробили, бо мені це не подобається". Потім почалось: "Я не хочу, щоб мої діти це бачили". І це казав мені службовець досить високого рангу в міліції. А потім приводить на зустріч людей, які погрожують, аби організатори відмовились від заходу", - заявила під час ефіру учасниця оргкомітету Київ Прайд, відповідальна за Марш Рівності, Руслана Панухник.

"Держава має дати можливість всім сторонам суспільства безпечно заявляти свої позиції під час мирних зібрань. А коли київська влада починає говорити, що це може людям не сподобатись, давайте краще ви тихенько сховаєтесь у підвалі і не будете виходити, - це абсолютно неправильно. Той факт, що комусь не подобається Марш рівності - недостатній аргумент для місцевої влади, аби автоматично заборонити Марш рівності", - каже співкоординаторка проекту "Без кордонів" Ірина Федорович.

Експертка переконана, що такі аргументи влади призводять до посилення негативного відношення до заходу і, відповідно, до спільноти.

"Це цілком не сприяє пошукам шляху діалогу та розмірковуванням над тим, як гарантувати мирне зібрання, а також іншим групам, які хочуть висловити свою думку. Замість діалогу ми бачимо розпалювання ворожнечі і спробу одну групу сховати від іншої", - підсумовує Ірина Федорович.

"Кожного разу, коли КМДА починає з того, що марш небезпечний і не на часі, ми втрачаємо час, який необхідно витратити на забезпечення безпеки. Замість того, аби сісти і подумати, як провести безпечно марш для учасників, не заважаючи життю міста, максимально скоординувати дії міліції, КМДА і організаторів акції, ми витрачаємо цей час, аби доводити одному, що марш на часі, і ми маємо право на його проведення", - коментує Ірина Федорович.

"Меседж у міліції був такий: "Ну ок, проводьте захід, ми прийдемо, але не вчіть нас робити нашу роботу. Ми не будемо з вами це обговорювати. Ви не професіонали у цій сфері", - згадує одну із зустрічей з правоохоронцями Руслана Панухник.

Представник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Сергій Пономарьов вважає, що небажання київської влади гарантувати безпеку під час Маршу рівності пов'язане з бажанням сподобатись своїм виборцям.

"Такі розмови з боку КМДА не є показником заборони мирного зібрання чи протидії заходу. Я бачу тут спробу підлаштуватись під уявне бажання виборця, сказати щось таке, аби йому сподобалось. Руслана вже сказала - Марш рівності показав, що українське суспільство не настільки гомофобне. У маршу була підтримка від людей, які не належали до ЛГБТ-спільноти", - сказав представник Уповноваженого.

Він називає неприпустимою практику української влади із відмовлянням організаторів маршу і затягуванням обговорення безпеки учасників.

"Забезпечувати безпеку громадян під час мирних зібрань - це жорстке зобов'язання міліції. Вони повинні прийняти це як данність", - нагадує Сергій Пономарьов.

Нагадаємо, під час проведення Маршу рівності на Оболонській набережній у Києві в червні 2015 року від нападу молодиків постраждали щонайменше 10 учасників та 5 правоохоронців. Правоохоронці затримали 28 громадян, які намагались завадити проведенню Маршу. За інформацією Руслани Панухник, слідчі продовжують збирати докази перешкоджання цьому заходу.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Дякуємо, інформація про помилку відправлена
Будь ласка, виберіть текст
Ви вибрали забагато тексту
Мітки: Ірина Федорович КМДА Віталій Кличко Марш Рівності Сергій Пономарьов Руслана Панухник МВС Уповноважений Верховної Ради з прав людини
x
В чому помилка?
Зв'язатися з нами
Центр інформації про права людини